Постанова

від 07.10.2014 по справі 810/4776/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року №810/4776/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю: секретаря судового засідання Тятькова І.А., представників позивача Малярчук О.Є., Сидоренка М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Турецький вал» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Турецький вал» (далі - позивач, Товариство) до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» №0007182203 від 29.07.2014, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 56100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення неправомірним та таким, що порушує права Товариства, у зв'язку з наступним. Так, оскаржуване рішення прийнято на підставі встановленого фактичною перевіркою незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків (Z-звітів). Позивач стверджує, що оскільки господарська діяльність ним не проводилася, розрахункові операції не здійснювалися, у Товариства не виникло встановленого законом обов'язку для формування такої звітності, а отже висновок Податкового органу є безпідставним.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, просив суд відмовити в у задоволенні позовних вимог, наполягаючи у письмових запереченнях проти позову на невиконані позивачем обов'язку щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних чеків і забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Турецький вал», код за ЄДРПОУ 37448616, зареєстроване як суб'єкт господарювання 18.02.2011.

Відповідно до фінансових звітів Товариства за І квартал 2014 року та півріччя 2014 року вбачається, що продукція не реалізовувалася, дохід не обліковувався.

17.07.2014 посадовими особами ГУ Міндоходів у Київській області проведено фактичну перевірку Товариства, за результатами якої складено акт фактичної перевірки, який зареєстровано 18.07.2014 за №1355/1000/22/37448616 (далі - Акт перевірки).

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки встановлено, що Товариством не забезпечено щоденний друк Z-звітів та передачу відповідної звітності за період з 04.02.2014 по 16.07.2014, чим порушено п. 7, п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «С» №0007182203 від 29.07.2014, яким Товариству нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 56100,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР).

Статтею 2 вказаного Закону, серед іншого, надано наступні визначення:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг);

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;

фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті;

Згідно зі статтею 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, серед іншого, зобов'язані:

- подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку (п. 7);

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п. 9).

Законом №265/95-ВР встановлена відповідальність за порушення вимог щодо роздрукування та зберігання фіскальних звітних чеків, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Водночас, з приведених вище норм вбачається, що обов'язок щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки та подавати відповідну звітність виникає виключно у разі здійснення розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) тощо.

Як було зазначено вище, Товариством у приведений вище період продукція не реалізовувалася, тобто розрахункових операцій не проводилося. даний факт Податковим органом не заперечується.

Таким чином, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про наявність у Товариства обов'язку щодо друкування фіскальних звітних чеків та подання відповідної звітності, й відповідно щодо наявності підстав для притягнення до фінансової відповідальності за п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Також судом враховано, що оскаржуване рішення не містить посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Статтею 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статей 69, 86 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не доведено.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області форми «С» від 29 липня 2014 року №0007182203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Турецький вал» (код ЄДРПОУ 37448616) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.