КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4776/14 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Грибан І.О., Бєлової Л.В.
при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.
за участю:
представника позивача Сидоренко М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Турецький вал" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" №0007182203 від 29.07.2014, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 56100,00 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання з'явився представник позивача, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.07.2014 відповідачем було проведено фактичну перевірку Товариства, за результатами якої складено акт фактичної перевірки, який зареєстровано 18.07.2014 за №1355/1000/22/37448616.
Згідно з актом, під час проведення перевірки встановлено, що Товариством не забезпечено щоденний друк Z-звітів та передачу відповідної звітності за період з 04.02.2014 по 16.07.2014, чим порушено п. 7, п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" №0007182203 від 29.07.2014, яким Товариству нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 56100,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, при цьому виходив з того, що оскільки товариством у перевіряємий період продукція не реалізовувалася, розрахункових операцій не проводилося, то контролюючий орган дійшов помилкового висновку про наявність у позивача обов'язку щодо друкування фіскальних звітних чеків та подання відповідної звітності, й відповідно щодо наявності підстав для притягнення до фінансової відповідальності за п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР.
Колегія суддів з таким висновком не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 7 та 9 частини 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі по тексту - Закон №265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, серед іншого, зобов'язані: подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку (п. 7); щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п. 9).
Згідно з пунктом 4 статті 17 цього Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до акта перевірки, підставою для застосування фінансових санкцій слугувало те, що позивач не забезпечив щоденний друк фіскальних звітних чеків (Z-звітів) протягом 110 календарних днів.
Вказані обставини позивачем не заперечуються.
Разом з тим, судом першої інстанції, на підставі фінансових звітів позивача за І квартал 2014 року та півріччя 2014 року встановлено, що продукція у цей період не реалізовувалася, дохід не обліковувався.
У зв'язку із цим, суд визнав обґрунтованими доводи позивача про відсутність підстав для застосування до позивача фінансових санкцій згідно з вимогами пункту 4 частини 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.
Верховним Судом України з цього приводу було висловлено правову позицію, що фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимог закону щоденно, тобто кожного робочого дня, друкувати фіскальний звітний чек на РРО незалежно від того, чи здійснювалися розрахункові операції, які підлягають проведенню через РРО, і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (постанова від 24.09.2013 у справі № 21-260а13).
Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пунктів 7 та 9 статті 3 Закону №265/95-ВР та наявність у зв'язку з цим правових підстав для застосування передбачених пунктом 4 статті 17 цього Закону фінансових санкцій, є обґрунтованим, доводи апеляційної скарги, в цій частині, спростовують висновок суду першої інстанції.
Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пунктів 7 та 9 статті 3 Закону №265/95-ВР та наявність у зв'язку з цим правових підстав для застосування передбачених пунктом 4 статті 17 цього Закону фінансових санкцій, є обґрунтованим.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.
Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Турецький вал" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Турецький вал" відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2014 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Грибан І.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2014 |
Оприлюднено | 28.11.2014 |
Номер документу | 41577136 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Губська О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні