Постанова

від 13.10.2014 по справі 1/75

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2014 р. Справа№ 1/75

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги № 633 від 04.08.2014 року Комунального підприємства «Голосіївжитлосервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2014 року

у справі № 1/75 (суддя Мельник В.І.)

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»

2.Філії ДП «П.Дуссманн-України» «Київ-Житло-Сервіс»

3.Комунального підприємства «Голосіївжитлосервіс»

про стягнення 4 906 206,68 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Левченко В.І. за довіреністю №91/2014/09/05-4 від 05.09.2014 року,

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: не з'явився,

від відповідача 3: Синиця М. за довіреністю від 03.01.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

07.02.2008 року до господарського суду міста Києва звернулася акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» (нині Публічне акціонерне товариство «Київенерго») з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами №540308 від 01.06.1991 року та №540308 від 01.02.2005 року станом на 01.12.2007 рік в сумі 4 906 206,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов договору №540308 від 01.06.1991 року, Угоди про реструктуризації заборгованості за спожиту теплову енергію та договору №540308 від 01.02.2005 року не повністю оплатив вартість спожитої теплової енергії, що стало підставою звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2008 року до участі у справі в якості другого відповідача, з посиланням на ст. 24 ГПК України, залучено філію ДП «П.Дуссманн України» (а.с.151,т.1).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2014 року до участі у справі в якості другого відповідача, з посиланням на ст. 24 ГПК України, залучено Комунальне підприємство «Голосіївжитлосервіс» (а.с.239,т.1).

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2014 року позовні вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Голосіївжитлосеріс» (код ЄДРПОУ 32375554) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (код ЄДРПОУ 00131305) 3 994 984,99 грн боргу, 734 694,55 грн інфляційних втрат, 176 581,14 грн 3% річних, державне мито у розмірі 25 500 грн та 118 грн - витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК- 107» та Філії ДП «П.Дуссманн - України» «Київ - Житло - Сервіс» в позові відмовлено.

Комунальне підприємство «Голосіївжитлосервіс» не погодилося з рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2014 року, звернулося до суду з апеляційною скаргою № 633 від 04.08.2014 року, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду у справі № 1/75, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з нього заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами №540308 від 01.06.1991 року та №540308 від 01.02.2005 року станом на 01.12.2007 рік в сумі 4 906 206,68 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 64 ГПК України прийняв рішення за його відсутності, без належного повідомлення сторони про час та місце розгляду справи, з порушенням принципів рівності та змагальності сторін.

Апелянт, посилаючись на ст. 520 ЦК України, постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18, стверджує, що суд безпідставно прийняв до уваги доводи первісного відповідача про заміну боржника у зобов'язанні за спірними договорами №540308 від 01.06.1991 року та №540308 від 01.02.2005 року, що спричинило прийняття неправомірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Голосіївжитлосервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2014 року у справі № 1/75 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Жук Г. А., суддів Мальченко А. О., Кропивна Л.В. Г., призначено розгляд справи на 13.10.2014 року.

Представник апелянта в судовому засіданні 13.10.2014 року підтримав доводи апеляційної скарги, заперечив проти клопотання про відкладення розгляду справи, заперечив проти продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Представник відповідача-1 в судове засідання 13.10.2014 року не з'явився, надіслав клопотання від 13.10.2014 року про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з хворобою представника.

Представник відповідача-2 в судове засідання 13.10.2014 року не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 13.10.2014 року та у відзиві на апеляційну скаргу погодився з висновками апелянта, стверджує, що місцевий суд помилково стягнув заборгованість з відповідача-3, просить рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за рахунок відповідача-1. Представник позивача заперечив також проти клопотання про відкладення розгляду справи, заперечив проти продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.ст. 69, 102 ГПК України двомісячний строк розгляду апеляційної скарги може бути продовжено на 15 днів у виняткових випадках за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду спору.

Враховуючи, що процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, передбачений ст. 102 ГПК України, спливає 15.10.2014 року, колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на приписи п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, відхиляє клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, оскільки таке не містить будь-якого обґрунтування поважності причин неприбуття в судове засідання, як і не містить клопотання про продовження строку розгляду справи, в порядку ст.69 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

З представлених в матеріалах справи доказів вбачається, що між позивачем та відповідачем-1 (ТОВ «ЖЕК-107») 01.06.1991 року було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 540308.

У відповідності до п.п.1-11 договору від 01.06.1991 року позивач зобов'язався виробити та поставити відповідачу теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, визначених у договорі за чинними тарифами. При виконання договору сторони зобов'язалися користуватися чинними Правилами користування тепловою енергією.

01.02.2005 року договір № 540308 було переукладено в новій редакції, згідно п. 1.1 якого позивач, як постачальник за договором, зобов'язався виробити та поставити відповідачу, як споживачу за договором, теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, визначених у договорі.

Згідно п. п. 2.1, 2.3.1 договору при виконанні даного договору сторони керуються тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, а також нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії. Позивач постачає відповідачу теплову енергію у гарячій воді для потреб опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно додатків до договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до показників приладів обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням КМДА.

Пунктом 1 додатка 2 договору визначено, що відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію за тарифами, встановленими КМДА.

Відповідно до додатку 2 договору відповідач зобов'язаний забезпечувати оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, а за теплову енергію яка використовується орендарями - не пізніше 25 числа поточного місяця.

За твердженням позивача, відповідач зобов'язання по оплаті вартості теплової енергії отриманої за договором № 540308 від 01.06.1991року не виконав. Станом на 01.09.2004 року за відповідачем-1 існувала заборгованість в сумі 6 163 320,57 грн.

12.10.2004 року між позивачем та ТОВ «ЖЕК-107» було укладено Угоду про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію № 597-04, згідно якої відповідач-1 визнав заборгованість в сумі 6 163 320,57 грн.

Угодою сторони досягли згоди про те, що частина заборгованості в сумі 1 601 376,60 грн (різниці в тарифах за теплову енергію за опалювальні періоди 2002-2003, 2003-2004 років, згідно з оформленими двосторонніми актами звіряння) відкладається до 01.12.2005 року. Суму боргу 4 734 292,24 грн відповідач-1 зобов'язався оплатити позивачу протягом жовтня 2004 року - березня 2012 року щомісячними платежами (до 15 числа) у розмірі по 51 327,02 грн., а також, разом зі сплатою боргу за даною Угодою, зобов'язався у повному обсязі сплачувати поточне споживання теплової енергії (п.6 Угоди).

За твердженням позивача, відповідач не повністю оплатив заборгованість за графіком реструктуризації і його заборгованість по погашенню боргу за угодою від 12.10.2004 року станом на 01.12.2007 рік становила 1 360 925,16 грн.

Крім того, за період з 01.12.2004 року по 01.12.2007 рік відповідачем спожито теплової енергії на суму 12 336 003,59 грн, а сплачено 9 724 569,77 грн, внаслідок чого утворився борг у розмірі 2 634 059,83 грн. Всього за період з 01.12.2004 року по 01.12.2007 рік у відповідача 1 перед позивачем існувала заборгованість у розмірі 3 994 984,99 грн (1 360 925,16 + 2 634 059,83).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем-1 у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору енергопостачання (постачання теплової енергії), згідно якого в силу вимог ст. 714 ЦК України, ст. 275 ГК України енергопостачальник зобов'язується відпустити споживачеві електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (енергію), а споживач оплатити отриману енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.

За правовою природою договір енергопостачання є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків.

У відповідності до вимог статті 276, 277 ГК України, кількість, якість строки постачання енергії визначаються договором. Розрахунки здійснюються на підставі цін (тарифів, встановлених відповідно до вимог закону.

Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Місцевий господарський суд, посилаючись на Рішення Голосіївської районної в м. Києві ради від 01.03.2007року № 9/16 «Про підсумки конкурсного відбору підприємств для утримання житлових будинків», Зведений акт передачі-приймання кредиторської заборгованості ТОВ «ЖЕК-107» (в тому числі і за договором № 540308 від 01.06.1991 року (01.02.2005року) філії ДП «П.Дуссман - Україна» «Київ-Житло-Серіс», Рішення Голосіївської районної в м. Києві ради від 08.11.2007року, № 16/09 «Про створення комунальних підприємств», Зведений акт приймання-передачі кредиторської заборгованості філії ДП «П.Дуссман - Україна» «Київ-Житло-Серіс» Комунальному підприємству «Голосіївжитлосервіс» та Угоду від 19.02.2007 року про заміну боржника у зобов'язанні дійшов висновку про прийняття відповідачем-3 КП «Голосіївжитлосервіс» зобов'язання по оплаті боргу за договорами №540308 від 01.06.1991 року та №540308 від 01.02.2005 року в сумі 3 994 984,99грн, звільнив від зобов'язання оплати за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2004 року по 01.12.2007 рік відповідача-1 (ТОВ «ЖЕК-107») та відповідача-2 (філію ДП «П.Дуссман - Україна» «Київ-Житло-Серіс») та стягнув заборгованість за даний період з третього відповідача - КП «Голосіївжитлосервіс».

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду, визнає такий необґрунтованим з огляду на наступне.

Як зазначено вище, заборгованість ТОВ «ЖЕК-107» (відповідач-1) перед позивачем за період з 01.12.2004 року по 01.12.2007 року у розмірі 3 994 984,99 грн. (1 360 925,16 + 2 634 059,83) доведено представленими в матеріалах справи доказами: договори про постачання теплової енергії №540308 від 01.06.1991 року та №540308 від 01.02.2005 року додатками до договорів, Угодою про реструктуризацію боргу, та не заперечено ТОВ «ЖЕК-107».

Відповідно до п.2 Рішення Голосіївської районної в м. Києві ради від 01.03.2007р. № 9/16 «Про підсумки конкурсного відбору підприємств для утримання житлових будинків і прибудинкових територій комунальної власності району» по результатам проведеного конкурсу виконавців послуг по утриманню та обслуговуванню житлових будинків та прибудинкових територій територіальної громади району по мікрорайону, який обслуговувався ТОВ «ЖЕК-107» переможцем було визнано Філію ДП «П.Дуссман - Україна» «Київ-Житло-Серіс» та зобов'язано ТОВ «ЖЕК-107» оформити згідно чинного законодавства та передати ДП«П.Дуссман - Україна» дебіторську та кредиторську заборгованість в межах термінів позовної давності, а КП «Голосіїв-житло» укласти з переможцем конкурсу угоду на утримання житлових будинків району (а.с.194, т.1).

На виконання зазначеного рішення Голосіївської районної в м. Києві ради від 01.03.2007р. № 9/16 між КП «Голосіїв-житло» та ДП «П.Дуссман - Україна» було укладено договір №25 від 08.01.2007 року на утримання та обслуговування житлового та нежитлового фонду, що перебуває у комунальній власності Голосіївського району м. Києва (а.с.195,т.1).

Колегія звертає увагу на те, що даний договір укладено 08.01.2007 року на виконання рішення райради від 01.03.2007р. № 9/16, тобто договір передував прийняттю рішення. З додатку № 1 до даного договору (перелік об'єктів (будинків) переданих на обслуговування ДП «П.Дуссман - Україна» (а.с.197-198, т.1) вбачається, що останньому передано не всі об'єкти, що знаходилися на обслуговуванні ТОВ «ЖЕК 107», оскільки об'єкти по вул. Касіяна 2, 4, 8а, вул. Аврори, 1б, вул. Лятошинського 26-б, вул. Смолича 2, (а.с.42, т.1), які обслуговувалися відповідачем-1 не значаться у переліку переданих об'єктів.

За актом приймання передачі кредиторської заборгованості від ТОВ «ЖЕК 107» до філії ДП «П.Дуссман - Україна» від 02.04.2007 року відповідач-1 передав заборгованість перед позивачем за договором № 540308 відповідачу-2 в сумі 3 729 819,56 грн (а.с. 133.т.1).

Однак, 08.11.2007 року Голосіївська районна в м. Києві рада від приймає Рішення № 16/09 «Про створення комунальних підприємств для утримання житлових будинків і прибудинкових територій територіальної громади Голосіївського району м. Києва», яким створюються комунальні підприємства «ЖЕО-7», КП «ЖЕО-112», затверджуються статути КП та визнаються КП «Голосіївжитлосервіс», «ЖЕО-7», «ЖЕО-112» «управителями будинків комунальної власності територіальної громади району з листопада 2007 року. Згідно п.6 зазначеного рішення райради ДП «П.Дуссман - Україна» передає КП «Голосіївжитлосервіс», «ЖЕО-7», «ЖЕО-112» кредиторську заборгованість перед позивачем в межах строку позовної давності.

Посилаючись на Зведений Акт від 13.11.2007 року прийняття передачі кредиторської заборгованості від ДП «П.Дуссман - Україна» до КП «Голосіївжитлосервіс», місцевий господарський суд звільнив відповідача-1 від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію отриману за договором № 540308.

Однак, за Зведеним Актом від 13.11.2007 року КП «Голосіївжитлосервіс» отримав заборгованість по оплаті теплової енергії за договором 540309, заборгованість за договором №540308 (який є підставою стягнення у даній справі) в даному акті не значиться (а.с.206,т.1).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки Угоді про заміну боржника у зобов'язанні від 19.02.2007 року, якою, на думку відповідача-1, він передав заборгованість по оплаті теплової енергії отриманої за договором №540308 в сумі 3729819,56 грн ДП «П.Дуссман - Україна», як новому боржнику (а.с.2.2,т.1).

Згідно вимог ст. 520 ЦК України боржник в зобов'язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора.

Із змісту Угоди про заміну боржника в зобов'язанні від 19.02.2007 року (а.с.2.2,т.1) кредитор висловив заперечення щодо підписання такої, тобто переведення боргу на іншу особу не відбулося.

Приймаючи рішення у справі місцевий господарський суд не прийняв до уваги, що за умовами укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору №540308 від 01.02.2005 року (п.4.7 договору) у випадках передачі «абонентом» свого об'єкту іншій особі, він зобов'язаний повідомити про це «енергопостачальну організацію» в 3-денний термін двостороннім листом здаючого та приймаючого об'єкт. При цьому договір буде припинений тільки при повній сплаті «абонентом» заборгованості за спожиту теплову енергії.

Відповідач-1 не надав належних доказів повідомлення енергопостачальника про передачу об'єкта іншій особі, угода про заміну боржника у зобов'язанні є такою, що не відбулася, відтак приймаючи до уваги п. 4.6 договору №540308 від 01.02.2005 року, за яким жодна сторона не має право передавати свої права та обов'язки за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони, колегія дійшла висновку, що зобов'язання відповідача-1 по оплаті заборгованості за договором №540308 від 01.06.1991 року, Угоді про реструктуризацію боргу та договору №540308 від 01.02.2005 року не припинилися і заборгованість в сумі 3994984,99 грн підлягає стягненню саме з відповідача-1 -ТОВ «ЖЕК-107», який є зобов'язальною стороною за договором.

В позовній заяві позивач, крім стягнення боргу в сумі 3 994 984,99 грн, просив стягнути з відповідача 734 694,55 грн - інфляційних втрат та 176 581,14 грн - 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

У цивільно-господарських відносинах кредитор вправі вимагати компенсації збитків, що виникають у випадку неправомірного використання його коштів боржником, з урахуванням приписів статті 625 ЦК України, тобто у розмірі 3 % річних у поєднанні з інфляційними втратами, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, колегія суддів апеляційної інстанції визнає правомірним позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 інфляційних втрат в сумі 734 694,55 грн та 3% річних в сумі 176 581,14 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, також на порушення місцевим судом вимог процесуального права, оскільки судом залучено до участі у справі іншого відповідача - філію ДП «П.Дуссман - Україна» «Київ-Житло-Сервіс» без з'ясування правового статусу суб'єкта, з матеріалів справи вбачається, що Рішення районної ради приймалося відносно ДП «П.Дуссман - Україна», зведені акти передачі підписувалися філією «Київ-Житло-Сервіс» ДП «П.Дуссман - Україна», а до участі у справі залучено філію ДП «П.Дуссман - Україна». Будь-яких пояснень у справі дана особа не надавала, всі процесуальні документи направлені судом на адресу: вул. Горького, 95, м. Київ, повернулися та долучено до матеріалів справи, відтак, справу розглянуто без належного повідомлення особи.

Ухвалою від 28.02.2014 року до участі у справі залучено третього відповідача - КП «Голосіївжитлосервіс», процесуальні документи судом направлено за адресою пр-т 40-річчя Жовтня, 17-б, м. Київ. Всі процесуальні документи повернулися на адресу суду з відміткою, що юридична особа за такою адресою не знаходиться. З представлених в матеріалах справи доказів (надані апелянтом) вбачається, що КП «Голосіївжитлосервіс», як юридична особа, зареєстровано за юридичною адресою: вул. В.Касіяна, 8, м. Київ, адреса засновника - Київська міська рада: вул. Хрещатик, 36. Ні за одною з зареєстрованих адрес суд не направляв процесуальних документів і прийняв рішення про стягнення з КП «Голосіївжитлосервіс» 4 906 206,68 грн, що є порушенням процесуального права, яке в силу вимог п. 2 ч.3 ст. 104 є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом не повно досліджено обставини справи, порушено вимоги процесуального права, тому рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2014 року у справі № 1/75 скасуванню з прийняттям нового рішення у справі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати із сплати судового збору за розгляд справи в І інстанції покладаються на відповідача-1, за розгляд справи в суді апеляційної інстанції - на відповідача-1 .

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу № 633 від 04.08.2014 року Комунального підприємства «Голосіївжитлосервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2014 року у справі № 1/75 задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2014 року у справі № 1/75 скасувати. Прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» (03191,м. Київ, вул. Ю.Смолича, 4-а, ідентифікаційний код 21687515) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (0101, пл. І.Франка, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 00131305) 3 994 984 (три мільйони дев`ятсот дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 99 коп. - основного боргу, 734 694 (сімсот тридцять чотири тисячі шістсот дев`яносто чотири) грн 55 коп. - інфляційних втрат, 176 581 (сто сімдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят одну) грн 14 коп. - 3% річних, 25 618 (двадцять п`ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн в повернення судових витрат за розгляд справи в суді І інстанції.

5.Відмовити в позові в частині стягнення заборгованості з КП «Голосіївжитлосервіс» та філії ДП «П.Дуссман - Україна» «Київ-Житло-Сервіс».

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» (03191,м. Київ, вул. Ю.Смолича, 4-а, ідентифікаційний код 21687515) на користь Комунального підприємства «Голосіївжитлосеріс» (03039, м.Київ, просп. 40-річчя Жовтня 17-Б, код ЄДРПОУ 32375554) 36 540,00 грн (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) в повернення судових витрат за розгляд справи в суді ІІ інстанції.

7. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

8.Справу № 1/75 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді Л.В. Кропивна

А.О. Мальченко