Постанова

від 20.10.2014 по справі 804/15777/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 р. Справа № 804/15777/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому в письмовому провадженні засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Сімейка» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Сімейка», в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 8727,59 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2,62 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, посилається на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції та пеню за 2013 рік.

Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, надали клопотання про розгляд справи без їх участі в письмовому провадженні.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частинами 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач подавав до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік по формі №10-ПІ, відповідно до положень якого на підприємстві:

середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 29 осіб;

з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб;

кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа;

фонд оплати праці штатних працівників - 253,10 грн.;

середньорічна заробітна плата штатного працівника - 8728 грн.

адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 8728 грн.

Судом з відповіді Криворізького міського центру зайнятості від 12.06.2014р. №05-14//2325 на запит від 29.05.2014р. № 04-01/963 встановлено, що відповідачем протягом 2013 року звіт за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» подавався станом на 04.03.2013 року, в якому заявлено кількість вакансій робочих міст для інвалідів - 1.

Разом з тим, 20.10.2014 року відповідач надав суду пояснення щодо заявлених позовних вимог, в яких проти стягнення з підприємства адміністративно-господарських санкцій не заперечував, тобто фактично визнав суму заборгованості.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідам забезпечується право працювати на підприємствах (об'єднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів. З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Пунктом 1 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 р. № 314 зазначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створені необхідні умови праці інваліда.

Пунктами 2.2 та 2.3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223, визначено, що:

пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання;

адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Так відповідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Так пп. 1.1 п. 1 Наказу міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення» від 19.12.2005 № 420, затверджена форма звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій».

Згідно положень Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків. Форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Таким чином, зазначеними нормами конкретизовано передбачений статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» обов'язок підприємств надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, в частині подання такої інформації за встановленою формою, а також в частині періодичності її надання. Отже, вказана вище інформація щомісяця подається до відповідного центру зайнятості за формою № 3-ПН.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік по формі №10-ПІ відповідач самостійно визначив адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 8727,59 грн.

Матеріали справи свідчать, що названі санкції підприємством не сплачено, підприємство проти стягнення такої суми санкцій не заперечує, тобто фактично суму боргу визнає.. Таким чином, позивачем обґрунтовано та у належному розмірі пред'явлено вимоги про стягнення з відповідача вищезазначених адміністративно-господарських санкцій.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача по справі на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі - 2,62 грн., суд вважає за необхідне в цій частині позову відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України №223 від 15.05.2007р. «Про затвердження порядку нарахування пені та її сплати» документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 N 42 (0117-07 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за N 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки. Отже облікова ставка Національного банку України, з якої розраховується пеня, може бути визначена тільки на момент сплати (перерахування) підприємством коштів, в тому числі - за рішенням суду.

Оскільки на момент подання позову сплата адміністративно-господарських санкцій підприємством здійснена не була, розрахунок пені, заявлений до стягнення, є необґрунтованим, а вимоги щодо стягнення такої суми є такими, що не відповідають нормам Закону, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Щодо клопотання відповідача надати можливість здійснити погашення заборгованості з відстроченням, у зв'язку з тим, що підприємство за основним видом не здійснює діяльності, то суд зазначає,що відповідно частини1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Таким чином, з урахуванням зазначеної норми права, суд вважає клопотання таким, що заявлене передчасно.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Сімейка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Сімейка» (юридична адреса: 50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Карла Лібкнехта, 7, код ЄДРПОУ 37861901) на користь Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (отримувач - Центрально-Міськй район, банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31219230700026, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38032222) адміністративного-господарські санкції у розмірі 8727,59 грн. (вісім тисяч сімсот двадцять сім гривень 59 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду щодо частини позовних вимог подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко