Рішення

від 14.10.2014 по справі 910/22669/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22669/13 14.10.14

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Компанія Київінвестбуд"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство

"ТОПОС"

про: стягнення 19200 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Дубровінська І.Ю. (дов. № 12 від 28.01.2014) Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 14.10.2014 оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Компанія Київінвестбуд" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТОПОС" (далі за текстом - відповідач) 19 200, 00 грн. заборгованості за договором № 05-12-0 на комплекс проектно-вишукувальних робіт по корегуванню проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки від 16.01.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 по справі № 910/22669/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТОПОС" на користь Приватного акціонерного товариства "Компанія Київінвестбуд" 19 200 (дев'ятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. - суми боргу та 1 720 (тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 зазначене вище рішення Господарського суду міста Києва було скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2014 скасовано Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2014, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Як зазначено в Постанові Вищого господарського суду України від 30.07.2014 при новому розгляді справи необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 08.08.2014 за № 04-23/682 щодо призначення автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа № 910/22669/13 передана на розгляд судді Бондаренко Г.П. Враховуючи викладене, справу належить прийняти до провадження судді Бондаренко Г.П. та призначити до розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.08.2014 справу №910/22669/13 прийнято до провадження суддею Бондаренко Г.П. та призначено розгляд справи на 30.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 в порядку ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено на 15 днів та в порядку ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 14.10.2014, в зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, не виконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, необхідністю надання сторонами додаткових пояснень по справі та доказів.

В судове засідання 14.10.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником позивача в судовому засіданні надано усні пояснення по суті позовних вимог, в яких вимоги були підтримані.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором №05-12-0 на комплекс проектно-вишукувальних робіт по корегуванню проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки від 16.01.2012, в частині виконання робіт обумовлених договором та в частині повернення грошових коштів передплати за невиконані роботи.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що ним не порушувалися зобов'язання за зазначеним договором, і роботи обумовлені договором були виконані належним чином.

Відповідно до поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, адреса місцезнаходження відповідача є: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, к. 301.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2012 між позивачем, як замовником та відповідачем, як виконавцем укладено договір №05-12-О на комплекс проектно-вишукувальних робіт по корегуванню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (далі за текстом - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання з виконання комплексу проектно-вишукувальних робіт по коригуванню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПрАТ "Київінвестбуд", розташованої на вул. Якутській, 7 у Святошинському районі м. Києва.

За виконання комплексу проектно-вишукувальних робіт по коригуванню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки замовник перераховує виконавцю у відповідності з протоколом про договірну ціну: 16 000,00 грн. (п. 3.1 договору). Крім того, замовник перераховує виконавцю податок на додану вартість, що складає 3 200, 00 грн. (п.3.2. договору). Загальна вартість виконаних робіт складає 19 200, 00 грн. (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 4.1. договору, оплата виконується одноразово. Після підписання договору замовник перераховує виконавцю передплату.

Відповідно до п.5.1. договору, по закінченні робіт виконавець подає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт з доданням до нього комплекту іншої документації, передбаченої умовами договору.

Згідно з п.5.3. договору, робота враховується виконаною, коли документація прийнята на затвердження Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого комітету Київради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п.5.4. договору, виконавець передає документацію на затвердження до Головного управління земельних ресурсів після підписання сторонами акту приймання-передачі, яким замовник стверджує закінчення робіт виконавця. Від виконавця не залежить термін погодження та затвердження документації в Головному управлінні земельних ресурсів та Київради.

Згідно з розділом 2 договору "Строк дії договору", сторонами визначено такі строки дії договору:

Початок: виконавець приступає до роботи після надходження 100 % оплати або авансу на розрахунковий рахунок виконавця. (п.2.1. договору).

Закінчення: 30 робочих днів після зарахування грошей на розрахунковий рахунок виконавця. (п.2.2. договору).

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідачу 19 200,00 грн. передоплати за договором, що підтверджується платіжним дорученням № 26 від 26.01.2012.

Проте, як зазначає позивач, роботи, передбачені умовами договору, відповідачем не виконані, претензія № 67 від 17.09.2013 про повернення перерахованих коштів залишена відповідачем без задоволення, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача передоплати в розмірі 19 200, 00 грн.

Доказів повернення грошових коштів передплати за договором та/або доказів закінчення виконання робіт обумовлених договором та їх прийняття замовником матеріали справи не містять.

Отже, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми сплаченої позивачем передплати за договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір №05-12-О на комплекс проектно-вишукувальних робіт по корегуванню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 16.01.4012 є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 33 Господарського кодексу України та Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Відповідно до п.1 ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення Цивільного кодексу, якщо інше не встановлене законом.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем було внесено аванс у розмірі 100 % вартості робіт на загальну суму 19 200, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 846 ЦК України та п. 2.2. договору відповідач зобов'язаний був виконати роботи по корегуванню проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у строк до 12.03.2012 включно (30 робочих днів після зарахування 100 % передплати на рахунок виконавця).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання робіт за договором.

Відповідачем не надано суду належних доказів того, що ним у порядку, передбаченому пунктом 5.1 договору, виконані роботи було передано позивачу. Відповідачем також не надано доказів того, що на виконання умов договору ним був переданий для підписання позивачем акт приймання-передачі виконаних робіт.

Посилання представника відповідача на те, що зміни до проектної документації відповідачем були внесені, а проектна документація передана до Головного управління земельних ресурсів на погодження, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки згідно з п.5.3 договору робота вважається виконаною коли документація прийнята на затвердження Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Як встановлено вище, пунктом 5.1. договору сторони, погодили, що по закінченні робіт відповідач (виконавець) подає позивачу (замовнику) акт здачі-приймання виконаних робіт з доданням до нього комплекту іншої документації, передбаченої умовами договору.

Пунктами 2.4. та 5.4 договору сторони погодили, що робота передається на затвердження до Головного управління земельних ресурсів після підписання сторонами акту здачі - прийняття робіт, яким замовник підтверджує закінчення робіт виконавця.

Таким чином, переданню на затвердження до Головного управління земельних ресурсів за умовами договору передує підписання сторонами акту здачі - прийняття робіт.

Частиною 1 статті 853 ЦК України визначено, що обов'язок прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові покладено на замовника.

Отже, ані законом, ані умовами Договору не передбачено права відповідача передавати виконані роботи до безпосередньо до Головного управління земельних ресурсів до прийняття їх замовником. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач уповноважував Головне управління земельних ресурсів на прийняття виконаних робіт за Договором.

Як встановлено статтею 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено, що виконані відповідачем роботи, відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України були передані позивачу, як замовнику, були оглянуті ним та прийняті, у зв'язку з чим, передача виконаних робіт до Головного управління земельних ресурсів до прийняття їх замовником не може вважатися належним виконанням відповідачем робіт передбачених Договором та належним виконанням відповідачем обов'язку встановленого в п. 5.1 договору.

Твердження відповідача про те, що підтвердженням виконання робіт по договору є лист Департаменту земельних ресурсів від 11.02.14 № 057028-1592 також не береться судом до уваги, оскільки зі змісту листа не вбачається, що роботи, передбачені умовами договору, були виконані відповідачем повністю, без зауважень, у відповідності до вимог законодавства та були прийняті позивачем (замовником), як того вимагає п.5.1 договору.

Відтак, докази виконання відповідачем робіт у визначений п. 2.2 договору відсутні, як і докази, які б підтверджували вчинення яких-небудь дій для передачі робіт замовнику, а позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути суму авансу у розмірі 19 200, 00 грн. сплачену на виконання умов договору.

При цьому, суд зазначає, що нормами закону, а саме положеннями ст. 849 ЦК України замовникові (в даному випадку позивачу) надано право на односторонню відмову від договору підряду, якщо роботу не буде виконано та передано замовникові в строк та у відповідності до умов договору.

Згідно частини 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню, особі яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 11.03.2011 у справі № 2-22/1351-2009 та від 12.06.2012 у справі № 55/385.

З урахуванням того, що судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з виконання робіт за договором, враховуючи, що термін дії такого договору закінчився, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний був повернути від позивача аванс, в тому числі на його вимогу, у розмірі 19 200, 00 грн. отриманий за договором.

Отже, заявлені позовні вимоги визнаються судом доведеними та обґрунтованим, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТОПОС" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд.1, к. 301, код ЄДРПОУ 32732387) на користь Приватного акціонерного товариства "Компанія Київінвестбуд" (04060, м. Київ, вул. Котовського, буд.4, код ЄДРПОУ 24250954) 19 200 (дев'ятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. - грошових коштів передплати (авансу) та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.10.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко