Постанова

від 07.10.2014 по справі 814/1185/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

07 жовтня 2014 року Справа № 814/1185/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Електромеханічне обладнання", вул. 1-а Слобідська, 62,Миколаїв,54055

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області, вул. Г. Петрової, 2-а,Миколаїв,54029

проскасування податкових повідомлень - рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електромеханічне обладнання» (далі по тексту - позивач, Товариство, ТОВ «ЕМО»), посилаючись на незаконність оспорюваних рішень, звернулось до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ, контролюючий орган): від 17.04.2014 року №0001012202, яким суб'єкту господарювання визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 19728,75 грн. (15783 грн. - донараховано податку, 3945,75 грн. - штрафу), та від 17.04.2014 року №0001002202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20766,25грн. (16613грн. - основного зобов'язання та 4153,25грн. - штрафу).

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень є висновки про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами постачальниками послуг (товарів) ТОВ «Проф-Трейд», ТОВ «ТК-Веста» та ТОВ «Південь-Річмаркет».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електромеханічне обладнання» зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 09.08.2012 року та як платник податків взято на податковий облік ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва 10.08.2012 року. Основними видами діяльності Товариства є посередництво у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля, складське господарство, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний), ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

В квітні 2014 року ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Проф-Трейд» за період з 01.03.2013 року по 31.12.2013 року, ТОВ «ТК-Веста» за період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року та ТОВ «Південь-Річмаркет» за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року, результати якої оформлено актом №670/14-04-22-02/38312767 від 01.04.2014 року (далі також - акт).

В акті перевірки відповідачем зазначено про порушення суб'єктом господарювання п.п.134.1.1, п.134.1 ст.134, п.138.1, 138.2, 138.8 ст.138, п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139, п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за 2013 рік на 15783грн. та податок на додану вартість на 16613грн..

На підставі акта перевірки 17.04.2014 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0001012202, яким Товариству визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 19728,75 грн., з яких 15783 грн. - донараховано податку та 3945,75грн. - штрафу, та №0001002202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20766,25грн., з яких 16613грн. - основного зобов'язання та 4153,25грн. - штрафу.

Підставою прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок ДПІ про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Проф-Трейд», ТОВ «ТК-Веста», ТОВ «Південь-Річмаркет», що ґрунтується на припущеннях про вчинення операцій без мети реального настання правових наслідків та недостатності необхідних документів для формування витрат та податкового кредиту. На обґрунтування умовиводів ДПІ посилається на акт ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів від 12.11.2013 року №116/14-04-22-02/38396319 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК-Веста», акт ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів від 13.11.2013 року №118/14-04-22-02/32283867 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Проф-Трейд», акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 25.02.2014 року №87/22-08/38936899 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Південь-Річмаркет»…» (неможливість проведення звірок обумовлена відсутністю підприємств за їх місцезнаходженням), при складанні яких взагалі не досліджувались первинні документи. При цьому, в самому акті перевірки зазначається, що по спірним операціям були видані податкові, видаткові накладні, тобто ті документи, складання яких передбачено законодавством для фіксації та оформлення господарських операцій та відповідних правовідносин.

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції, що була чинною у відповідних податкових періодах), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Приписами п.135.2 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.137.1 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п.138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Із п.138.2 ПК України слідує, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п.139.1.9 ПК України витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Приписами п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Системний аналіз правових норм, якими регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Не можуть бути включені до складу валових витрат та податкового кредиту витрати на придбання товарів (робіт, послуг) не підтверджені дійсними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.

Для віднесення відповідних сум до складу валових втрат та податкового кредиту в розумінні ПК України не передбачається умова відслідкування та контролю платником податку (добросовісним набувачем товару, послуг та ін.) реальної сплати цих сум до бюджету контрагентом, а тим більше контрагентів безпосереднього контрагента суб'єкта господарювання. Чинним законодавством на сторону в господарському зобов'язанні не покладено обов'язок з'ясування обставин сплати податків та зборів контрагентом.

До того ж суб'єкт господарювання (добросовісний учасник угод та господарських операцій) не наділений можливістю контролю (навіть за власною ініціативою) за сплатою податків іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання як платник податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України). Зазначена обставина (недобросовісність учасника угоди щодо сплати податків та зборів) не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення в складі валових витрат та податкового кредиту понесені витрати на придбання товарів (послуг), якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження понесених витрат та фактичного здійснення господарських операцій.

При розгляді справи також встановлено, що 11.09.2012 року між ТОВ «ЕМО» та ТОВ «Нова Європейська Компанія» укладено договір постачання товарно-матеріальних цінностей №32-Р/ЕТСК. Відповідно до умов договору ТОВ «ЕМО» зобов'язалось передати у власність ТОВ «Нова Європейська Компанія» змінно-запасні частини до перевантажувальної техніки та ін.. товар, а ТОВ «Нова Європейська Компанія» зобов'язалось прийняти та оплатити товар. Оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати. В підтвердження постачання товарів сторонами договору оформлені відповідні первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ та ін.

01.10.2012 року між ТОВ «ЕМО» та ТОВ «Стивідорна інвестиційна компанія» укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей №0110. Відповідно до умов договору ТОВ «ЕМО» зобов'язалось передати у власність нові змінно-запасні частини до портальних кранів та товари широкого асортименту, а ТОВ «Стивідорна інвестиційна компанія» прийняти та оплатити товар. Оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати. В підтвердження постачання товарів сторонами договору оформлені відповідні первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ та ін.

Також, ТОВ «ЕМО» придбані у ТОВ «Крок Г.Т.», ТОВ «Торговий Дім Укрсварка» (договір №45 від 02.09.2013), ТОВ Підприємство «Енергострой» (договір №37 від 01.06.2013) змінно-запасні частини до перевантажувальної техніки, кабелі, контакти та ін..

З метою виконання умов вищезазначених договорів постачання (купівлі-продажу) №0110, №32-Р/ЕТСК, №45, №37 між ТОВ «ЕМО» та ТОВ «Проф - Трейд» 01.06.2013 року укладено договір надання транспортних послуг №169. Згідно з умовами договору ТОВ «Проф - Трейд» зобов'язалось надати транспорт з водієм та здійснити перевезення вантажу, а ТОВ «ЕМО» здійснити оплату наданих послуг. В підтвердження надання послуг перевезення ТОВ «Проф - Трейд» виписано акти здачі-прийняття робіт №ПТ-0000043 від 27.06.2013 року та №ПТ-0000175 від 30.09.2013 року. Також перевізником були виписані податкові накладні №75 від 30.09.13 на суму 9931,00 грн. та №24 від 27.06.2013 року на суму 7562,00 грн.. Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включені ТОВ «ЕМО» до складу податкового кредиту за липень, жовтень 2013 року та відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. ТОВ «ЕМО» включено до складу витрат суми витрат сформованих за рахунок ТОВ «Проф - Трейд» за 2013 рік в сумі 37077,50 грн.. Оплату за надані послуги здійснено в безготівковому формі. На кожне перевезення виписувались товарно-транспортні накладні з зазначенням маршруту автомобіля та найменування вантажу.

01.01.2013 року між ТОВ «ЕМО» та ТОВ «Проф - Трейд» укладено договір надання послуг №01-13. Згідно з умовами договору ТОВ «Проф - Трейд» зобов'язалось надати, а ТОВ «ЕМО» прийняти та оплатити послуги, вказані в п. 1.2 договору. Перелік послуг, кількість, ціна, строки надання послуг визначаються в специфікації. В підтвердження надання послуг ТОВ «Проф - Трейд» було виписано на адресу ТОВ «ЕМО» акт здачі-прийняття робіт №ПТ-0000011 від 29.03.2013 року. Також ТОВ «Проф - Трейд» виписано податкову накладну №27 від 29.03.2013 року на суму 27000,00 грн. з ПДВ. Суми ПДВ по зазначеній податковій накладній включені ТОВ «ЕМО» до складу податкового кредиту за квітень 2013 року та відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. ТОВ «ЕМО» включено до складу витрат суми витрат сформованих за рахунок ТОВ «Проф - Трейд» за 2013 рік в сумі 37077,50 грн.. Оплату за надані послуги здійснено в безготівковому формі.

11.09.2012 року між ТОВ «ЕМО» та ТОВ «Нова Європейська Компанія» укладено договір постачання товарно-матеріальних цінностей №32-Р/ЕТСК. Відповідно до умов договору ТОВ «ЕМО» зобов'язалось передати у власність ТОВ «Нова Європейська Компанія» змінно-запасні частини до перевантажувальної техніки та ін.. товар, а ТОВ «Нова Європейська Компанія» зобов'язалось прийняти та оплатити товар. Оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати. В підтвердження постачання товарів сторонами договору оформлені відповідні первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ та ін.

24.12.2013 року між ТОВ «ЕМО» та ДП «Адміністрація морських портів України» укладено договір №129-В-МИФ-13. Відповідно до умов договору ТОВ «ЕМО» зобов'язалось передати у власність ДП «Адміністрація морських портів України» проводи та кабелі електричні. Оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати. В підтвердження постачання товарів сторонами договору оформлені відповідні первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ та ін.

01.10.2012 року між ТОВ «ЕМО» та ТОВ «Стивідорна інвестиційна компанія» укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей №0110. Відповідно до умов договору ТОВ «ЕМО» зобов'язалось передати у власність нові змінно-запасні частини до портальних кранів та товари широкого асортименту, а ТОВ «Стивідорна інвестиційна компанія» прийняти та оплатити товар. Оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати. В підтвердження постачання товарів сторонами договору були оформлені відповідні первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ та ін.

З метою виконання умов вищезазначених договорів постачання №32-Р/ЕТСК, №129-В-МИФ-13, №0110 між ТОВ «ЕМО» та ТОВ «Південь-Річмаркет» 11.11.2013 року укладено договір надання транспортних послуг №113/13. Згідно з умовами договору ТОВ «Південь-Річмаркет» зобов'язалось надати транспорт з водієм та здійснити перевезення вантажу, а ТОВ «ЕМО» здійснити оплату наданих послуг. В підтвердження надання послуг перевезення ТОВ «Південь-Річмаркет» було виписано на адресу ТОВ «ЕМО» акти здачі-прийняття робіт №РМ-0000017 від 29.11.2013 року та №РМ-0000052 від 31.12.13. Також перевізником були виписані податкові накладні №34 від 29.11.2013 року на суму 5200,00 грн. та №80 від 31.12.2013 року на суму 3500,00 грн. з ПДВ. Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включені ТОВ «ЕМО» до складу податкового кредиту за грудень 2013 року та відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Оплату за надані послуги здійснено в безготівковому формі. На кожне перевезення виписувались товарно-транспортні накладні з зазначенням маршруту автомобіля та найменування вантажу.

12.04.2013 року між ТОВ «ЕМО» та ТОВ «Постач Юг» укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей №31. Відповідно до умов договору ТОВ «ЕМО» зобов'язалось передати у власність товари широкого асортименту, а ТОВ «Постач Юг» прийняти та оплатити товар. Оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати. В підтвердження постачання товарів сторонами договору оформлені відповідні первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ та ін.

11.09.2012 року між ТОВ «ЕМО» та ТОВ «Нова Європейська Компанія» укладено договір постачання товарно-матеріальних цінностей №32-Р/ЕТСК. Відповідно до умов договору ТОВ «ЕМО» зобов'язалось передати у власність ТОВ «Нова Європейська Компанія» змінно-запасні частини до перевантажувальної техніки та ін.. товар, а ТОВ «Нова Європейська Компанія» зобов'язалось прийняти та оплатити товар. В підтвердження постачання товарів сторонами договору оформлені відповідні первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ та ін.

10.10.2012 року між ТОВ «ЕМО» та ТОВ «Сервісний центр «Металург» укладено договір постачання №8310Р1381. Відповідно до умов якого ТОВ «ЕМО» зобов'язалось передати у власність ТОВ «Сервісний центр «Металург» трубопровідну арматуру, вентилі, фланці, перехідники, трійники та запасні частини до них, а ТОВ «Сервісний центр «Металург» зобов'язалось прийняти та оплатити товар. Оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати. В підтвердження постачання товарів сторонами договору були оформлені відповідні первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ та ін.

З метою виконання умов вищезазначених договорів постачання №31, №32-Р/ЕТСК, №8310Р1381 ТОВ «ЕМО» укладено 01.01.2013 року з ТОВ «ТК Веста» договір поставки товарно-матеріальних цінностей №19. Згідно з умовами договору ТОВ «ТК Веста» зобов'язалось здійснити постачання товару ТОВ «ЕМО» згідно переліку зазначеного у видатковій накладній. Постачання товару здійснюється зі складу постачальника, транспортом покупця. В підтвердження постачання товару продавцем виписано видаткові накладні №ВЕ-0000055 від 24.01.2013 року на суму 20334,96 грн з ПДВ та №ВЕ-0000282 від 16.04.2013 року на суму 1674,50 грн. з ПДВ, №ВЕ-0000362 від 05.06.2013 року на суму 24480,00 грн. з ПДВ. Також постачальником були виписані податкові накладні №61 від 24.01.13, №7 від 05.06.2013 року та №31 від 16.04.2013 року. Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включені ТОВ «ЕМО» до складу податкового кредиту за березень, червень, липень 2013 року та відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. ТОВ «ЕМО» включено до складу витрат суми витрат сформованих за рахунок ТОВ «ТК Веста» за 2013 рік в сумі 38741,22 грн. Оплату за надані послуги здійснено в безготівковому порядку.

Укладення та фактичне виконання зобов'язань за угодами між позивачем та ТОВ «Проф-Трейд» та ТОВ «Південь-Річмаркет» підтвердили також допитані в якості свідків ОСОБА_3 (директор ТОВ «Проф-Трейд» на час правовідносин з позивачем ) та ОСОБА_4 (директор ТОВ «Південь-Річмаркет» на час правовідносин з позивачем).

Всі постачальники позивача у першому ланцюгу мали необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Таким чином, наведені фактичні дані вказують на невмотивованість суджень контролюючого органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та контрагентами - ТОВ «Проф-Трейд», ТОВ «ТК-Веста» та ТОВ «Південь-Річмаркет».

В випадку, що є предметом судового дослідження, за наявності всіх необхідних документів (договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують витрати, і за відсутності доказів, які б спростовували реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на формування витрат, які враховуються під час визначення об'єкту оподаткування.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи. Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.2010 за позовом ПП "Армавір" до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.2010 у справі за позовом ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.2011 за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 по справі "Булвес" проти Болгарії.

Посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача також не має правового значення, оскільки суб'єктом владних повноважень при прийняті оспорюваних податкових повідомлень-рішень дана правова оцінка господарським операціям за періоди, що передували складанню актів про неможливість проведення звірок (акти про неможливість проведення звірок ТОВ «ТК-Веста» та ТОВ «Південь-Річмаркет»). Крім того, законодавець не визначає (відсутній причинно-наслідковий зв'язок) незнаходження підприємства за місцем реєстрації умовою визнання господарських операцій такими, що не відбулися.

Судження відповідача про відсутність у контрагентів позивача умов для здійснення господарських операції (достатніх матеріальних ресурсів), крім посилання ДПІ на це в акті перевірки, більш нічим не підтверджується, як не підтверджується і неможливість виконання ними зобов'язань з поставки послуг та ін., виходячи з можливості вступити в господарські правовідносини з іншими суб'єктами господарювання, залучення іншого трудового персоналу за договорами цивільно-правового характеру.

Позиціонування контролюючим органом наведених обставини як порушення податкового законодавства не ґрунтується на приписах чинного законодавства та є надуманим.

Посилання відповідача на зареєстроване кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_5, за відсутністю результатів розслідувань у вигляді обвинувального вироку, не має для даної справи юридичного значення, адже з урахуванням положень статей 70 і 72 Кодексу адміністративного судочинства України, належним доказом фіктивності підприємництва (протиправних дій певних фізичних осіб) є вирок суду у кримінальній справі. Якщо податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту та валовим витратам, тим, що на його думку, відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, то цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства.

Крім того, із витягу з кримінального провадження відносно ОСОБА_5, якому пред'явлена підозра у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.2, 205 ч.2, 358 ч.4, 309 ч.1, 263 ч.1 КК України, слідує, що інкриміновані діяння не стосуються створення та діяльності контрагентів позивача - ТОВ «Проф-Трейд», ТОВ «ТК-Веста» та ТОВ «Південь-Річмаркет».

Таким чином, висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій базуються на припущеннях, які не доведені належними та допустимими доказами. Позивач надав податкові накладні та ніші первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Проф-Трейд», ТОВ «ТК-Веста» та ТОВ «Південь-Річмаркет», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів (послуг) для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку.

На момент видачі податкових накладних постачальники були зареєстровані платниками ПДВ, а отже, мали право їх виписувати. В свою чергу, покупець мав правові підстави включити суму сплаченого в ціні товару (послуг) ПДВ по таким податковим накладним до податкового кредиту. Позивач в повному обсязі задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ та сплатив податки до бюджету.

Отже, оскільки відповідачем (суб'єктом владних повноважень), на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи ДПІ про безтоварність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Проф-Трейд», ТОВ «ТК-Веста» та ТОВ «Південь-Річмаркет» є бездоказовими.

Таким чином, відповідач - суб'єкт владних повноважень при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області від 17.04.2014 року №0001002202.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області від 17.04.2014 року №0001012202.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромеханічне обладнання" (ідентифікаційний код 38312767 ) 1827 гривень в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний