Рішення

від 08.09.2014 по справі 910/9143/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9143/14 08.09.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехспецбуд"

до Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України

про стягнення 227 719,09 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача Білогубець А.М. (директор)

Петренко Ю. О. (дов. № 8 від 22.04.14)

Від відповідача Мартинюк Л.А. (дов. № 320/06 від 16.06.14)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов договору підряду № 82/2007 від 30.10.2007 в розмірі 827 719, 09 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.05.2014 порушено провадження у справі №910/9143/14 та призначено до розгляду на 03.06.2014.

Представники позивача з'явилися в судове засідання 03.06.2014, надав пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 03.06.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений

Розгляд справи відкладено на 19.06.2014.

Представники позивача з'явилися в судове засідання 19.06.2014, надав пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 19.06.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений Розгляд справи відкладено на 10.07.2014.

В судове засідання 10.07.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові докази по справі. Судом було оголошено перерву під час розгляду справи на 17.07.2014.

В судове засідання 17.07.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Суд задовольнив дане клопотання.

Ухвалою суду від 17.07.2014 відкладено розгляд справи на 04.08.2014.

У зв`язку із перебуванням судді Головатюка Л.Д. у відпустці, розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 справу було передано судді Лиськову М.О. для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 04.08.2014 розгляд справи призначено на 20.08.2014.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 справу було передано судді Головатюку Л.Д. для розгляду.

20.08.2014 в судовому засіданні оголошено перерву на 28.08.2014, а 28.08.2014 - на 08.09.2014 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 08.09.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі.

Судом встановлено, що 28.08.2014 позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог, у відповідності до якої просить стягнути з відповідача 227 719,09 грн. та 4 554,38 грн. судового збору. Суд прийняв дану заяву.

Враховуючи правила ст. 22 ГПК України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, а спір розглядається, виходячи зі збільшеної ціни позову.

При розгляді даної заяви суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України " Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.2010 № 01-08/369, в яких зазначено, що в разі збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, обґрунтовуючи це відсутністю заборгованості перед позивачем.

Крім того, відповідач подав суду заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог позивача.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Гідротехспецбуд» (надалі - Позивач або Підрядник) та Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України (надалі - Відповідач або Замовник) був укладений Договір підряду № 82/2007 від 30.10.2007 із Додатковими угодами № 1 та №2 (надалі - Договір).

Відповідно до умов вищевказаного Договору, Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання власними та залученими силами і засобами із своїх матеріалів, на свій ризик роботи по влаштуванню мереж напірної каналізації на об'єкті «Житловий комплекс «Брест-Литовський» в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області», а також будівництву розподільчої мережі госпитного водопостачання від проектуємого водовузола по вул. Дачній до житлових масивів «Борщагівський-1», школа «Брайта», ТОВ «МЛП Чайка» та житлового комплексу Брест-Литовський в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області», надалі Об'єкт, та здає в обумовлені строки відповідно до п. 4.3 Договору Замовнику, а Замовник відповідно до п. 4.4. Договору, зобов'язується розрахуватися за виконані роботи протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання Актів виконаних робіт по формі КБ-2в і довідок про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 з урахуванням сплаченого авансу.

Як свідчать матеріали справи, позивач (Підрядник), згідно умов Договору підряду №82/2007 від 30.10.2007, виконав свої зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується головними документами - актами приймання виконаних будівельних робіт, за період з жовтня 2007р. по жовтень 2010р., які містять інформацію про узгоджену вартість робіт виконаних Позивачем і прийнятих Відповідачем.

Копії актів КБ-2в та довідки КБ-3 підписаних Відповідачем і скріплених печаткою Відповідача додані до позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити виконану роботу.

Згідно частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", чинного на дату складання актів, типовими формами первинних облікових документів у будівництві є № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт".

Враховуючи вищевикладене, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти форм № КБ-2в і КБ-3, які належним чином оформлені обома учасниками підрядних відносин та підписані представниками сторін.

Згідно всіх актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, прийнятих і підписаних сторонами, що є доказами наявності договору, сумарна вартість робіт за період з жовтня 2007р. по жовтень 2010р. складає 9 601 936,20грн.

Згідно п.4.6 Договору позивач сплатив відповідачу за надані генпідрядні послуги в розмірі 2%, від вартості виконаних робіт, що становить суму 192 038,70 грн. Сума коштів до перерахування відповідачем позивачу за мінусом наданих генпідрядних послуг становить 9 409 897,50 грн.

Наступним доказом наявності договору між сторонами є платіжні документи, які свідчать про взаєморозрахунки відповідача з позивачем, а саме виписки по особовому рахунку позивача №26001026531031 в Київській філії АКБ «Укрсоцбанк» за період з листопада 2007року по жовтень 2010 року та податкові накладні за період з 10 жовтня 2007р. по 29 жовтня 2010р.

Запис про призначення платежу з вказівкою дати, номера договору, найменування робіт та об'єкту формував в банку відправник платежу - відповідач. Всі роботи по будівництву мереж каналізації та водопроводу Об'єкту відносились до Договору підряду № 82/2007 від 30.10.2007(іншого договору не існувало), тому в частині платежів за виконані роботи в яких не було вказано повного формулювання призначення платежу сторони відносили до цього договору.

Відповідно платіжних доручень, відповідач сплатив грошові кошти по Договору в сумі - 9 182 178,41 грн.

Таким чином, відповідач своїми діями (не проведення розрахунків за виконані роботи по договору підряду) порушив умови договору підряду щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання по договору, наслідком чого є неотримання позивачем коштів у сумі 227 719,09 грн.

В судовому засіданні відповідач звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності.

Суд зазначає, що вимоги відповідача щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог позивача про стягнення 227 719,09 грн., ґрунтуються на дійсних обставинах справи та нормах чинного законодавства України.

Приписи чинного законодавства України передбачають чітке визначення початку перебігу позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п. 2.8 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», щодо вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність. Перебіг позовної давності починається, за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Зокрема, за позовами про застосування наслідків нікчемного правочину (повернення коштів, іншого майна тощо) позовна давність починається не від дня вчинення такого правочину, а від дня, коли почалося його виконання.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем ґрунтуються на договорі будівельного підряду №82/2007 від 30..10.2007.

Так, п. 4.4 договору встановлено: відповідач проводить оплату за виконані роботи на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання акту форми КБ2в. Пунктом 5 Додаткової угоди №1 до Договору встановлений строк проведення остаточної оплати виконаних робіт, а саме: на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання кінцевого акту форми КБ2в.

Кінцевий акт виконаних робіт форми КБ2В та Довідку форми КБЗ було підписано 30.10.2010.

Беручи до уваги п. 4.4. Договору та п. 5 Додаткової угоди до Договору, повна оплата відповідачем за Договором мала бути здійснена до 05.11.2010 включно. Таким чином, прострочення виконання зобов'язання за Договором, а отже і строк позовної давності, починає відлік з 05.11.2010. Отже, загальний строк позовної давності у 3 роки щодо вимоги про оплату за Договором сплив 05.11.2013. В той же час, як видно з дати реєстрації позовної заяви, вона була подана у 14.05.2014.

Таким чином, Позивач, звернувшись із позовною заявою у травні 2014 р. пропустив трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Позовна давність, за визначенням Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Окрім цього, суд не може прийняти твердження позивача про переривання перебігу позовної давності, виходячи з трактувань постанови Пленуму Вищого господарського суду м. Києва від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», зокрема:

За змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості справ.

З урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

Як вбачається із поданої 28.10.2013 позовної заяви, позовні вимоги ґрунтувалися на Договорі №25/2007 від 6 березня 2007р, №19/2009 від 01 липня 2009р. №27/2008 від 24 квітня 2008р. №82/2007 від 30 жовтня 2007р. на загальну суму 250 000 грн. Отже в поданій 28.10.2013 позовній заяві інший предмет позову, окрім цього зазначену позовну заяву було повернуто позивачеві в зв'язку з недодержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 56, 57 ГГЖ, що не може бути підставою для перериву позовної давності.

З огляду на вищевикладене, строк позовної давності для пред'явлення вимоги позивачем щодо визнання частини правочину недійсним сплив.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України за регресними забов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного забов'язання.

Згідно з п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проте, частиною 5 наведеної статті передбачено можливість захисту порушеного права після спливу позовної давності у випадку визнання судом наявності поважних причин її пропущення. В свою чергу, до поважних причин пропуску позовної давності відносяться обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги, та об"єктивно унеможливити звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

Таких поважних причин позивач в позовній заяві не виклав, про поновлення позовної давності не клопотав, а тому суд вважає, що позивач мав реальну можливість звернутись з позовом до відповідача в межах строку позовної давності Суд робить висновок про відсутність поважних причин для поновлення строку позовної давності, що в свою чергу є підставою для відмови в позові, у зв"язку зі спливом позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем у справі.

Таким чином, у зв'язку зі спливом строку позовної давності суд відмовляє позивачу у задоволенні його позовних вимог до відповідача про визнання частини правочину недійсною.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Гідротехспецбуд" у задоволенні позову.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

3. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 11.09.2014