Постанова

від 16.10.2014 по справі 6/128-54а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Справа № 64001/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

та за участі осіб:

від позивача - Богук-Сафарова О.Т.,

від відповідача - Черчик О.П., Максимчук Ю.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Комунальної центральної районної аптеки на постанову господарського суду Волинської області від 29 лютого 2012 року у справі за позовом прокурора Маневицького району в інтересах держави в особі Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції до Комунальної центральної районної аптеки про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2008 року прокурор Маневицького району Волинської області звернувся до суду в інтересах держави в особі державного органу - Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції з адміністративним позовом до Комунальної центральної районної аптеки, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість до бюджету в сумі 255765,10 грн.

Постановою господарського суду Волинської області від 29 лютого 2012 року позов задоволено. Стягнуто з Комунальної центральної районної аптеки заборгованість до бюджету (фінансова санкція) в сумі 255765,10 грн.

Розглядаючи спір та приймаючи постанову про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що 18.10.2006 року керівником Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції прийнято рішення № 0000082305/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій отримане відповідачем, однак останній нараховану суму штрафу добровільно не сплачує. Розмір заборгованості по нарахованих штрафних санкціях та інші обставини підтверджуються актом № 03200577/2380 від 06.10.2006 року, рішенням від 18.10.2006 року за № 0000082305/0 прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Копії зазначених документів долучені до матеріалів справи. Враховуючи вищенаведене суд знайшов позовні вимоги такими, що ґрунтуються на законних підставах та підлягають задоволенню.

Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Комунальна центральна районна аптека, який в поданій апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права за неповного з'ясування всіх обставин справи, в зв'язку з чим просить скасувати оскаржувану постанову і винести нову, якою відмовити в задоволенні заявленого позову.

Як на доводи в своїй апеляційній скарзі, покликаючись на норми ст. ст. 99, 100 КАС України, зазначає, що сума штрафних (фінансових) санкцій підлягала сплаті до 28.10.2006 року і починаючи з цієї дати у позивача почався перебіг річного строку для звернення до суду. Адміністративний позов подано до суду 11.11.2008 року (про що свідчить відмітка на позовній заяві), тобто після спливу річного сроку, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2006 року працівниками Маневицького відділення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції проведено перевірку аптечного кіоску щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

За результатами проведеної перевірки складено відповідний акт № 03200577/2380 від 06.10.2006 року, згідно якого встановлено порушення відповідачем п. 1 ст. 17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вищевказаного акту, відповідачем винесено рішення № 000082305/0 від 18.10.2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою господарського суду Волинської області від 16 липня 2007 року адміністративний позов задоволено частково. Рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкційвід 181.10.2006 року № 000052305/0 скасовано частково на суму 385196,65 грн. В решті позову на суму 255765,10 грн. залишено в силі. Ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2008 року та Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2011 року постанову господарського суду Волинської області від 16 липня 2007 року залишено без змін.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині сплати 255765,10 грн. добровільно відповідачем не виконане.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг покладено обов'язок дотримання встановленого даною статтею порядку проведення розрахунків. За порушення даних вимог, законодавством передбачена відповідна відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій передбачених ст.17 та ст.22 Закону.

Оскільки відповідач погодився з накладеним на нього штрафом у відповідності до п.1 ст.17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не сплатив його добровільно, заявлені позовні вимоги є підставними і обґрунтованими.

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частини 1 та 2 ст. 100 КАС України встановлюють наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду відповідно до яких пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін та що лише у випадку якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно матеріалів справи, перевірку аптечного кіоску проведено 06.10.2006 р., рішення про застосування фінансових санкцій прийняте 18.10.2006 р. Позивач звернувся до господарського суду Волинської області за інтересів держави 11.11.2008 року, що вбачається із вхідного штампу суду першої інстанції (а.с. 2). Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском річного строку звернення до адміністративного суду.

Як вбачається із поданого Комунальною центральною районною аптекою відзиву на позовну заяву, відповідач наполягав на застосування наслідків пропущення строків звеннення до суду, передбачених ст. 100 КАС України, проте таке прохання було залишене судом першої інстанції під час розгляду справи поза увагою.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про наявність достатніх підстав для відмови в задоволенні заявленого позову з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Щодо покликання Ківерцівської МДПІ на те, що у вказаній справі повинен застосовуватися строк примусового стягнення 1065 календарних днів, згідно з вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачено, що податковим боргом вважається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.3.3 Наказу Державної Податкової адміністрації України від 14.03.2001 року «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», під терміном "безнадійний" податковий борг слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).

Пунктом 2 вказаного Наказу до переліку податків і зборів (обов'язкових платежів), щодо яких здійснюється визначення та списання безнадійного податкового боргу не віднесено штрафні санкції застосовані за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Окрім цього, суд враховує, що статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних податків та зборів не віднесено зобов'язання із сплати штрафних санкцій за порушення вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому суми таких санкцій не можуть вважатися податковим боргом, та на них не поширюються правила щодо строків їх погашення передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1, 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунальної центральної районної аптеки задовольнити.

Постанову господарського суду Волинської області від 29 лютого 2012 року в справі № 6/128 скасувати.

Винести нову постанову, якою відмовити прокурору Маневицького району Волинської області в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська

Повний текст постанови виготовлений 21.10.2014