Ухвала

від 16.10.2014 по справі 822/3018/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3018/14

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Гасюк Ю.В., законний представник

відповідача - Ткачук М.П., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізяславтрансбуд" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ізяславтрансбуд» звернулось до суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт вказав на відсутність первинних документів, що підтверджують господарські операції, на недобросовісність контрагентів позивача, які не могли здійснювати субпідрядні роботи та постачати будівельні матеріали.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами податкового органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Ізяславтрансбуд", код за ЄДРПОУ 34739468, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах із ТОВ "Акрос-Трейд", Об'єднання "Житомирська міська інвестиційна будівельна корпорація", ТОВ "ПКФ"Локос", ТОВ "Капіталбуд Сервіс", ТОВ "Діаманд Делюкс", ТОВ "Мехпромресурс", ТОВ "Оллерус-Буд", ТОВ "Рум ЛТД", ТОВ "Буд-Перспектива" за період з 01.06.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки складено акт № 235/2203/34739468 від 28.11.2013 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ізяславтрансбуд" вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 50.1 ст. 50, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 Податкового кодексу України.

На підставі акту № 235/2203/34739468 від 28.11.2013 року Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією в особі Ізяславського відділення винесено податкове повідомлення - рішення № 0002082203 від 16 грудня 2013 року.

Позивач, не погодившись із винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області та Міністерства доходів і зборів України. За результатами розгляду скарг податкове повідомлення - рішення № 0002082203 від 16 грудня 2013 року залишено без змін.

Враховуючи вищезазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізяславтрансбуд" звернулося до суду із позовними вимогами про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002082203 від 16 грудня 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції із ТОВ «ПКФ «Локос», ТОВ «Капіталбуд Сервіс», ТОВ «Діаманд Делюкс» та ТОВ «Оллерус-Буд», фактично здійснювались, оскільки позивачем надані належні докази на підтвердження придбання, оплати, оприбуткування та використання в господарській діяльності придбаної продукції, а тому податкове повідомлення - рішення № 0002082203 від 16 грудня 2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Податковим органом на підставі акта перевірки № 235/2203/34739468 від 28.11.2013 року, в якому зроблені висновки про порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 50.1 ст. 50, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення №0002082203 від 16.12.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 1367350 грн., з яких 911828 грн. за основним платежем та 455522 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Вказані податкові положення кореспондуються з нормами закріпленими в Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, податковий орган стверджує про відсутність господарських операцій між позивачем ТОВ «ПКФ «Локос», ТОВ «Капіталбуд Сервіс», ТОВ «Діаманд Делюкс», ТОВ «Оллерус-Буд», що стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Перевіряючи реальність здійснення правовідносин позивача із зазначеними вище контрагентами судом встановлено.

Так, як встановлено судом першої інстанції, позивачем укладено з ТОВ "ПКФ"Локос" Договори субпідряду на виконання будівельних робіт: № ВК-04/12 від 11 травня 2012 року (здійснення робіт по капітальному ремонту їдальні ТОВ "Зоря" с. Васьківці Ізяславського району), № ВК-16/12 від 16 травня 2012 року (здійснення робіт по капітальному ремонту спального корпусу Ямпільської СЗШ-І, по вул. Леніна, 30 в смт. Ямпіль Білогірського району Хмельницької області), № ВК-05/12 від 11 квітня 2012 року (здійснення робіт по реконструкції приміщення поліклініки Ізяславської ЦРЛ по вул. Б. Хмельницького, 47 м. Ізяслав Хмельницької області), № ВК-20/12 від 05 червня 2012 року (здійснення робіт по ремонту підлоги 4-го поверху робочої вежі елеватора ПАТ "Солодовий завод").

Згідно укладених Договорів ТОВ «Ізяславтрансбуд» - Підрядник, а ТОВ "ПКФ"Локос" - Субпідрядник.

Відповідно до умов договорів субпідряду Підрядник (ТОВ «Ізяславтрансбуд») доручає Субпідряднику ("ПКФ"Локос") здійснити ремонтні роботи на визначених об'єктах. Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи, а підрядник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт в порядку, визначеному цим Договором та за цінами, які визначені в кошторисній документації, що додається до цього Договору. Склад та обсяги робіт, що доручаються Субпідряднику, визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною цього Договору, та погоджується сторонами договірною ціною.

Факт здійснення вказаної господарської операції підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема договорами, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2В, рахунками.

Також, 17.04.2012 року позивач (покупець) уклав з ТОВ "ПКФ"Локос" (постачальник) договір № ВК10/12 на здійснення виготовлення металоконструкцій, та договір № ВК02/12 на здійснення виготовлення технологічних піддонів. Відповідно до умов вказаних договорів Покупець доручає, а Постачальник згідно умов даного Договору здійснює виготовлення технологічних піддонів, металоконструкцій своїми засобами та зі своїх матеріалів та частково з матеріалів Покупця, при цьому він відповідає за якість наданих ним матеріалів та передає виготовлені технологічні піддони, металоконструкції згідно накладних Покупцю. Постачальник зобов'язується поставити виготовлені технологічні піддони, металоконструкції, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість виготовлених технологічних піддонів, металоконструкцій в порядку визначеному цим Договором та за цінами, які зазначені в специфікації, що додається до цього Договору.

На підтвердження вказаних господарських операцій позивачем надано копії: договорів, податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень.

Крім того судом першої інстанції, доречно звернуто увагу на наявність судових рішень, які набрали законної сили та підтверджують господарську діяльність ТОВ "ПКФ"Локос" у період 2012 року (ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у справі № 822/2863/13-а, ухвала Вищого адміністративного суду України від 05.12.2013 року у справі №К/800/60809/13, ухвала Вищого адміністративного суду України від 18.09.2013 року у справі №К/800/35649/13; ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2013 року у справі № 822/3604/13-а, ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 року у справі № 2а/0570/6971/2012, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року у справі № 5006/3/121/2012).

02.07.2012 року ТОВ "Ізяславтрансбуд" (підрядник) укладено договір субпідряду № ВК-17/13 на виконання будівельних робіт із ТОВ "Капіталбудсервіс" (субпідрядник), відповідно до умов якого підрядник доручає субпідряднику здійснити роботи по реконструкції приміщення поліклініки Ізяславської ЦРЛ по вул. Б. Хмельницького, 47 м. Ізяслав Хмельницької області своїми засобами та зі своїх матеріалів, при цьому він відповідає за якість наданих ним матеріалів, або матеріалів підрядника. Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи, а підрядник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт в порядку, визначеному цим Договором та за цінами, які визначені в кошторисній документації, що додається до цього Договору. Склад та обсяги робіт, що доручаються Субпідряднику, визначаються кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною цього Договору, та погоджується сторонами договірною ціною.

Факт реальності вказаних господарських операцій підтверджується копією договору, копіями актів приймання виконаних будівельних робіт, копіями податкових накладних, копіями платіжних доручень.

14.11.2011 року ТОВ "Ізяславтрансбуд" (покупець) укладено з ТОВ "Діаманд Делюкс" (продавець) договори купівлі-продажу № 05-11, № 05-12, № 05-13, відповідно до яких продавець передає у власність покупця товар (будівельні, сантехнічні матеріали, металопластикові вироби), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах визначених цим договором. Видаткова накладна на переданий Товар є документом, який засвідчує факт передачі Товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами назву, кількість, ціну (вартість) Товару.

У підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано копію договору, податкові та видаткові накладні.

У матеріалах справи також наявні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2013 року у справі № 826/17261/13-а, Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 року у справі № 826/19354/13-а, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року у справі № 826/2207/14, які підтверджують реальність господарської діяльності ТОВ "Діаманд Делюкс".

Також, ТОВ «Ізяславтрансбуд» та ТОВ «Оллерус-Буд» укладені договори субпідряду на виконання будівельних робіт № 49/10-11 від 10.10.2011 року (проведення поточного ремонту будинку культури), № 12/07-11 від 04.07.2011 року (проведення поточного капітального ремонт адмінприміщення), № 53/10-11 від 24.10.2011 року (реконструкція приміщення поліклініки Ізяславської ЦРЛ), №35/08-11 від 30.08.2011 року (виконання певних робіт. Згідно даних договорів ТОВ «Оллерус-Буд» (субпідрядник) зобов`язується на свій ризик виконати будівельно-монтажні роботи на об`єктах замовників своїми засобами та зі своїх матеріалів, а ТОВ «Ізяславтрансбуд» (генпідрядник) зобов`язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт в порядку, визначеному договорами та за цінами, які зазначені в кошторисній документації

Надання послуг за вказаними договорами субпідряду стверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

Крім того, між 01.07.2011 року ТОВ "Ізяславтрансбуд" та ТОВ "Оллерус-Буд" укладено договір купівлі-продажу будівельних матеріалів №КП-09/07-11.

Факт виконання зазначеного договору підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями.

Разом з тим господарська діяльність ТОВ "Оллерус-Буд" у спірний період підтверджується ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2013 року у справі № 803/1923/13-а, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2013 року у справі № 822/4366/13. Також, господарські правовідносиниТОВ "Ізяславтрансбуд" із ТОВ "Оллерус-Буд" досліджувалися Хмельницьким окружним адміністративним судом у справі № 822/266/14 та реальність їх здійснення підтверджена постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року, яка набрала законної сили 15.04.2014 року.

Крім того, позивачем надано договори підряду, субпідряду і супроводжуючі документи до них, які підтверджують подальшу реалізацію у господарській діяльності придбаних у вищезазначених контрагентів товарів.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив реальність господарських операцій ТОВ «Ізяславтрансбуд» з ТОВ «ПКФ «Локос», ТОВ «Капіталбуд Сервіс», ТОВ «Діаманд Делюкс», ТОВ «Оллерус-Буд», а тому позивачем правомірно сформовано податок на додану вартість, за виконання господарських операцій із вказаними контрагентами, та включеного його до податкового кредиту.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у контрагента основних засобів також не свідчить про неможливість здійснення господарських операцій, оскільки для здійснення господарської діяльності підприємство цілком законно може використовувати орендовані приміщення, транспортні засоби, обладнання, найманих працівників тощо.

Стосовно доводів відповідача щодо наявності акта перевірки № 5806/22-04/36925769 від 28.12.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Оллерус-Буд" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Еконафтахімсервіс" та з ТОВ "Джапан індастріз" суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Несплата одним з постачальників товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання податкових зобов'язань, порушення ним певних вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів-постачальників.

Лише встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або факту його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх доказах, які одержані з дотриманням закону.

Вказана правова позиція узгоджується з правовими позиціями викладеними у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.11.2012 року у справі № 2а-8203/11/1470 (К/9991/56923/12).

Таким чином з врахуванням викладеного суд апеляційної інстанції зазначає, що порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій та не може свідчити про наявність підстав для висновків про фіктивність усіх правочинів, які вчинялися вказаними юридичними особами.

Судом першої інстанції також встановлено, що висновки зроблені в акті перевірки ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження № 32013240000000008 від 31.01.2013 року за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Ізяславтрансбуд».

Однак, матеріали справи також містять постанову про закриття зазначеного вище кримінального провадження від 31.03.2014 року, у з'язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ «Ізяславтрансбуд» складу кримінального правопорушення.

Так, в ході розслідування кримінального провадження встановлено, що оригінали первино-господарських документів по взаєморозрахунках із ТОВ "ПКФ "Локос", ТОВ "Олерус-Буд", ТОВ "Капіталбуд Сервіс", Об'єднання "Житомирська міська інвестиційна будівельна корпорація", ТОВ "Буд-Переспектива", ТОВ "Акрос-Трейд" та ТОВ "Діаманд Делюкс" оформлені згідно чинного законодавства із належними реквізитами.

Отже, під час слідства не встановлено будь-яких даних, що вказують на невідповідність проведених ТОВ "Ізяславтрансбуд" господарських операцій з придбання товарів/послуг, або отримання таких товарів/послуг від інших фізичних або юридичних осіб, оформлених за бухгалтерськими документами від імені ТОВ "ПКФ "Локос", ТОВ "Олерус-Буд", ТОВ "Капіталбуд Сервіс", Об'єднання "Житомирська міська інвестиційна будівельна корпорація", ТОВ "Буд-Переспектива", ТОВ "Акрос-Трейд" та ТОВ "Діаманд Делюкс" із первинно-господарськими документами ТОВ "Ізяславтрансбуд" по взаєморозрахунках із зазначеними підприємствами.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки правомірність його прийняття не підтверджено під час апеляційного розгляду справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 жовтня 2014 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Сторчак В. Ю.