Рішення

від 22.10.2014 по справі 569/17386/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді: - Рожина Ю.М.,

суддів - Оніпко О.В.., Григоренка М.П.,

секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,

з участю

представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представника відповідача - первинної профспілкової організації ТзОВ „Управління малої механізації" Оводюка О.С.,

ОСОБА_6 його представника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Рівненського міського суду від 24 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю „Управління малої механізації" про визнання недійсним рішення профспілкового комітету первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю „Управління малої механізації" в протоколі №5 від 27 вересня 2010 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду від 24 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення профспілкового комітету первинної профспілкової організації ТзОВ „Управління малої механізації" від 27.09.2010р., оформлене протоколом №5. Вирішено питання про судові витрати.

Вважаючи рішення суду необ'єктивним та необґрунтованим ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі вказує, що оскаржуване рішення профкому безпосередньо зачіпає його права та законні інтереси, оскільки саме цим рішенням його було обрано до членів профспілкової первинної профспілкової організації ТзОВ „Управління малої механізації". Стверджує, що засідання профкому, на якому було прийняте оскаржуване рішення, було легітимним, оскільки на ньому були присутні більше половини членів профкому, а рішення профкому вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів за наявності кворуму. Зазначає, що ОСОБА_3 мав право оскаржити це рішення в разі незгоди з ним, проте з невідомих причин не зробив цього. Вказує, що даний спір не підпадає під юрисдикцію цивільного суду. Покликаючись на неповне з'ясування фактичних обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В запереченні на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 вказує на безпідставність викладених в ній доводів. Посилається на те, що доводами апеляційної скарги не спростовано висновок суду першої інстанції, що оскаржуване рішення приймалось не більшістю обраних членів профспілкового комітету, а лише двома членами, так як третій член профспілкового комітету ОСОБА_8 на дату складання протоколу перебував у відрядженні, що було досліджено судом першої інстанції та підтверджено належними доказами. Покликається на те, що до повноважень профспілкового комітету, відповідно до Статуту професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України та Статуту профспілкової організації ТзОВ „Управління малої механізації" не відносить питання прийняття в члени профспілкового комітету, що дане питання є виключно прерогативою загальних зборів профспілкового комітету. Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо непідступності суду за правилами цивільного судочинства та юрисдикції цивільного суду, а лише в порядку звернення до вищого виборного профспілкового органу. За викладених обставин просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 27 вересня 2010 року профспілковий комітет первинної профспілкової організації ТзОВ „Управління малої механізації" не був повноважний вирішувати питання, яке не віднесено до його компетенції, тому рішення оформлене протоколом №5 є недійсним.

З такими висновком місцевого суду не погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ст.37 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", передбачено, що профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.

Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи.

Відповідно до пункту 6.7 Статуту профспілки первинної профспілкової організації ТзОВ „Управління малої механізації" слідує, що профспілковий комітет створюється в кількості, що визначаються Загальними зборами, але не менше п'яти осіб.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу від 27 вересня 2010 року відбулось засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації ТзОВ „Управління малої механізації", на якому були присутні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, в результаті якого було вирішено питання про виключення ОСОБА_11, ОСОБА_12 з профспілки, а ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6 прийнято у профспілку ТзОВ „Управління малої механізації".

Згідно п.6.10 Статуту профспілки первинної профспілкової організації ТзОВ „Управління малої механізації" профспілковий комітет повноважний вирішувати питання віднесені до його компетенції, якщо на його засіданні присутні більшість її членів, а відповідно до п.6.9 цього Статуту до компетенції профспілкового комітету належить вирішення питань, що стосуються діяльності профспілки, за винятком питань, що віднесені до компетенції загальних зборів.

У відповідності до п.6.3. вищевказаного статуту визначений перелік питань, який належить до виключної компетенції загальних зборів, зокрема, остаточне вирішення спірних питань, пов'язаних із членством профспілки.

Відповідно до рішення профспілкового комітету, викладене в протоколі №3 від 16 серпня 2010 року, виконуючим обов'язки голови профспілкового комітету первинної профспілкової організації ТзОВ „Управління малої механізації" призначено ОСОБА_8

Відповідно до абз.2 п.11 постанови Пленуму Верховного суду України „Про судове рішення у цивільній справі", оскільки правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга ст.3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи залучений у справі відповідач відповідальним за це.

ОСОБА_3 подаючи позов до суду не зазначив на свої повноваження щодо захисту інтересів профспілкового комітету, а подав позов як приватна особа, про що свідчить текст позовної заяви та не зазначив в позовній заяві, яке його особисте право порушено і чому воно має бути захищене шляхом визнання недійсним рішення профспілкового комітету первинної профспілкової організації ТзОВ „Управління малої механізації" від 27.09.2010р., оформлене протоколом №5.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції також не встановив та не зазначив, яке особисте право позивача порушено і чому воно підлягає захисту у спосіб обраний позивачем.

Під час апеляційного розгляду, представник позивача ОСОБА_3, також не змогла пояснити, яке саме право позивача порушено.

Відповідно до рішення звітно-виборних зборів первинної профспілкової організації, оформлене протоколом №6 від 6 жовтня 2010 року ОСОБА_6 обраний членом профспілкового комітету первинної профспілкової організації ТзОВ „Управління малої механізації", а його членство у профспілковій організації підтверджено постановою №1 президії Рівненської обласної організації працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України від 20 січня 2012 року.

При таких обставинах, слід виходити з того, що при відсутності спору ОСОБА_3, як фізичної особи, з профспілковим комітетом первинної профспілкової організації ТзОВ „Управління малої механізації", всупереч п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України, ст.12 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", суд першої інстанції втрутився у статутну діяльність профспілкового комітету та без відповідної правової підстави визнав рішення недійсним.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що рішенням суду першої інстанції від 24 жовтня 2013 року, порушені права та інтереси ОСОБА_6, які викладені в доводах апеляційної скарги щодо його членства в первинній профспілковій організації ТзОВ „Управління малої механізації".

Не можуть прийняті бути до уваги доводи апеляційної скарги щодо порушення юрисдикції та вирішення даного спору судом в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції.

У відповідності до ст.124 Конституції України та ст.15 ЦПК України юрисдикція судів поширюється на всі спірні правовідносини, що виникають в державі, а в порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо порушення, невизнання або оспорювання прав свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

За приписами ст.16 Закону України „Про звернення громадян" скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому наявні підстави для застосування положень ст.307 ЦПК України щодо скасування рішення суду першої інстанції, яке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволення позовних вимог, як таких, що є не обґрунтованими та не доведеними.

На підставі викладеного, відповідно до п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України, ст.12 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", керуючись ст.ст.303,307,309,314,316,324-325 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду від 24 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

ОСОБА_3 у позові до первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю „Управління малої механізації" про визнання недійсним рішення профспілкового комітету первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю „Управління малої механізації" в протоколі №5 від 27 вересня 2010 року відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя Рожин Ю.М.

Судді : Оніпко О.В.

Григоренко М.П.