Ухвала

від 22.10.2014 по справі 756/13797/14-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22.10.2014 Справа № 756/13797/14-ц

Справа пр. №2-з/756/312/14

ун. №756/13797/14-ц

У Х В А Л А

22 жовтня 2014 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Андрейчука Т.В.

при секретарі - Ліщенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики.

Представником позивача одночасно з поданням позовної заяви подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти та інші цінності, що належать на праві власності ОСОБА_2 Також заявник просила суд тимчасово обмежити відповідачеві ОСОБА_2 право виїзду за межі України до моменту виконання своїх зобов'язань за договором позики від 16.04.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Позивач, його представник та відповідач в судове засідання не з'явилися.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.

Ч.2 ст.152 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до абз.1 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 належить на праві власності будь-яке рухоме, нерухоме майно, грошові кошти та інші цінності, заявником не надано, що не дає можливості суду оцінити співмірність застосування вказаних заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, заявник не зазначає з посиланням на докази те, що в будь-яких банківських установах відкриті рахунки на ім'я ОСОБА_2, а також, що на цих рахунках знаходяться грошові кошти.

Також в узагальненні судової практики Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України зазначено, що відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом види забезпечення позову. Перелік видів забезпечення позову визначений у ст.152 ЦПК України. Серед видів такого забезпечення у ст.152 ЦПК не передбачено вжиття судом тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України. Тому, враховуючи, що в цивільному процесі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 151-153 ЦПК, застосовувати такий вид забезпечення позову, як тимчасове обмеження у виїзді за межі України, слід дійти висновку, що суди не можуть засосовувати зазначений спосіб забезпечення позову на стадії розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості та виконання інших зобов'язань, оскільки це порушує норми ЦПК та свідчить про вихід суду за межі своїх процесуальних повноважень, порушення принципу верховенства права, проголошеного Конституцією, та вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вирішення справи судом, встановленим законом.

Таким чином, заява про забезпечення позову не містить підстав та обґрунтування необхідності застосування вказаних обмежень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Т.В. Андрейчук