Ухвала

від 20.10.2014 по справі 5017/2148/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"20" жовтня 2014 р.Справа № 5017/2148/2012

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників:

Від скаржника (Фермерського господарства „Христо Ботєва", відповідач по справі): не з'явився;

Від стягувача (Фермерського господарства „ФАРТВОРД", позивач по справі): не з'явився;

Від Відділу державної виконавчої служби Арцизького районного управління юстиції Одеської області: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу (вх. ГСОО №2-3505/14) боржника (фермерського господарства „Христо Ботева") на дії відділу державної виконавчої служби Арцизького районного управління юстиції в Одеській області (далі - Виконавча служба) по справі № 5017/2148/2012: за позовом Фермерського господарства „ФАРТВОРД" до відповідача: Фермерського господарства „Христо Ботєва" про стягнення 905550,00 грн.,-

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Одеської області від 15 серпня 2012 року (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено та з фермерського господарства „Христо Ботева" на користь фермерського господарства „Фартворд" стягнуто боргу в сумі 905 550 грн. судовий збір в сумі 19720 грн. 50 коп.

На виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області 28 серпня 2012р. виданий наказ на стягнення вказаний сум.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2012 р вказане рішення залишено без змін.

20.08.2014р. до господарського суду Одеської області від представника боржника (ФГ „Христо Ботева") надійшла скарга на дії Виконавчої служби по даній справі у який скаржник зазначає таке. ( а.с. 151-154 )

15 серпня 2014 року Фермерським господарством «Христо Ботєва» отримано постанову Виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження ВП №44394512 від 13.08.2014 року.

Вказану постанову Фермерське господарство «Христо Ботєва» вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Одеської області стягнуто з Фермерського іоеподарства "Христо Ботєва" на користь ФГ "Фартворд" 925 270,5 гривень.

На виконання даного рішення Господарським судом Одеської області 28 серпня 2012 року видано наказ № 5017/2148/2012.

05 вересня 2012 року Виконавчою службою винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 34140112 з виконання наказу №5017/2148/2012.

У вказаній постанові боржнику встановлено семиденний сірок з дня отримання постанови для добровільного виконання наказу господарського суду Одеської області.

13 вересня 2012 року Виконавчою службою винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, в якій зазначено, що ФГ «Христо Ботєва» не виконало в 7 денний строк з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження наказ Господарського суду Одеської області №5017/2148/2012.

11 серпня 2014 року за вх. № 906/03-40 на адресу Відповідача по справі надійшла ухвала господарського суду Одеської області про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі № 916/290/13-г щодо банкрутства Фермерського господарства «Христо Ботєва» код ЄДРПОУ 32888405. Пунктом 2 даної ухвали затверджено мирову угоду від 10.07.2014 року укладеної між боржником та кредитором (ФГ «Фартворд»).

12 серпня 2014 року у зв'язку із затвердженням зазначеної мирової угоди та керуючись ч.1 п.2 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання, - Виконавчою службою прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 34140112 щодо примусового стягнення за наказом Господарського суду Одеської області №5017/2148/2012.

Проте, вже 13 серпня 2014 року Виконавчою службою винесено оскаржувану постанову ВП №44394512 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з Позивача виконавчого збору в сумі 92 527, 00 гривень.

Скаржник вважає, що сплив строку про добровільне виконання сам по собі не може бути достатньою підставою для стягнення виконавчого збору, оскільки виконавчою службою не вчинено дій, пов'язаних з виконанням рішення, а боржник судове рішення виконав добровільно.

Статтею 28 вказаного Закону визначено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його викопаним, з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувану за виконавчим документом.

В силу ст. 1 вказаного Закону - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень тау спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі -рішення).

За змістом ст. ст. 44-45 вказаного Закону грошові суми, стягнені з боржника, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби. Стягувачам - юридичним особам стягнуті суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на вказані стягувачами належні їм рахунки.

Статтею 43 вказаного Закону визначено, що з грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягуєтьсявиконавчий збір.

На думку скаржника, у виконавчому провадженні при зверненні стягнення на грошові кошти боржника всі операції пов'язані з рухом грошових коштів від боржника до стягувача здійснюється через депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби.

Скаржник зазначає. що у виконавчому провадженні, що стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови Відповідача, відбулось добровільне виконання Боржником вимог наказу суду шляхом підписанням мирової угоди між боржником та стагувачем. Тобто, примусове стягнення в порядку, визначеному законом України «Про виконавче провадження» не відбувалося, а тому не було підстав для стягнення виконавчого збору.

У зазначеному виконавчому провадженні попри пропуск Боржником строку на добровільне виконання вимог виконавчих документів - відсутнє здійснення Відповідачем заходів примусового виконання рішення - як то звернення стягнення на майно або грошові кошти боржника, вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні, що, на думку скаржника, також не дає підстав для стягнення виконавчого збору.

Аналогічних висновків дійшов і Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 05 квітня 2012 року у справі № 14/54 та постанові від 20 жовтня 2011 року у справі № 32/306.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст. 82 вказаного Закону, скаржник просить:

Скасувати постанову Виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження ВП №44394512 від 13.08.2014 року про стягнення з фермерського господарства „Христо Ботева" судового збору в сумі 92 527 грн. 00 коп.

Заперечуючи проти скарги, Виконавча служба надала відзив на скаргу ( а.с. 167-170) у якому зазначила таке.

Скаржник зазначає та вважає що сплив строку про добровільне виконання сам по собі не може бути достатньою підставою для стягнення виконавчого збору, оскільки виконавчою службою не вчинено дій, пов'язаних з виконанням рішення, а боржник судове рішення виконав добровільно. Враховуючи зазначене, боржник просить суд скасувати постанову Відділу про відкриття виконавчого провадження № 44394512 від 13.08.2014 року.

Відділ із даною скаргою не згоден у повному обсязі і вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з наступних обставин.

У зв'язку з набранням рішенням суду законної сили 28.08.2012 на виконання рішення суду від 15.08.2012 по справі № 5017/2148/2012 господарським судом Одеської області видано відповідний наказ про стягнення з Фермерського господарства "Христо Ботєва" (Боржник) на користь ФГ "Фартворд" (Стягувач) заборгованості у розмірі 925 270 гривень 00 копійок. Від Стягувача на адресу Відділу надійшла заява із даним наказом, щодо прийняття до примусового виконання останнього.

Державним виконавцем у відповідності до вимог вказаного Закону 05.09.2012р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника у визначеному законодавством порядку. Постанова про відкриття виконавчого провадження отримана директором боржника - ОСОБА_1.

У відповідності до вимог Закону боржнику надано строк для самостійного виконання вимог виконавчого документа до 12.09.2012.

Однак боржником у строк, наданий для самостійного виконання, рішення не виконано, на адресу Відділу не надходило документального підтвердження про виконання рішення.

Відповідно до вимог статті 27 вказаного Закону, державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення.

Згідно ч.1 статті 28 вказаного Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувана та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувана. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом».

13.09.2012 державним виконавцем на підставі статті 28 Закону винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Боржником дана постанова про стягнення виконавчого збору оскаржуваною не була.

Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 34140112 у зведене виконавче провадження № 34541276 так як у Відділі знаходяться кілька відкритих виконавчих проваджень відносно боржника.

В рамках зведеного виконавчого провадження № 34541276 до складу якого також входить виконавче провадження № 34140112 з примусового виконання наказу № 5017/2148/2012 виданого 28.08.2012 господарським судом Одеської області, Відділом здійснені заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішень, зазначених в документах на примусове виконання рішень у спосіб та в порядку, встановленому виконавчими документами і Законом.

Відповідно до ч.2 статті 52 Закону «стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Згідно довідки наданої з Державної податкової служби України (далі - ДПС України), встановлені всі рахунки відкриті боржником в фінансових установах.

Державним виконавцем винесені постанови про арешт коштів боржника, що містяться на всіх рахунках у фінансових установах відповідно до довідки ДПС України та направлено банкам для виконання за вихідними №№ 4274, 4276, 4275, 4273, 4272, 4271, 4270, 4266, 4267, 4268, 4269, 4661,7827, 8144, 2199.

26.12.2012 р. державному виконавцю стало відомо про відкриті розрахункові рахунки боржника у фінансовій установі - ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Одеса МФО 328704 № 26047054300977, № 26000054300022. Цього ж дня винесено постанову про арешт грошових коштів, що містяться на всіх рахунках та заявлена до виконання та до відома. Вказані рахунки відкриті боржником 24.12.2012 після накладення державним виконавцем арешту на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках в установах банків згідно даних Державної податкової служби України від 11.12.2012.

Згідно п. 6.4 статті 6 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", - у разі відкриття рахунка клієнтом, щодо якого існує публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем (дане обтяження існує № витягу 37413403 про внесення запису в Державний реєстр обтяжень рухомого майна), банк зупиняє видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження та повідомляє державному виконавцеві про відкриття рахунка. Повідомлення про відкриття рахунка вручається державному виконавцеві власником рахунка, який зобов'язаний подати до банку документи, що підтверджують отримання державним виконавцем повідомлення.

Відповідно до повідомлення директора Одеської філії ПАТ «Укрінбанк», на ім'я боржника 21.03.2013р. відкрито розрахунковий рахунок № 26002000277002 у ввіреній ним установі.

25.03.2013р. державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на вищевказаному рахунку.

Частиною шостою статті 65 Закону передбачено, якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових установах, державний виконавець направляє до відповідних правоохоронних органів матеріали про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Враховуючи зазначене державним виконавцем неодноразово направлялись подання до правоохоронних органів, щодо вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника за ознаками злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального Кодексу України.

02.04.2013 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 34140112 керуючись ч.1 п.8 статті 37 Закону на підставі ухвали по справі № 916/290/13-г виданої 20.03.2013 господарським судом Одеської області, якою порушено провадження у справі про банкротство боржника.

До зупинення вказаного виконавчого провадження державним виконавцем вжиті заходи направлені на фактичне виконання вимог виконавчого документу, а саме: направлені запити до реєструючих органів, щодо виявлення майна боржника, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру обтяження рухомого майна, складено акт опису та арешту майна боржника, направлено до правоохоронних органів подань щодо притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності в порядку статті 382 Кримінального кодексу України, направлено до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань рішенням суду, виставлені платіжну вимоги щодо примусового списання коштів, містяться на рахунках боржника, складені акти державного виконавця правлені вимоги державного виконавця, відібрано державним виконавцем пояснення від керівника боржника, щодо невиконання останнім рішень суддів та інші.

11.08.2014 за вх. № 906/03-40 на адресу Відділу надійшла ухвала господарського суду Одеської області про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі № 916/290/13-г щодо банкрутства Фермерського господарства «Христо Ботєва» код ЄДРПОУ 32888405. Пунктом 2 (другим) даної ухвали затверджено мирову угоду від 10.07.2014 року укладеної між боржником та кредитором (ФГ «Фартворд»).

Під час примусового виконання вказаного виконавчого документа примусово стягнуто із арештованих рахунків боржника та перераховано на рахунок Стягувача часткову суму боргу в розмірі 1 886 гривень 71 копійку. Залишок нестягнутої суми боргу становить 923 383 гривень 29 копійок.

Згідно ч.1 п.2 статті 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

12.08.2014 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 34140112 керуючись ч.1 п.2 статті 49 Закону.

Відповідно ч.7 статті 28 Закону «у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Враховуючи зазначене, державним виконавцем 13.08.2014р. винесено постанову (оскаржувану) про відкриття виконавчого провадження № 44394512 за постановою про стягнення виконавчого збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 33, 36, 59, 86, 121-2 ГПК України, Виконавча служба просить у задоволенні скарги відмовити.

У зв'язку з перебування судді Цісельського О.В. у відпустці з 11.08.2014 р. по 02.09.2014р. дана скарга призначена на повторний автоматичний розподіл та розпорядженням заступника керівнивка апарату суду від 21.08.2014 р. № 609 передана на розгляд судді Никифоруку М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області дана скарга прийнята до розгляду та призначено на 15 вересня 2014 р.

Розглянувши вказану скаргу, вислухавши представників сторін, проаналізувавши законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд прийшов до наступного висновку.

За правилом ст. 33 ГПК України кожна сторона доводить ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, - Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 9.13 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", - За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як випливає із скарги, підставою її стало те, що виконавцем при виконанні вказаного рішення не вчинено дій, пов'язаних з виконанням рішення , а боржник судове рішення виконав добровільно, при цьому з боржника стягується сума виконавчого збору.

В силу ст. 1 вказаного Закону - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень тау спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі -рішення).

Згідно ст. 28 вказаного Закону - У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Як свідчать додані до відзиву на скаргу матеріали, у зв'язку з набранням рішенням суду законної сили 28.08.2012 на виконання рішення суду від 15.08.2012 по справі № 5017/2148/2012 господарським судом Одеської області видано відповідний наказ про стягнення з Фермерського господарства "Христо Ботєва" (Боржник) на користь ФГ "Фартворд" (Стягувач) заборгованості у розмірі 925 270 гривень 00 копійок. Від Стягувача на адресу Відділу надійшла заява із даним наказом, щодо прийняття до примусового виконання останнього.

Державним виконавцем 05.09.2012р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника у визначеному законодавством порядку. Постанова про відкриття виконавчого провадження отримана директором боржника.

У відповідності до вимог Закону боржнику надано строк для самостійного виконання вимог виконавчого документа до 12.09.2012р.

Боржником у строк, наданий для самостійного виконання, рішення не виконано, на адресу Відділу не надходило документального підтвердження про виконання рішення.

13.09.2012р. державним виконавцем на підставі статті 28 Закону винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Боржником дана постанова про стягнення виконавчого збору оскаржувана не була.

Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 34140112 у зведене виконавче провадження № 34541276 так як у Відділі знаходяться кілька відкритих виконавчих проваджень відносно боржника.

В рамках зведеного виконавчого провадження № 34541276 до складу якого також входить виконавче провадження № 34140112 з примусового виконання наказу № 5017/2148/2012 виданого 28.08.2012 господарським судом Одеської області Відділом здійснені заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішень, зазначених в документах на примусове виконання рішень у спосіб та в порядку, встановленому виконавчими документами і Законом.

На підставі довідки наданої з Державної податкової служби України встановлені всі рахунки відкриті боржником в фінансових установах і державним виконавцем винесені постанови про арешт коштів боржника, що містяться на всіх рахунках у фінансових установах відповідно до довідки ДПС України та направлено банкам для виконання за вихідними №№ 4274, 4276, 4275, Р, 4272, 4271, 4270, 4266, 4267, 4268, 4269, 4661,7827, 8144, 2199.

Також 26.12.2012 р. державному виконавцю стало відомо про відкриті розрахункові рахунки боржника у фінансовій установі - ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Одеса МФО 328704 № 26047054300977, № 26000054300022, у зв'язку з чим цього ж дня винесено постанову про арешт грошових коштів, що містяться на всіх рахунках та заявлена до виконання та до відома. Вказані рахунки відкриті боржником 24.12.2012р. після накладення державним виконавцем арешту на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках в установах банків згідно даних Державної податкової служби України від 11.12.2012р..

Відповідно до повідомлення директора Одеської філії ПАТ «Укрінбанк», на ім'я боржника 21.03.2013р. відкрито розрахунковий рахунок № 26002000277002 у ввіреній ним установі.

25.03.2013р. державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на вищевказаному рахунку.

02.04.2013 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 34140Н2 керуючись ч.1 п.8 статті 37 Закону на підставі ухвали по справі № 916/290/13-г виданої 20.03.2013 господарським судом Одеської області, якою порушено провадження у справі про банкротство боржника.

11.08.2014р. до Відділу надійшла ухвала господарського суду Одеської області про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі № 916/290/13-г щодо банкрутства Фермерського господарства «Христо Ботєва» код ЄДРПОУ 32888405. Пунктом 2 (другим) даної ухвали затверджено мирову угоду від 10.07.2014 року укладеної між боржником та кредитором (ФГ «Фартворд»).

Під час примусового виконання вказаного виконавчого документа примусово стягнуто із арештованих рахунків боржника та перераховано на рахунок Стягувача часткову суму боргу в розмірі 1 886 гривень 71 копійку. Залишок нестягнутої суми (Боргу становить 923 383 гривень 29 копійок.

12.08.2014 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 34140112 керуючись ч.1 п.2 статті 49 Закону.

Відповідно ч.7 статті 28 Закону «у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору».

Враховуючи зазначене державним виконавцем 13.08.2014 винесено постанову (оскаржувану) про відкриття виконавчого провадження № 44394512 за постановою про стягнення виконавчого збору.

З приведеного, на думку суду вбачається, що державний виконавець при виконанні вказаного наказу здійснив усі передбачені Законом дії, спрямовані на примусове виконання вказаного наказу.

При цьому суд зазначає, що виконавче провадження було відкрито 13 вересня 2102 р. а закінчено було 12 серпня 2014 р. після отримання виконавчої службою мирової угоди, затвердженої господарським судом Одеської області 10.07.2014 р.

Таким чином, між відкриттям виконавчого провадження та закриттям пройшло майже 2 роки, протягом якого державним виконавцем і були здійснені вказані вище дії, спрямовані на виконання вказаного наказу господарського суду.

Відтак, твердження скаржника, що виконавчою службою не здійснено дій, пов'язаних з виконанням рішення, на думку суду, не правильні.

За таких обставин суд вважає, що вказана постанова прийнята з дотриманням вимог вказаного Закону і підстав для її скасування немає..

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 33, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу (вх. ГСОО №2-3505/14) фермерського господарства „Христо Ботева" на дії відділу державної виконавчої служби Арцизького районного управління юстиції Одеської області по справі № 5017/2148/2012 - відхилити.

Копію ухвали суду від 20.10.2014р. направити сторонам по справі та Відділу державної виконавчої служби Арцизького районного управління юстиції Одеської області (68400, Одеська область, Арцизький район, м. Арциз, вул. Будівельників, 15 "Б").

Суддя М.І. Никифорчук