Ухвала

від 22.10.2014 по справі 2-а/1970/3787/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року Справа № 876/8477/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Старунського Д.М.,

з участю секретаря Рак Х.І.,

представника відповідача Працьовитого Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Електро» в особі Тернопільського управління Публічного акціонерного товариства «Електро» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до Публічного акціонерного товариства «Електро» в особі Тернопільського управління Публічного акціонерного товариства «Електро» про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (далі - позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства «Електро» в особі Тернопільського управління Публічного акціонерного товариства «Електро» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з 01.03.2010 року по 31.10.2011 року в сумі 32600,63 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року позов задоволено частково. Стягнено з відповідача заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.03.2010 року по 31.10.2011 року на суму 23374,24 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав до апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в частині в сумі 9620,36 грн.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що щодо одного з пенсіонерів, яким призначена пільгова пенсія не надано належних доказів, які б підтверджували його трудовий стаж, що дає право на призначення пільгової пенсії, а тому судом першої інстанції невірно визначено суму коштів, що підлягає стягненню, а саме лише 13607,72 грн. щодо пенсіонера ОСОБА_2

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній. Просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи і оскільки його явка в суді не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач відповідно до вимог ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97) визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону є - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII визначено категорії осіб, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах, передбачених Списками № 1 і № 2, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п. п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених (перерахованих пенсій).

Відповідно до абзацу 1 п. 6.8 Інструкції підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

УПФУ було направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсії (а.с. 10-20), проте добровільно заборгованість погашена не була.

Згідно розрахунків про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, кількість пенсіонерів в ТУ ПАТ «Електро», яким нараховувалася пільгова пенсія в період з 01.03.2010 року по 31.10.2011 року - три особи (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обов'язок відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій щодо пенсіонерів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки судовими рішеннями встановлено правомірність рішення позивача про необхідність стягнення заборгованості з відповідача (постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.07.2010 року та від 25.02.2014 року, залишених без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2013 року та від 23.06.2014 року (а.с. 94-95, 102-103).

Щодо ОСОБА_4, то постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року скасовано рішення позивача оформлене протоколом № 2208 від 15.07.2011 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_4 в частині відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за рахунок позивача.

Відповідно до ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи вищенаведене, відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 23374,24 грн. за період з 01.03.2010 року по 31.10.2011 року пенсіонерам ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Суд апеляційної інстанції відхиляє заперечення відповідача про безпідставність призначення пенсії на пільгових умовах громадянину ОСОБА_3, оскільки пільгова пенсія йому призначена згідно постанови Зборівського районного суду від 05.05.2011 року (а.с. 67-70), залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Електро» в особі Тернопільського управління Публічного акціонерного товариства «Електро» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Електро» в особі Тернопільського управління Публічного акціонерного товариства «Електро» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року у справі № 2а/1970/3787/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді О.І.Мікула

Д.М.Старунський

Ухвала в повному обсязі складена 23 жовтня 2014 року.