Постанова

від 21.12.2006 по справі 4/1140-24/147

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/1140-24/147

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

21.12.06                                                                                           Справа  № 4/1140-24/147

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

Головуючого –судді                     Дух Я.В.

суддів                                                  Краєвська М.В.

                                                  Юркевич М.В.

розглянувши                  апеляційну скаргу ВАТ „Укртелеком” в особі центру обслуговування

споживачів та продажу послуг Львівської філії ВАТ „Укртелеком”, м.Львів

на рішення                    господарського суду Львівської області від 03.08.2006 року

у справі                    №4/1140-24/147

за позовом                    ВАТ „Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та

продажу послуг Львівської філії ВАТ „Укртелеком”, м.Львів

до відповідача          ТзОВ спільного Українсько-американсько-Англійсько-Угорського

підприємства „Трайдінг консалтінг та інвестиції”, м.Львів

про                              стягнення 1893,35 грн. боргу

за участю представників:

від позивача:          не з'явився;

від відповідача:          Босенко Л.І. –менеджер

ВСТАНОВИВ:

Представнику відповідача права і обов'язки передбачені ст.22 ГПК України роз'яснені.

Позивач своїм конституційним правом на захист не скористався, явки свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином і своєчасно був повідомлений при оголошенні перерви в попередньому судовому засіданні 07.12.2006р.,  про час і місце проведення наступного судового засідання.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2006 року . В судовому засіданні  07.12.2006 року оголошено перерву до 21.12.2006 року.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.08.2006 року у справі №4/1140-24/147 позов задоволено частково, стягнуто з ТзОВ спільного Українсько-Американсько-Англійсько-Угорського підприємства „Трайдінг консалтінг та інвестиції” на користь Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Львівської філії ВАТ „Укртелеком” 512,13 грн. плати за користування телефонами. В решті позовних вимог  залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ВАТ „Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Львівської філії ВАТ „Укртелеком” (позивач у справі) - надалі Скаржник, подало апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржуване рішення таким, що було винесено з порушенням застосування норм матеріального та процесуального права, а тому просить його змінити, стягнувши всю суму заборгованості, виходячи з наступних підстав:

- 20 грудня 2000 року між ЗАТ „Утел”, правонаступником якого є ВАТ „Укртелеком” та відповідачем укладено договір №ЛВ 0126 про надання послуг бізнес мережі УТЕЛ. Для надання послуг відповідачу було виділено два телефонні номери та погоджено розмір щомісячної абонентної плати за тарифним пакетом лідер –576 грн. з ПДВ для телефонного номера 297-11-73 та тарифним планом „Стандарт” –306 грн. з ПДВ для телефонного номера 297-62-31;

- листом №109/04 від 18.10.2004 року (вхідний від 10.11.2004 року) відповідач звернувся про переоформлення номера 297-11-73. Даний номер був знятий з абонента 16.11.2004 року, але заборгованість в розмірі 883,20 грн. не погашена. Номер 297-62-31 з абонента знятий 10.06.2005 року у зв'язку з неоплатою у відповідності до п.3.8 Договору від 20.12.2000 року. Заборгованість по оплаті по вказаному телефонному номеру становить 924,57 грн.;

- місцевий господарський суд при постановленні оскаржуваного рішення не взяв до уваги вимоги ч.1 ст.509, ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України;

- згідно п.2 ч.2 ст.63 Закону України „Про телекомунікації” умовою надання телекомунікаційних послуг є оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги. Оплачуючи в 2004 році виставлені рахунки, відповідач визнав факт надання телекомунікаційних послуг.

ТзОВ спільне Українсько-Американсько-Англійсько-Угорське підприємство „Трайдінг консалтінг та інвестиції” (відповідач у справі) проти вимог скаржника заперечив з підстав викладених у своєму відзиві, зокрема як на підставу своїх  заперечень посилається на те, що 15 жовтня 2004 року СП ТзОВ „Трайдінг консалтінг та інвестиції” продало будинок-офіс у м.Львові по вул. Малицькій, 16 ДП „Національна енергетична компанія „Укренерго”. У зв'язку з цим, листом №109/04 від 18.10.2004 року на адресу „Утел” було надіслано лист, яким повідомлялось про призупинення дії договору по користуванню телефонними номерами: 2971173 та 2976231, оплата за які проводилась щомісячно фіксованою абонентною платою в розмірі 882,00 грн., а тому призупинення користування одним телефонним номером передбачало призупинення дії другого.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу і відзив відповідача на неї, заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, рішення господарського суду Львівської області від 03.08.2006 року у справі №4/1140-24/147  скасувати в частині залишення позову без розгляду і позов задоволити повністю, виходячи з наступних підстав:

В травні 2005 року ВАТ „Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Львівської філії ВАТ „Укртелеком” звернулося до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з ТзОВ спільного Українсько-Американсько-Англійсько-Угорського підприємства „Трайдінг консалтінг та інвестиції” на користь Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Львівської філії ВАТ „Укртелеком” 1807,87 грн. боргу та 85,48 грн. пені згідно договору №ЛВ 0126 від 20.12.2000р.

Місцевий господарський суд, залишаючи позовні вимоги в частині стягнення пені та решти основного боргу вмотивував своє рішення тим, що позивачем не виконані вимоги суду, які були доведені до відома представника позивача письмово під розписку в судовому засіданні18.07.2006р., а саме не подані докази, без яких неможливо дійти достовірного висновку про те, що позивач надав відповідачеві рахунки на оплату наданих послуг, як це передбачено договором.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні господарському суду своїх доказів і доведенні їх переконливості. Проте вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК).

Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд за клопотанням сторін або прокурора може витребувати їх від підприємств, посадових осіб та організацій, незалежно від їх участі у справі.

Як зазначено в п. 2.1 Роз'яснення Вищого господарського суду України №02-5/289 від 18.02.1997р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із наступними змінами та доповненнями), про витребування доказів від сторони, а також від інших підприємств, установ, організацій, державних органів господарський суд зазначає в ухвалі про порушення провадження у справі (статті 64 та 65 ГПК) або в ухвалі про відкладення розгляду справи (стаття 77 ГПК).

Отже, якщо господарський суд в процесі розгляду справи дійшов висновку про необхідність витребування нових доказів, які мають значення для правильного і об'єктивного вирішення спору, останній в порядку ст. 38 ГПК України витребовує їх від сторони, яка повинна їх подати, при цьому процесуальним документом в такому разі, яким такі докази витребовуються господарським судом, є ухвала господарського суду, оформлена відповідно до вимог ст. 86 ГПК України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд витребовував від  позивача докази не ухвалою суду, а не в повідомленні про оголошення перерви в судовому засіданні 18.07.2006р. (а.с.53), що є порушенням зазначених вище процесуальних норм, що призвело до прийняття неправильного рішення в цій частині вимог, залишених судом першої інстанції без розгляду.

Згідно ч.2 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права є  підставою для скасування рішення місцевого господарського суду за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду в частині залишення бозову без розгляду підлягає скасуванню на підставі ч. 2 ст. 104 ГПК України, оскільки місцевим господарським судом не вчинено встановлених Господарським процесуальним кодексом України відповідних процесуальних дій, направлених на витребовування доказів, надання яких позивачем господарський суд визнав необхідними для правильного і об'єктивного вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 101 ГПК  України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, а відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст..43 ГПК України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20 грудня 2000 року ЗАТ „Утел” (правонаступником якого згідно із п.3.3.1 Статуту є ВАТ „Укртелеком”) та відповідачем укладено договір №ЛВ 0126 про надання послуг бізнес-мережі УТЕЛ, відповідно до умов якого ЗАТ „Утел” надає Споживачеві додаткові послуги зв'язку, які замовлені Споживачем шляхом укладання відповідної додаткової угоди.

02 грудня 2001 року відповідачем подано замовлення на надання послуг міського та міжміського телефонного зв'язку найвищої якості. Для надання послуги позивачем виділені два номера, в тому числі номер 971173 (на даний час 2971173) встановлений за адресою: вул. Малицької, 16. В Додатку №1А по договору сторонами погоджений розмір щомісячної абонентної плати за тарифним пакетом „Лідер” –576 грн. з ПДВ.

Також 25 липня 2001 року сторонами укладено Додаток 2а до договору на надання послуг найвищої якості за тарифним планом „Стандарт” на 3 телефонні лінії за адресою: вул. Малицької, 16, в тому числі 976231 (на даний час –2976231). На кожну лінію встановлена щомісячна абонентна плата в сумі 306 грн. з ПДВ.

Як вбачається з листа ТзОВ спільного Українсько-Американсько-Англійсько-Угорського підприємства „Трайдінг консалтінг та інвестиції” №109/04 від 18.10.2004 року (а.с. 32), останнє звернулось до ЛФДП „Утел” з проханням переоформити телефонний номер 2971173 за адресою: м.Львів, вул.Малицької, 16.

Зазначений лист зареєстрований в ЛФ ДП „Утел” 10.11.2004 року за вхідним номером 35-3-07/7632.

Зазначене свідчить про те, що відповідач звернувся з проханням про переоформлення лише одного телефонного номера, а саме –2971173. При цьому, у позивача вказаний лист зареєстровано 10.11.2004 року і нарахування позивачем абонентської плати відповідачу по вказаному номеру здійснювалось до 16.11.2004 року, тобто в межах строку, визначеного п.5.4 Договору №ЛВ 0126 від 20.12.2000 року, згідно якого споживач має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання послуг в будь-який час, письмово попередивши про це Утел за один місяць до бажаної дати.

Вказана вимога кореспондується з п.п. 2.2.7 п.2.2 даного Договору, згідно якого споживач зобов'язаний без погодження з Утел не передавати лінію зв'язку в користування іншим юридичним чи фізичним особам.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставним висновок місцевого господарського суду про те, що абонентська плата за користування телефонними номерами: 2971173 та 2976231 повинна бути нарахована лише за період до 18.10.2004 року –часу, яким датовано звернення Відповідача до ЛФ ДП „Утел” про переоформлення телефонного номеру 2971173, оскільки відповідач звернувся до ЛФ ДП «Утел»з проханням про переоформлення лише одного телефонного номера і вказаний номер позивач переоформив у відповідності до вимог п.5.4 Договору №ЛВ 0126 від 20.12.2000 року.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що відповідач  не представив як місцевому господарському суду, так і суду апеляційної інстанції, доказів звернення до позивача з відмовою від отримання послуг зв'язку по телефонному номеру 2976231, а тому позивач підставно нараховував абонентську плату за користування вказаним номером до 10.06.2005 року –часу припинення надання послуг по даному номеру, у зв'язку з несплатою відповідачем отриманих послуг.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язань, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, вказана стаття містить імперативний припис виконувати зобов'язання належним чином, тобто вчинити дію, яка є об'єктом зобов'язання у точній відповідності до усіх елементів, які визначають зміст зобов'язання, тобто за предметом, строком, способом, місцем та іншими елементами.

Відповідно до п.3.1 Договору №ЛВ 0126 від 20.12.2000 року не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, Утел виставляє споживачу рахунок для оплати вартості наданих послуг.

Згідно п.3.2 вказаного Договору споживач повинен оплатити рахунок за Послуги протягом десяти календарних днів з моменту його отримання, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Утел.

Позивачем представлено суду апеляційної інстанції щомісячні рахунки за оплату послуг зв'язку до часу припинення надання цих послуг, а саме: по телефонному номеру 2971173 –до 16.11.2004 року та по телефонному номеру 2976231 –до 10.06.2005 року, а також на вимогу  представлено докази направлення вказаних рахунків відповідачу у справі, а саме –відомості кур'єрської служби про доставку поштової кореспонденції адресату під розписку.

Враховуючи те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань по Договору №ЛВ 0126 від 20.12.2000 року щодо оплати за надані позивачем послуги зв'язку, що підтверджується наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що вимоги позивача є підставними та документально підтверджені, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

З огляду на викладене апеляційну скаргу ВАТ „Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Львівської філії ВАТ „Укртелеком” слід частково задоволити і рішення господарського суду Львівської області від 03.08.2006 року у справі №4/1140-24/147 скасувати в частині залишення позову без розгляду та прийняти нове рішення, яким позов ВАТ „Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Львівської філії ВАТ „Укртелеком” задоволити повністю.

Судові витрати за розгляд справи в місцевому господарському суді та за розгляд апеляційної скарги слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу задоволити частково.

2.          Рішення господарського суду Львівської області від 03.08.2006 року у справі №4/1140-24/147 в частині залишення позову без розгляду скасувати. Прийняти нове рішення. Позов задоволити повністю. Стягнути з ТзОВ спільне Українсько-Американсько-Англійсько-Угорського підприємство „Трайдінг консалтінг та інвестиції” на користь Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Львівської філії ВАТ „Укртелеком”–1807,87 грн. заборгованості та 85 грн. пені.

3.          Судові витрати за розгляд справи в місцевому господарському суді та за розгляд апеляційної скарги   віднести на ТзОВ спільне Українсько-Американсько-Англійсько-Угорського підприємство „Трайдінг консалтінг та інвестиції”.

4.          Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6.          Справу №4/1140-24/147 повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя                                                                      Дух Я.В.

          суддя                                                                                          Краєвська М.В.

          суддя                                                                                          Юркевич М.В.