Рішення

від 22.10.2014 по справі 908/3509/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/94/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2014 Справа № 908/3509/14

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіАйПі Трейд енд Шиппінг", (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Токарна, буд. 34)

про стягнення 38000,00 грн. основного боргу за надані послуги з перевезення вантажів

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, особисто, (паспорт серія НОМЕР_2, вид. Богодухівським РВ УМВС України в Харківській області від 08.09.1999р.);

Від відповідача - не з'явився.

22.09.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулася Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, Харківська область, Богодухівський район з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіАйПі Трейд енд Шиппінг", Донецька область, м. Маріуполь про стягнення 38000,00 грн. основного боргу за надані послуги з перевезення вантажів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.09.2014 р. порушено провадження у справі № 908/3509/14, справі присвоєно номер провадження 4/94/14, розгляд справи призначено на 22.10.2014 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 22.10.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи, за клопотанням позивача, здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 22.10.2014 р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Ухвала суду від 22.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 908/3509/14, яка направлялася на адресу відповідача, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталася.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3509/14.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 525, 610, 611, 629 ЦК України і полягають в тому, що 13.03.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 007 про надання послуг по організації міжнародних та міжміських вантажних перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування, відповідно до якого позивач зобов'язався від свого імені за дорученням відповідача та за його рахунок за обумовлену в заявці винагороду здійснити в інтересах відповідача комплекс дій, пов'язаних з організацією міжміських (міжнародних) вантажних автоперевезень вантажів відповідача, в подальшому іменовані вантаж. Належне виконання перевезення за маршрутом м.Донецьк - м.Новосібірськ підтверджується Заявкою до договору №007 від 13.03.2014р. та Актом виконаних робіт від 25.03.2014р. на суму 43000,00грн., підписаний сторонами. Відповідно до п.3.3 Договору, розрахунок Замовником Перевізнику здійснюється по факту за надані послуги на підставі акту приймання-передачі наданих послуг по договору , підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 7 банківських днів з дня їх підписання. За надані послуги по перевезенню вантажу відповідачем було сплачено частково в розмірі 5 000,00 грн. Отже, сума основного боргу становить 38000,00 грн. 17.07.2014р. на адресу відповідача була направлена претензія б/н про сплату заборгованості за договором № 007 від 13.03.2014р. про надання послуг по організації міжнародних та міжміських вантажних перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування. Відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіАйПі Трейд енд Шиппінг", Донецька область, м. Маріуполь 38000,00 грн. основного боргу за надані послуги з перевезення вантажів, а також судові витрати на сплату послуг адвоката у розмірі 3000, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2014 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивачем, експедитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіАйПі Трейд енд Шиппінг" (відповідачем, зомовником) був укладений Договір № 007 про надання послуг по організації міжнародних та міжміських вантажних перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач зобов'язався від свого імені за дорученням відповідача та за його рахунок за обумовлену в заявці винагороду здійснити в інтересах відповідача комплекс дій, пов'язаних з організацією міжміських (міжнародних) вантажних автоперевезень вантажів відповідача, в подальшому іменовані вантаж. (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.4 договору маршрут дотримання, пункти призначення, термін транспортування і інші умови перевезення визначаються на підставі погодженої між сторонами заявки, що є невід'ємною частиною договору. Заявка повинна містити наступну інформацію: вантажовласник і адреса знаходження вантажу, вигляд рухливого складу, характер вантажу (включаючи вагу, об'єм, кількість штук), дату готовності вантажу до відправки, місця митного оформлення та доставки вантажу, вантажоодержувача і його адресу, дата і час підписання заявки сторонами

Відповідно до заявки до договору № 007 від 13.03.2014 р. відповідач доручив позивачу 14.03.2014р. доставити вантаж - побутова техніка вагою 20 кг., об'ємом- 100 м.куб., з м.Донецьк - до м.Новосібірськ. В заявці сторони визначили суму замовлення - 43000,00 грн. (а.с.14-15)

Згідно п. 3.1 Договору вартість транспортно-експедиційних послуг узгоджується сторонами у кожному конкретному випадку по заявці на перевезення та відображається в рахунку, що виставляється експедитором замовникові по кожній заявці.

Відповідно до п.3.3 Договору, Замовник зобов'язується перерахувати суму на рахунок експедитора в строк не пізніше 7 (семи) банківських днів після доставки вантажу на митний термінал, зазначений отримувачем, на підставі оригіналів СМR або ТТН з штампами визначеними в заявці, якщо інший строк не визначено в заявці.

На виконання умов Договору Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснив перевезення вантажу за маршрутом: м.Донецьк - до м.Новосібірськ, що підтверджується Актом виконаних робіт №1/14 від 25.03.2014р. на суму 43000,00грн. Відповідно до зазначеного акту робота виконана в повному обсязі, сторони претензій один до одного не мають. (Належним чином посвідчена копія - залучена до матеріалів справи).(а.с 16)

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності із ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедитування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедитування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідач плату за надані послуги по перевезенню вантажу згідно до договору № 007 від 13.03.2014 р. здійснив частково в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 139 від 25.04.2014 р. на суму 5 000,00 грн. (а.с. 17)

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 38000, 00 грн. основного боргу за надані послуги з перевезення вантажів за договором № 007 про надання послуг по організації міжнародних та міжміських вантажних перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування.

На день розгляду спору відповідач оплату за надані послуги по перевезенню вантажу в повному обсязі не здійснив.

17.07.2014р. на адресу відповідача була направлена претензія б/н про сплату заборгованості за договором № 007 від 13.03.2014р. про надання послуг по організації міжнародних та міжміських вантажних перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування. Вказана претензія була направлена відповідачу 17.07.2014р., що підтверджується фіскальним чеком від 17.07.2014р.

Відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України. У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надіслав, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за надані послуги по перевезенню вантажу в сумі 38000, 00 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ФОП ОСОБА_1 підтверджується фактичними обставинами справи, тому позовні вимоги в цій частині є документально підтвердженими, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст.44 ГПК України судові витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3000, 00 грн.

Згідно з ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 3000, 00грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

При вирішенні питання стягнення витрат на оплату послуг адвоката суд виходить з приписів розділу 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р., відповідно до якого витрати, пов'язані з оплатою послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК України покладення на сторони у справі як судових витрат можливо тільки суми, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося позивачем в судовому засіданні, у позивача відсутні докази, які документально підтверджують витрати на оплату послуг адвоката.

Таким чином, у суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону судових витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3000, 00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 549, ч.1 ст. 909, ч.1 ст. 929 ЦК України, ст. ст. 22, 44 - 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Харківська область, Богодухівський район, с. Кручик до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіАйПі Трейд енд Шиппінг", Донецька область, м. Маріуполь задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіАйПі Трейд енд Шиппінг", (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Токарна, буд. 34, код ЄДРПОУ 38949955) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 38000 (тридцять вісім тисяч) грн . 00 коп. основного боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "23" жовтня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.