Постанова

від 23.10.2014 по справі 912/2030/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2014 року Справа № 912/2030/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

Представники сторін:

від позивача: Беркутов О.П., довіреність №20 від 25.09.14, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів", м.Бобринець Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.08.2014р . у справі № 912/2030/14

за позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Рівне

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів", м.Бобринець Кіровоградської області

про стягнення 20 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" 10 000 грн. штрафу за рішенням адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.03.2013р. №26 у справі №05-03/01-13 та 10 000 грн. пені, розрахованої відповідно до ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а всього 20 000 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.08.2014р. у справі №912/2030/14 (суддя Болгар Н.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" на користь Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до загального фонду Державного бюджету на рахунок територіального органу Державного казначейства за місцем знаходження платника податків згідно рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.03.2013р. №26 у справі № 05-03/01-13 10 000 грн. штрафу та 10000 грн. пені. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" в доход Державного бюджету України 1827 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 10 000 грн. відмовити, посилаючись на наступне.

Господарський суд, розглянувши справу у відсутності представника відповідача, порушив норми процесуального права, а також безпідставно відмовив в задоволенні заяви про застосування строку позовної давності до вимог позивача щодо стягнення пені.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутнього у судових засіданнях представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Рішенням адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.03.2013р. №26 у справі №05-03/01-13 "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.14 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню у встановлені його головою строки; за таке порушення на товариство накладено штраф у розмірі 10 000 грн. Вказане рішення отримано товариством з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" 02.04.2013р.

Згідно ст.ст.6,12-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" територіальні відділення Антимонопольного комітету України є юридичними особами, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України; рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч.2, ч.3, ч.8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання; особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу; протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

В силу приписів частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" штраф за вищеназваним рішенням адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у строк, встановлений ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", не сплатило і звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою про скасування такого рішення.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.07.2013р. у справі №918/824/13, повний текст якого складений 11.08.2013р., у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" про визнання недійсним та скасування рішення Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №26 від 21.03.2013р. відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. рішення господарського суду Рівненської області від 09.07.2013р. у справі №918/824/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2014р. рішення господарського суду Рівненської області від 09.07.2013р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. у справі №918/824/13 залишено без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" без задоволення.

Отже, рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.03.2013р. №26 у справі № 05-03/01-13 визнано правомірним в судовому порядку.

Докази оплати штрафу у сумі 10 000 грн., накладеного відповідно до рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.03.2013р. №26 у справі №05-03/01-13, відповідачем не надано судам обох інстанцій.

Згідно з ч.7 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. За ч.9 зазначеної статті наведеного Закону суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у сумі 10 000 грн.

Щодо вимог про стягнення пені у сумі 10 000 грн. судова колегія зазначає наступне.

Частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Згідно з ч.7 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. За ч.9 зазначеної статті наведеного Закону суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Перевіривши розрахунок пені, судова колегія погоджується з доводами скаржника про те, що позивачем неправомірно нарахована пеня за період з 10.07.2013р. по 30.07.2013р. в сумі 3150 грн., оскільки рішення господарського суду Рівненської області від 09.07.2013р. у справі №918/824/13, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" про визнання недійсним та скасування рішення Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №26 від 21.03.2013р. відмовлено, набрало законної сили в день прийняття постанови Рівненським апеляційним господарським судом - 05.11.2013р. відповідно до приписів статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, враховуючи те, що за наступні періоди з 06.11.2013р. по 20.01.2014р. та з 12.02.2014р. по 20.06.2014р. позивачем правомірно нарахована пеня на загальну суму 30 600грн., й оскільки в силу вимог наведеного вище Закону розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення 10 000 грн. пені.

Доводи скаржника про те, що господарський суд безпідставно відмовив в задоволенні заяви про застосування строку позовної давності до вимог позивача щодо стягнення пені, не приймаються до уваги судовою колегією, оскільки:

- нарахування та стягнення пені, передбаченої ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер;

- відповідно до п.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» з урахуванням приписів частини другої статті 1 Цивільного кодексу України правила позовної давності, передбачені цим Кодексом, не застосовуються (якщо інше не встановлено законом) до правовідносин, які виникають у зв'язку із застосуванням державними органами щодо підприємств, установ, організацій та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності встановленої законодавством відповідальності за вчинення протиправних дій, у тому числі за порушення правил здійснення підприємницької діяльності (зокрема, й вимог конкурентного законодавства).

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 10 000 грн.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції, незважаючи на клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розглянув справу і виніс рішення за відсутності представника відповідача, що позбавило відповідача можливості скористатися своїми правами, зокрема, надати витребувані судом документи та викласти свої заперечення, відхиляються судовою колегією з огляду на наступне.

Пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, як ухвалу про порушення провадження у справі від 26.06.2014р., так і ухвалу про відкладення розгляду справи від 16.07.2014р. було отримано відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26,33).

Отже, відповідач був обізнаний про час та місце розгляду справи та, відповідно, мав можливість надати суду будь-які докази на підтвердження обставин, що мають значення для об'єктивного розгляду справи.

Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Враховуючи наведене і те, що доказів неможливості участі у розгляді справи керівника підприємства, інших осіб, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, а також те, що відповідачу було відомо про існування провадження по даній справі в господарському суді, докази перешкоджання господарським судом в реалізації останнім його прав, передбачених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, права знайомитися з матеріалами справи, подавати докази, письмові пояснення, матеріали справи не містять, судова колегія вважає, що наведені скаржником обставини не є підставою для скасування рішення.

Отже, висновки господарського суду відповідають матеріалам і обставинам справи, а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують таких висновків.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування рішення господарського суду, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів", м.Бобринець Кіровоградської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.08.2014р. у справі №912/2030/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 23.10.2014р.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя В.І.Крутовських