Постанова

від 08.12.2006 по справі ас-42/66-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АС-42/66-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

 Адміністративна справа                              Головуючий  по 1-й інстанції

         № АС-42/66-06                                            суддя –Яризько В.О.

                                                                                 Доповідач по 2-й інстанції    

                                                                             суддя –Шутенко І.А.

06 грудня 2006 р.                                                                                    м. Харків               

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  у складі:        головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Кравець Т.В.

при секретарі – Міракові Г.А.

За участю представників сторін:

позивача –не прибув

     відповідача – Плескач І.С. ( дов. № 9938/17/10-022 від 12.12.2005р.)

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 3618Х/2) Дочірнього підприємства „Статус” та апеляціною скаргою (вх. № 3620Х/2) ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на  постанову господарського суду Харківської області від 28.08.2006р.  

за позовом  Дочірнього підприємства „Статус”, м. Харків,

до  ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова,

про скасування повідомлення, -

встановила:

Позивач, ДП „Статус”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0004262310/0 від 20.12.2005р., яким донараховано зобов'язання з податку на прибуток в сумі 193480,00 грн., у тому числі 138700,00грн. основного платежу, 54780,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій,  №0004272310/0 від 20.12.2005р., яким донараховано зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 292431,00 грн., у тому числі 194954,00 грн. основного платежу та 97477,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою господарського суду Харківської області від 28.08.2006р. (у повному обсязі постанову складено 04.09.2006р.) по справі № АС-42/66-06 позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0004262310/0  від 20.12.2005р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач з постановою господарського суду Харківської області від 28.08.2006 р. по справі № АС-42/66-06 в частині відмови у задоволенні позовних вимог не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Заявою від 05.12.2006р. № 01/12 позивач відмовився від апеляційної скарги. Отже колегія суду прийшла до висновку про задоволення відмови від апеляційної скарги, в зв'язку з чим провадження по справі необхідно закрити у відповідності до ст. 193 КАСУ.

Відповідач з постановою господарського суду Харківської області від 28.08.2006 р. по справі № АС-42/66-06 в частині задоволення позовних вимог не погоджується, також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушені  норми матеріального права, а саме п.5.9. ст.5 Закону України     "Про  оподаткування   прибутку   підприємства"  від  28.12.94р.  №  334/94-ВР платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Під час апеляційного провадження було встановлено, що згідно з п.5.9. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Так, ДП "Статус" проведено коригування сум валових доходів та податкових зобов'язань по повернутому від ТОВ "Фабрики етикеток '"Мікко" товару у 3 кварталі 2004 року на суму (без ПДВ) 70.7 тис. грн. та у 1 півріччі 2005 року     230.8тис.грн.

Підприємством в підтвердження даного факту до перевірки було надано договір №2 від 02.02.04р., згідно якого ДП "Статус" (постачальник) зобов'язаний виробити для ТОВ "Фабрика етикеток "Мікко" (покупець) продукцію (етикетки); розрахунки коригування податкових накладних та видаткові накладні на повернення товарів.

Згідно вимог Договору №2 постачальник несе відповідальність за всі скриті дефекти продукції, якщо вони доказані актом Покупця, складеним у відповідності з вимогами Інструкції П-7. Приймання продукції по якості здійснюється Покупцем у відповідності з вимогами Інструкції П-7. Виклик Постачальника у разі невідповідності якості продукції є обов'язковою (п.6).

Однак, під час перевірки а також в судовому розгляді не надано жодного документа, який пояснює причину повернення товару ТОВ "Фабрикою етикеток "Мікко", а в наданих документах бухгалтерського обліку підприємства не відображено як оприбутковано повернений ТОВ "Фабрикою етикеток "Мікко" товар, і куди він подівся та у разі, коли він має дефекти, як проходила його утилізація.

Також, в згаданому договорі зазначено, що представник замовника приймає упакований товар на складі замовника і тому твердження експерта про те, що підставою для повернення було грубе порушення вимог по пакуванню продукції є безпідставне. Він не посилається на будь які акти дефектації продукції бо їх просто не існує в природі.

Справжньою причиною повернення були вади друку, які неможливо виправити. Тому їх і немає на рахунку №36 "Розрахунки з покупцями", про це свідчать і коригуючи податкові накладні, де вказана кількість етикеток з браком у штуках (іноді від 3 до200штук) і їх найменування, продукції.

Так, суд першої інстанції у постанові з посиланням на висновок експертизи зазначає, що в бухгалтерському обліку Дії „Статус" вартість поверненого товару без урахування ПДВ відображалась по дебету рахунку 704 „Вирахування з доходу" і дорівнює:

за період з 01.01.04р. по 30.06.04р.,- 68261,85 грн., за період з 01.07.04р. по 31.12.04р. - 70699,33 грн., за період з 01.01.2004р. по 31.12.04р. - 138961,18 грн., за період з 01.01.05р. по 30.06.05р. - (-) 5178,81 гри.

Але  згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291 на субрахунку 704 „Вирахування з доходу"   по дебету відображаються суми   в тому числі вартість повернених покупцем товарів.

У другому півріччі 2005 року повернено таких товарів на суму 301530.00 грн. і відповідно ця сума повинна стояти в дебету рахунку 704 „ Вирахування з доходу".

Крім того  зменшення валових доходів ДП "Статус" відображалось по рахунку 704 „Вирахування з доходу", а оприбуткування поверненої продукції ніде та ніяк не зазначене і потрапити на рахунок 3611 „Покупці вітчизняні (готова продукція -і- товар)", а значить і у валові доходи ніяк не могла. Вказаний факт взагалі не досліджувався судом та експертом.

Таким чином, ДП "Статус" в порушення п.п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" не враховані залишки повернених товарів в розрахунках приросту (убутку) балансової вартості товарів .

Окрім цього, суд у постанові посилається на те, що накладні від 22.07.04р. № б/н на суму без ПІДВ 22815,90 грн. та № б/н на суму без ІІДВ 23699,00 грн. заповнені не у відповідності з вимогами „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", накладні не були прийняті позивачем, а також не було фактичної поставки товарів. З матеріалів справи вбачається, що накладні були оформлені з порушеннями, але ж на накладних є підпис відповідальної особи про те, що товар прийнято. Підпунктом 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено лише один випадок не включення в податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, а саме Вартість запасів, за які сплачено але не отримано. Відповідно, у липні 2004 року підприємством не оприбутковані і не включені до обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів товари отримані від ТОВ "Макс Хаус". чим було порушено вимоги п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства"".

Підприємством ДП "Статус" у Декларації з податку на прибуток за півріччя 2004 року задекларовано доходи у сумі  14243.3 тис. грн. У Декларації з податку на прибуток за три квартали 2004р. задекларовані доходи у сумі 25849.9 тис грн. Тобто, задекларовані валові доходи від продажу товарів (робіт, послуг) у третьому кварталі 2004 року у сумі 11606.6тис.грн. Розбіжність між доходами від продажу товарів задекларованими і фактичними становить і 80.7 тис. грн.

Таким чином підприємством порушено п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України в редакції від 22.07.97 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями".

Слід зазначити, що бази оподаткування з податку на прибуток і податку на додану вартість у Зкв.2004 року мають бути однакові, тому зазначене порушення підтверджене ще і даними податкового обліку. У Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) ДП ''Статус" зазначений оподатковуваний оборот за: липень 2004р. у сумі 4718012; за серпень 2004р -3967635грн; за вересень 2004р. 3001605грн.. що у сумі дає валовий доход 11687252грн. Ця сума підтверджена самим підприємством у деклараціях з ПДВ. Декларації з ПДВ за вказані періоди узгоджені, і заперечень у підприємства не виникає.

Також, у постанові суд першої інстанції з посиланням на висновки експерта зазначає, що порядок визначення валового доходу наведено у п.4.1 ст.4 та п.п. 11.2.ІП.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в той час. як у п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" оговорюється дата збільшення валових витрат, а не валових доходів.

Крім того, експерт у своєму висновку проаналізував лише друге півріччя 2004 року і перше півріччя 2005 року, не взявши до уваги п. 11.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в якому зазначено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя , три квартали, рік. При проведенні перевірки аналізуються дані кожної декларації у звітному періоді. У зв'язку з чим. висновок експерта не є таким, що відповідає дійсності.

Однак колегія суду не може погодитися з твердження експерта, на яке посилається суд у постанові відносно того, що ДП "Статус'" занизило валові витрати за 2004р. на суму 87,3 тис. грн.. за 1 півріччя 2005р. на суму 439,8 тис. грн.. з наступних підстав:

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підприємством згідно декларації по податку на прибуток за 2004 рік задекларовані витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у сумі 35454,4 тис. грн.

Попереднім актом перевірки встановлено, що такі витрати за перше півріччя 2004 року становили 14735.1 тис. грн.

При проведенні аналізу рахунку № 63 "Розрахунки з постачальниками", який наданий до перевірки у згорнутому вигляді та первинних документів встановлено, що витрати становили у III кварталі 2004 року 10640,2 тис. грн., у 4 кварталі 2004 року - 9937,4 тис. грн., у І кварталі 2005 року 13225.2 тис. грн.. у II кварталі 2005 року - 13473,0 тис. грн. Таким чином, розбіжність між даними декларації з податку на прибуток ДП "Статус" по рядку "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" та даними перевірки становила за 9 місяців 2004 року      139.5 тис. гри.: за 2004 рік     -141.7 тис. грн.; за І квартал 2005 року 11,3 тис. грн.; за 1 півріччя 2005 року    -11,3 тис. грн.

Так, експерт при визначені валових витрат користувався лише регістрами бухгалтерського обліку, а саме: журнали - ордери по рахункам 631 ..Постачальники вітчизняні". 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами". 6852 ..Розрахунки з іншими кредиторами (без ПДВ)". При цьому експерт не посилається у висновку на первинні документи, а саме на накладні отримані від постачальників (прибуткові накладні) та не використовував у роботі первинні банківські документи по всіх рахунках, які має підприємство, тому його висновки щодо заниження ДП "Статус" валових витрат є хибними.

Крім того, ні експертом, ні судом ніяк не враховані результати попередньої документальної перевірки, якою додатково донараховано підприємству податок на прибуток у сумі 11,1 тис. грн. за рахунок зменшення валових витрат. Про сплату зазначеної суми ніде не згадується у бухгалтерському обліку підприємства.

Виходячи з вище викладеного колегія суду дійшла висновку, що  ДПІ  правомірно  визначила податкові зобов'язання по податку на прибуток на суму 193480.00 грн. (з урахуванням штрафних санкцій) та податкові зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 292431.00 грн.(з урахуванням штрафних санкцій).

За таких обставин, постанову господарського суду Харківської області від 28.08.2006 р. по справі № АС-42/66-06 в частині задоволення позовних вимог прийнято не у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими і є підставою для скасування оскарженої постанови в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 193, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ст. 202, ст.207, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -  

постановила:

Закрити провадження по апеляційній скарзі Дочірнього підприємства „Статус”, м. Харків.

Апеляційну скаргу  ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову господарського суду Харківської області від 28.08.2006р. по адміністративній  справі № АС-42/66-06 скасувати в частині скасування податкового повідомлення –рішення № 0004262310/0 від 20.12.2005р.) та прийняти нове.

Відмовити позивачу у скасуванні податкового повідомлення –рішення ДПІ у Фрунзенського району м. Харкова № 0004262310/0 від 20.12.2005р.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Головуючий суддя                                            Шутенко І.А.

                          суддя                                             Бабакова Л.М.

                       суддя                                             Кравець Т.В.