Рішення

від 06.10.2014 по справі 910/11025/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11025/14 06.10.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Приватного акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчий комплекс «Айвазовське» про стягнення 35153,98 грн. Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Сидоренко А.С. (представник за довіреністю); від відповідача - Руденко В.П. (представник за довіреністю). СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчий комплекс «Айвазовське» (далі - Відповідач) 138711,08 грн., з яких 121902,34 грн. основний борг, 3680,02 грн. інфляційні втрати, 861,67 грн. 3% річних, 3733,89 грн. пеня та 8533,16 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № Н-13/12-ПР від 24.12.2012 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений газ у визначені договором строки.

Відповідач проти позову в частині заявленої до стягнення основної суми боргу заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що позивач безпідставно не врахував здійснений відповідачем платіж на суму 100472,78 грн., здійснений за платіжним дорученням від 03.03.2014 № 227, у зв'язку з чим відповідач зазначає, що заборгованість, яку він визнає, за вказаним договором складає 21429,56 грн., а відтак заявлені до стягнення суми інфляційних втрат, 3% річних та штрафні санкції, розрахунок яких зроблений позивачем на суму заборгованості в розмірі 121902,34 грн. є невірним та необґрунтованим.

Позивач в порядку статті 22 ГПК України подав суду заяву від 10.09.2014 № 14/2-838 про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої заявляє до стягнення з відповідача 35153,98 грн., з яких 21429,56 грн. основний борг, 2225,29 грн. інфляційні втрати, 556,12 грн. 3% річних, 2409,85 грн. пеня та 8533,16 грн. штраф.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 35153,98 грн., з яких 21429,56 грн. основний борг, 2225,29 грн. інфляційні втрати, 556,12 грн. 3% річних, 2409,85 грн. пеня та 8533,16 грн. штраф.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні, проти позовних вимог не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу природного газу від 24.12.2012р. № Н-13/12-ПР (далі - договір), відповідно до умов якого продавець - позивач зобов'язується передавати у власність покупцю - відповідачу у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. газ обсягом до 266,000 тис. куб.м, у тому числі по місяцях кварталів: січень - 25,000 тис. куб.м, лютий - 30,000 тис. куб.м, березень - 30,000 тис. куб.м, квітень - 20,000 тис. куб.м, травень - 20,000 тис. куб.м, червень - 16,000 тис. куб.м, липень - 15,000 тис. куб.м, серпень - 15,000 тис. куб.м, вересень - 19,000 тис. куб.м, жовтень - 20,000 тис. куб.м, листопад - 24,000 тис. куб.м, грудень - 32,000 тис. куб.м.

Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі ± 5 %від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1 цього договору планованого обсягу продажу газу без коригування планованого обсягу (п. 2.1.2 договору).

Згідно п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м газу становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральним та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн. всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 3884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4661,74 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому поряду: оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплати в розмірі 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15 числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині поставки природного газу з 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п. 11.1 договору).

Додатковою угодою № 1 від 09.07.2013 до договору сторони погодили внести зміни до договору та викласти п. 5.2 у наступній редакції: "Ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральним та розподільними трубопроводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 59,12 грн. всього з ПДВ - 354,72 грн. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 3823,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 764,76 грн., всього з ПДВ - 4588,54 грн.

На виконання умов договору позивач у період з січня по грудень 2013 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1184173,98 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013 на суму 133931,68 грн., від 28.02.2013 на суму 120394,00 грн., від 31.03.2013 на суму 147408,76 грн., від 30.04.2013 на суму 91421,30 грн., від 31.05.2013 на суму 64509,10 грн., від 30.06.2013 на суму 55497,97 грн., від 31.07.2013 на суму 53791,40 грн., від 31.08.2013 на суму 49056,03 грн., від 30.08.2013 на суму 65253,58 грн., від 31.10.2013 на суму 129208,58 грн., від 30.11.2013 на суму 110078,98 грн. та від 31.12.2013 на суму 163622,60 грн. Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений природній газ в строки встановлені договором в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за ним на час звернення позивача з даним позовом до суду рахується заборгованість у розмірі 21429,56 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю переданого природного газу.

Розмір зазначеної заборгованості підтверджується також актом звірки розрахунків між сторонами у справі, згідно якого сальдо станом на 30.06.2013 на користь позивача за договором складає суму 21429,56 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений природний газ у строки визначені договором, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 21429,56 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 21429,56 грн. заборгованості, а тому вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки відповідачем на протязі строку дії договору було порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений природний газ, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, інфляційні втрати нараховані за період з січня по квітень 2014 року складають 2225,29 грн., три проценти річних з простроченої суми за загальний період прострочення з 14.01.2014 по 09.04.2014 з складають 556,12 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних в заявлених до стягнення сумах підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 7.2 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату спожитого газу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, яка за його розрахунком за період з 14.01.2014 по 09.04.2014 складає 2409,85 грн.

Також, позивач на підставі п. 7.2 договору просить суд стягнути з відповідача за прострочення оплати поставленого природного газу понад 30 днів штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу, який за розрахунком позивача за прострочення зі сплати 121902,34 грн. складає 8533,16 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України , нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу є арифметично вірними, відповідають вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині є доведеними та обґрунтованими.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 21429,56 грн. основного боргу, 556,12 грн. 3% річних, 2409,85 грн. пені та 8533,16 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, враховуючи те, що позивач під час розгляду справи зменшив розмір позовних вимог до розміру вимог, які підлягають оплаті судовим збором в сумі 1827,00 грн. відтак надмірно сплачена сума судового збору в розмірі 947,22 грн. підлягає поверненню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в частині задоволених позовних вимог покладається судом на відповідача, позаяк спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України , ст.ст. 43 , 33 , 44 , 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" (01030, м. Київ, вул. І. Франка, 40-Б, ідентифікаційний код 32425924) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 21429 (двадцять одну тисячу чотириста двадцять дев'ять) грн. 56 коп. основного боргу, 2225 (дві тисячі двісті двадцять п'ять) грн. 29 коп. інфляційних втрат, 556 (п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 12 коп. 3% річних, 2409 (дві тисячі чотириста дев'ять) грн. 85 коп. пені, 8533 (вісім тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 16 коп. штрафу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 948 (дев'ятсот сорок вісім) грн. 00 коп., сплачений за платіжними дорученнями від 19.05.2014 № 2004462 на суму 2775,00 грн. оригінал якого знаходяться в матеріалах справи № 910/11025/14.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 20.10.2014.

Суддя Р.Б. Сташків