Постанова

від 21.10.2014 по справі 5011-43/17913-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р. Справа№ 5011-43/17913-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участі представників:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасник випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві) - Пастернак М.М., довір. б/н від 13.01.2014р.;

та ліквідатора приватного підприємства "СІГ" арбітражного керуючого - Кочин Н.В. посвідчення арбітражногго керуючого №65 від 31.01.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у

Дарницькому районі міста Києва

на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.09.2014р.

у справі №5011-43/17913-2012 (суддя Пасько М.В.)

за заявою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до приватного підприємства "СІГ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2014р. у справі №5011-43/17913-2012 затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Кочин Н.В. за виконання повноважень ліквідатора у справі у розмірі двох мінімальних заробітних плат, що становить в сумі 28563,23 грн., пропорційно з кредиторів відповідно до розміру кредиторських вимог. Затверджено звіт про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Кочин Н.В. за виконання повноважень ліквідатора у справі в сумі 1554,05 грн. пропорційно з кредиторів відповідно до розміру кредиторських вимог.

Стягнуто на користь ліквідатора ПП "СІГ" Кочин Н.В. з ПАТ "Дельта Банк" 28177,63 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора та 1533,07 грн. на відшкодування витрат під час виконання повноважень ліквідатора у справі, з Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва - відповідно 319,91 грн. та 17,41 грн., з Київського міського центру зайнятості - відповідно 22,85 грн. та 1,24 грн., з Лівобережної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - відповідно 31,42 грн. та 1,71 грн., з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві - відповідно 14, 28 грн. та 0,78 грн.

Не погодившись з ухвалою, управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва звернулось до Київського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 09.09.2014р. у справі №5011-43/17913-2012 та прийняти нове рішення, яким звільнити управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва від сплати на користь ліквідатора ПП "СІГ" Кочин Н.В. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора та відшкодування витрат під час виконання повноважень ліквідатора у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (в складі колегії суддів: головуючий суддя Верховець А.А., судді Шипко В.В., Остапенко О.М.) від 09.10.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 21.10.2014р. Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р., враховуючи перебування суддів Шипка В.В., Остапенка О.М. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Доманської М.Л., Пантелієнка В.О.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва посилалось на порушення норм матеріального права, зазначало про відсутність у бюджеті Пенсійного фонду України та в кошторисі управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва бюджетних призначень на оплату послуг (грошової винагороди) та відшкодування витрат ліквідаторів (арбітражних керуючих) підприємств-банкрутів, у зв'язку з чим, покладення на управління обов'язку щодо сплати грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора та відшкодування понесених ним витрат під час виконання повноважень є неправомірним. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, ухвала господарського суду міста Києва від 09.09.2014р. у справі №5011-43/17913-2012 підлягає залишенню без змін, зважаючи на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі №5011-43/17913-2012 про банкрутство приватного підприємства (далі - ПП) "СІГ" порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2012р. Ухвалою від 17.01.2013р. призначено розпорядником майна боржника арбітражну керуючу Кочин Н.В. (ліцензія серія АД №077598 від 21.11.2012р.). Ухвалою від 04.04.2013р. кредиторами ПП "СІГ" визнано: ПАТ "Дельта Банк" на суму 1515026,01 грн.; Лівобережну міжрайонну виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 1650,53 грн.; Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва на суму 17143,47 грн.; Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на суму 768,35 грн.; Київський міський центр зайнятості на суму 1184,72 грн. Ухвалою від 09.07.2013р. затверджено розмір оплати послуг арбітражної керуючої Кочин Н.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення повноважень розпорядника майна ПП "СІГ". Постановою від 09.07.2013р. припинено процедуру розпорядження майном ПП "СІГ", припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Кочин Н.В., визнано ПП "СІГ" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражну керуючу Кочин Н.В., яку зобов'язано провести ліквідаційну процедуру, надати звіт та ліквідаційний баланс боржника.

08.09.2014р. від арбітражної керуючої Кочин Н.В. надійшли звіт ліквідатора ПП «СІГ» про проведену роботу у справі №5011-43/17903-2012 з додатками, ліквідаційний баланс ПП «СІГ» станом на 01.09.2014р., протокол №2 засідання комітету кредиторів ПП «СІГ» від 04.09.2014р., а також звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №5011-43/17903-2012 про банкрутство ПП «СІГ» з додатками (а.с. 88-211 т. 3). Так, відповідно до протоколу №2 від 04.09.2014р. комітетом кредиторів схвалено звіт ліквідатора ПП «СІГ» та вирішено здійснити оплату грошової винагороди ліквідатору ПП «СІГ» у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень та відшкодування витрат на підставі підтверджуючих документів, пропорційно з кредиторів до розміру кредиторських вимог. Як вбачається зі звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута майнові активи ПП «СІГ» відсутні, кредиторські вимоги, визнанні господарським судом, не погашались. Грошова винагорода ліквідатора ПП «СІГ» у розмірі 28563,23 грн., розрахована за період з 10.07.2013р. по 09.07.2013р., складається із двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень, понесені ним витрати на загальну суму 1554,05 грн. пов'язані з виконанням повноважень ліквідатора та підтверджуються доданими копіями відповідних розрахункових документів. Виходячи з принципу пропорційності вимог, частка кожного кредитора в зобов'язані щодо виплати грошової винагороди (28563,23 грн.) та відшкодування понесених витрат (1554,05 грн.) становить: ПАТ «Дельта Банк» - 98,65% (відповідно 28177,63 грн. та 1533,07 грн.), Лівобережна міжрайонна виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 0,11% (31,42 грн. та 1,71 грн.), Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва - 1,12% (319,91 грн. та 17,41 грн.), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві - 0,05% (14, 28 грн. та 0,78 грн.), Київський міський центр зайнятості - 0,08% (22,85 грн. та 1,24 грн.).

Згідно п. 1-1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції з 19.01.2013р.) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.

Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією визначається в розмірі 5 відсотків від обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на день порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, а також 3 відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.

Право вимоги арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) на додаткову грошову винагороду виникає з дня фактичного надходження до боржника стягнутих на його користь активів чи їх частини, які на день порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, або з дня фактичного повного або часткового погашення вимог конкурсних кредиторів пропорційно до їх обсягу.

Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи в ході ліквідаційної процедури ліквідатором ніяких майнових активів банкрута, які б належали йому на праві приватної власності або повного господарського відання виявлено не було, господарську діяльність боржник не здійснював. З тим, з аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів. Законом порядок розподілу зобов'язання щодо оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого не ставиться в залежність від авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, фактичного створення відповідного фонду (ч. 6 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), але арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду, а витрати, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом. Законодавець також і не ставить вказаний порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги. Аналогічні приписи містить ч. 2 ст. 98 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо особливостей задоволення вимог кредиторів фізичної особи, визнаної банкрутом. Як вбачається з вказаного вище та наявного у матеріалах справи протоколу №2 засідання комітету кредиторів від 04.09.2014р., кредиторами було прийнято рішення здійснити ліквідатору приватного підприємства "СІГ" оплату грошової винагороди у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень та відшкодування витрат на підставі підтверджуючих документів, пропорційно з кредиторів до розміру кредиторських вимог.

З урахуванням викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо доцільності застосування принципу пропорційності до розподілу між кредиторами витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, витрат на виплату винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) та відшкодування витрат, понесених ним під час виконання обов'язків ліквідатора. Всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, за наслідками розгляду апеляційної скарги та перевіряння законності та обґрунтованості ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі, повторно розглянувши справу, колегія вбачає наявності підстав задоволення апеляційної скарги, зміни або скасування оскарженої ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2014р. у справі №5011-43/17913-2012, вважаючи ухвалу такою, що повною мірою відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Згідно ст. 103-104 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо: 1) справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів; 2) справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду; 3) господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 4) рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу; 6) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу; 7) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.09.2014р. у справі №5011-43/17913-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили

Повний текст постанови складено 23.10.2014р.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді М.Л. Доманська

В.О. Пантелієнко