Постанова

від 23.10.2014 по справі 920/393/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р. Справа № 920/393/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Камишева Л.М., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2458С/1-12) на рішення господарського суду Сумської області від 22 квітня 2014 року у справі №920/393/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біовіта», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДТЕХНІКА-СУМИ», м. Суми,

про стягнення 6551,42 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом в якому просив суд стягнути з відповідача 5450,00 грн. боргу, 38,00 грн. інфляційних втрат, 189,03 грн. 3 % річних, 874,39 грн. пені за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 18.12.2013 року договору купівлі-продажу №84/12/2013, а також судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Сумської області від 22 квітня 2014 року у справі №920/393/14 (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено частково.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Сумської області від 22 квітня 2014 року у справі №920/393/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Сторони належним чином повідомленні про час і місце слухання справи. Не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні. При цьому відповідач по справі, зловживаючи своїми процесуальними правами, відмовився під час розгляду справи в суді першої інстанції від отримання кореспонденції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біовіта» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медтехніка-Суми» 18.12.2013 року було укладено договір купівлі-продажу №84/12/2013(надалі - Договір). (а.с. 9-12).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язується поставити спеціальне дитяче харчування MDмил ФКУ (надалі - Товар), а відповідач зобов'язується прийняти цей Товар та оплатити відповідно до визначених цим Договором умов. Сторони підписали додаток № 1 від 18.12.2013 року до Договору, в якому визначили Товар, його кількість та вартість.

Позивач поставив, а відповідач прийняв Товар на суму 5450 грн., що підтверджується наступними документами: підписаною сторонами та скріпленою печатками сторін видатковою накладною № РН-0000198 від 18.12.2013 року; довіреністю № 673 від 17.12.2013 року.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата відповідачем Товару здійснюється останнім окремо за кожну замовлену партію Товару в термін, вказаний в замовленні, але у всякому разі, не пізніше, ніж на 21 день після поставки Товару. Крім того, 06.02.2014 року сторони склали акт звірки взаємних розрахунків, в якому зазначили борг в розмірі 5450 грн.

В матеріалах справи наявні листи позивача з вимогою щодо оплати заборгованості (а.с.18-21), однак зазначені листи були залишені відповідачем без відповіді, що стало підставою звернення ТОВ «Біовіта» з позовом до господарського суду.

Відповідач не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції доказів оплати вказаної заборгованості.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірного нарахування позивачем боргу в розмірі 5450 грн.

Згідно ст. ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором. .

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене також є правомірною вимога позивача, щодо стягнення 3% річних в розмірі 189 грн. 03 коп. та 38 грн. інфляційних втрат, за період з 08.01.2013 року по 05.03.2014 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДТЕХНІКА-СУМИ», м. Суми.

Щодо твердження відповідача в апеляційній скарзі відносно того, він був позбавлений права змагальності, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, то колегією суддів встановлено, що в матеріалах наявні зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень, які повернулись до господарського суду Сумської області з відміткою пошти «за відмовою адресата від одержання» (а.с.36-37, 39-40).

Вищий господарський суд України в абз. 3 пункту 3.9.1 Постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначив, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, у відповідності до вимог процесуального законодавства судом були вжиті належні заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, а господарським судом першої інстанції правильно оцінені обставини справи, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги відповідача колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 33, 43, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 22 квітня 2014 року у справі №920/393/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 23.10.2014 року

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Шепітько І.І.