Постанова

від 11.12.2006 по справі 35/295-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/295-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

«6»грудня 2006 року                                                                справа № 35/295-06

Колегія суддів у складі:                       головуючого судді В.В.Афанасьєва,

                                                                                           судді А.І.Бухана,

                                                                                           судді М.В.Гагіна

при секретарі Парасочці  Н.В.,

за участю представників  сторін :

позивача –не з'явився

перший відповідач - не з'явився

другий  відповідача – Недашковський  В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача  (вх.№ 4121Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2006 року по справі № 35/295-06

за позовом Дослідницького господарства імені Чапаєва Інститут тваринництва Української академії аграрних наук (село м. Рогань)

до 1. приватної фірми «Юнітек»(місто Харків)

    2. приватного підприємства «Наукова –виробнича фірма  «Юнітек»(місто Харків)

про визнання недійсної додаткової угоди

встановила:

Рішенням господарського суду  Харківської  області від 24 жовтня 2006 року по справі №35/295-06 (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено повністю. .Додаткову угоду №5, укладену між позивачем та відповідачем визнано недійсною, як укладену в наслідок помилки з моменту її укладення стягнути з відповідача на користь позивача 85,00 грн. держмита  та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Другий відповідач  з рішенням  господарського суду області не погодився і у своїй  апеляційній скарзі  просить його скасувати повністю, посилаючись при цьому на порушення  судом  норм   процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. На думку апелянта, ніякої помилки  у додаткової угоді № 5 від 03.12.2005 року не міститься, твердження суду про те, що у тексті додаткової угоди були допущені помилки є недоведеними, у матеріалах справи відсутні передбачені законом та договором докази.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Його уповноважений представник у призначене судове засідання по невідомим суду причинам не явився, хоча про дату, час та місце розгляду  апеляційної скарги позивач був повідомлений у встановленому  законодавством порядку.

Перший відповідач відзив на апеляційну скаргу також  не надав. Його уповноважений представник у призначене судове засідання по невідомим суду причинам не явився, хоча про дату, час та місце розгляду  апеляційної скарги перший відповідач  був повідомлений у встановленому  законодавством порядку.  Разом з тим через канцелярію суду  23 листопада 2006 року . надійшло клопотання від ТОВ «Сингента»як  виробника товару.

У судовому засіданні  27 листопада 2006 року оголошувалася перерва до 06 грудня 2006 року.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив що :

23.02.2005 р. між позивачем ( кредитором )  та відповідачем( позичальник  ) було укладено договір  № 23/ 02-05-02 на умовах товарного кредиту, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар на умовах відстрочення остаточної оплати на визначений строк, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість та послуги по наданню товарного кредиту .        

Відомості щодо товару, його ціни та вартості зазначені у специфікації № 1, яка є невід ємною частиною вищезазначеного договору. Додатковою угодою № 1,  від 17. 05.2005 р. були внесені зміни до специфікації № 1 до договору, яка була доповнена додатковими найменуваннями продукції на загальну суму 95 597,91 грн., в т.ч. ПДВ . Окрім того, 03.12.2005 р.  між сторонами  була укладена Додаткова угода № 5  до договору, відповідно до умов якої сторони підтверджують наявність заборгованості позичальника перед кредитором у розміри 55 177,33 грн. та продовжують термін надання кредиту позичальникові до 20.01.2006 року. За продовження терміну надання кредиту кредитор нараховує позичальнику відсотки у розмірі 10% від суми заборгованості 5 517, 73 грн.

Позивач вважає, що Додаткова угода № 5 від 03.12.2005 року між сторонами є недійсною, як укладена під впливом помилки, що в свою чергу, згідно ст.ст.203,215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання спірної додаткової угоди недійсної . Господарським судом Харківської області  встановлено, що відповідач поставив позивачу товар, а саме гербіцид Дуал  Голд  960 ЕС у кількості 260 літрів на загальну суму 41 082,91 грн. неналежної якості. В підтвердження цього позивач посилається на акт  про відсутність дії гербіциду Дуал Голд на бур'яни, який було складено 08.06.2006 року позивачем у присутності представників відповідача та фірми - виробника гербіциду ТОВ «Сингента»у відповідності до  вимог п.3.2 Договору . В акті зазначено, що внесення гербіциду до сільськогосподарські культури було здійснено з суворим додержанням  норм витрат препарату та технологією внесення його у грунт. З пояснень відповідача та фірми –постачальника  вбачається, що дія  гербіциду Дуал Голд на бур'яни виявиться пізніше, але він так і не проявив своєї ефективності . В наслідок отриманих пояснень щодо дії гербіциду, позивач був введений в обман та помилився щодо неналежної якості гербіциду Дуал Голд.

Крім того, представник позивача при розгляді спору господарським судом  посилається на те, що він припустився помилки щодо додаткової угоди в частині забезпечення виконання зобов'язання, оскільки  з усталеної практики відносин між позивачем та відповідачем, змістом попередніх договорів, подальшою поведінкою сторін у процесі виконання  договорів, витікає, що виконання зобов'язання між позивачем та відповідачем забезпечується саме пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Господарським судом Харківської області  було встановлено, що позивач при підписанні спірної додаткової угоди ретельно не перевірив суму фактичної заборгованості перед відповідачем, та при підписанні помилився, щодо обставин, які мають суттєве значення, а саме відносно суми заборгованості перед відповідачем, суми відсотків за надання товарного кредиту перед відповідачем, суми відсотків за надання товарного кредиту, виду та розміру неустойки .

Приймаюче оскаржене рішення господарський суд посилається до ст. 229 Цивільного кодексу  України - якщо особа , яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним, Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей як якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. При ухваленні оскаржуваного рішення місцевий суд виходив  з того, що ця сума боргу є помилковою і повинна бути зменшена на вартість товару, який був поставлений не належної якості.

Проте викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не  надана правильна  та належна  правова оцінка, через що наявні і  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської   області  не  забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно  дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

Наведені  другим відповідачем  у обґрунтування  своєї  апеляційної  скарги доводи  підтверджені матеріалами справи та додатково наданими під час розгляду апеляційної скарги  письмовими документами.

Як свідчить системний аналіз матеріалів справи та норм чинного законодавства, яке регулює даний вид правовідносин, предметом спору  являється між позивачем ( кредитором )  та відповідачем( позичальник  ) було укладено договір  № 23/ 02-05-02 на умовах товарного кредиту, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар .Додатковою угодою № 5 від 3.12.05 р. сторони дійшли висновку , що заборгованість позивача перед відповідачем станом на 05.12.2005 становить 55177,33 грн. Ця зазначена угода була укладена  у зв'язку з порушення господарських зобов'язань позивачем, і у зв'язку з цим сторони дійшли угоди про нарахування позивачеві  процентів за товарний кредит та дійшли угоди про нарахування позивачеві штрафу у разі порушення цього строку оплати .

Звертаючись зі своїм позовом, представник позивача посилається на те , що він  припустився помилки щодо додаткової угоди в частині забезпечення виконання зобов'язання, оскільки  з усталеної практики відносин між позивачем та відповідачем, змістом попередніх договорів, подальшою поведінкою сторін у процесі виконання  договорів, витікає, що виконання зобов'язання між позивачем та відповідачем забезпечується саме пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ

Приймаюче оскаржене рішення господарський суд посилається до ст. 229 Цивільного кодексу  України , що позивач при підписанні спірної додаткової угоди помилився щодо обставин , які мають суттєве значення , а саме відносно суми заборгованості перед відповідачем, суми відсотків за надання товарного кредиту , виду та розміру неустойки. При ухваленні оскаржуваного рішення місцевий суд виходить з того , що ця сума боргу є помилковою і повинна бути зменшена на вартість товару, який був поставлений не належної якості .

Таким чином господарським судом порушені приписи  ст. 34 Господарського процесуального кодексу , згідно з якою  обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені відповідними  засобами доказування .Позивач не надав суду ні акту про недоліки товару , укладеного при участі експерта торгово-промислової палати України , ні ніяких інших документів , які б підтверджували неналежну якість поставленого товару .Твердження суду першої інстанції про те , що у тексті  Додаткової угоди № 5 були допущені помилки, є недоведеними, у матеріалах справи відсутні передбачені законом та договором докази цього. При цьому  колегія суддів приймає до уваги те, що єдиною підставою , якою позивач обгрунтувує  своє твердження про  допущену ним помилку при підписанні спірної додаткової угоди № 5, являється  поставка йому першим відповідачем згідно з додатковою угодою № 1 від 17 травня 2005 року неякісної продукції –260 літрів гербіциду Дуал Голд загальною вартістю 41089, 12 гривень, яку  позивач  нібито помилково включив до загальної суми свого боргу . Матеріали справи свідчать про те, що  спір про неякісність  вказаної вище продукції на вирішення в судовому порядку  позивачем  не подавався, позиція позивача, прийнята господарським судом області,  базується лише на письмових документах, складених ним  в односторонньому порядку, які не одержали  відповідної правової оцінки та спростовуються першим та другим відповідачами. Які-небудь додаткові письмові  докази  правомірності своїх  доводів про недійсність укладеної ним з першим відповідачем  спірної  угоди (і насамперед фінансово-бухгалтерських документів  стосовно помилкової оплати чи недоцільності  оплати  ним вартості нібито неякісного гербіциду, або інші)   позивач не подавав як під час вирішення справи господарським судом області, так і при розгляді апеляційної скарги.

Разом з тим колегія суддів враховує, що  до участі у даній справі господарський суд Харківської області   своєю ухвалою від 18 вересня 2006 року  залучив  у якості другого відповідача  приватне підприємство «Науково-виробничу фірму «Юнітек», яке у своїх відзивах  на позовну заяву  підтвердила факт набуття  ним права  вимоги до позивача про стягнення  з позивача боргу, зазначеного у додатковій угоді № 5 та заявило про апеляційне оскарження прийнятого по справі судового  рішення.. У своїй апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї ця сторона у справі  надала  відповідні  документально обґрунтовані  про заперечення  ним  позовних вимог, оскільки при переході до нього  права на вимогу про погашення боргу були перевірені усі  фінансово-бухгалтерські документи, і жодна із сторін не визнавала  факту відсутності боргу позивача  перед першим відповідачем. Про зазначене вище свідчить у клопотання ТОВ «Сингента», яка підтверджує відсутність   яких-небудь правомірних претензій до нього як з боку позивача, так і першого відповідача  стосовно якості поставлених гербіцидів.

Враховуючи викладене  вище, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду Харківської області - скасуванню  в наслідок неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, які у ході апеляційного провадження  неможливо усунути.  

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1,4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну  скаргу задовольнити. Рішення господарського суду  Харківської області від 24 жовтня 2006 року у справі  №35/295-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні  позовних  вимог відмовити.

Стягнути з Дослідницького господарства імені Чапаєва Інституту тваринництва Української академії аграрних наук (смт. Мала Рогань, Харківський район,   Харківська область,  вул. Харківська, 3, п/р 260083001 в АКБ «Меркурій», МФО 351663, код ЄДРПОУ 00850543) на користь приватного підприємства «Науково –виробнича фірма  «Юнітек»(м. Харків, вул. Бекетова, буд. 19/17, к. 15, п/р 260047001 в ХОД АППБ «Аваль», МФО 350589, код ЄДРПОУ 33901332)

понесені витрати по сплаті державного мита в розмірі 43,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області  видати відповідний наказ.

                  Головуючий суддя                                    В.В.Афанасьєв

                                        суддя                                     А.І.Бухан

                                       суддя                                           М.В.Гагін