Рішення

від 21.10.2014 по справі 910/16272/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16272/14 21.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК ІНТЕРНЕТ ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕСЯТКА 10"

про стягнення 27 403,40 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Рибачук Р.Б. - за дов.

від відповідача: Яцюк Н.М. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОК ІНТЕРНЕТ ЛТД" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕСЯТКА 10" про стягнення 27 403,40 грн.

Ухвалою від 06.08.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.09.2014 р.

02.09.14р. через відділ діловодства суду відповідчем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 02.09.2014 р. оголошено перерву до 23.09.2014 р.

23.09.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в яком з сумою основного боргу погоджується та заперечує проти правельності нарахування пені, інфляційних, 3% річних.

На підства ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 23.09.14р. оголошено перерву до 21.10.14р.

21.10.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про розстрочення виконання рішення, в обґрунтування поданого клопотання відповідач, посилається на те, що на сьогоднішній день відповідач не має можливості негайно виконати рішення суду через скрутне фінансове становище.

В судовому засіданні 21.10.14 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2013 між позивачем та відповідачем укладено Договір № 27-05/2013 про надання послуг в мережі Інтернет. Відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги в мережі Інтернет в інтересах замовника, а замовник зобов'язується приймати й оплачувати належним чином надані послуги виконавця в строки й на умовах, застережених у даному договорі й додатках до нього.

Відповідно до п. 3.1. Договору надання послуг за цим Договором підтверджується Актами прийому - передачі наданих послуг, які підписуються повноважними представниками Сторін.

Згідно п. 3.2. Договору Замовник приймає надані послуги по відповідному Акту прийому - передачі наданих послуг, наданого Виконавцем.

Пунктом 2 додатку №1 до договору передбачено загальну вартість робіт у розмірі 60 514,66 грн.

Відповідно до п. 3 Додатку № 1 до Договору Сторонами передбачено такий порядок оплати:

• 33 228, 00 грн. , в т.ч. ПДВ 20% - 5 538,00 грн. попередньої оплати оплачується Замовником на поточний рахунок Виконавця, згідно виставленого рахунку, у строк до « 30» травня 2013 р.;

• 27 286,66 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 4547,78 грн. на поточний рахунок Виконавця після підписання Акту прийому-передачі наданих послуг Сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано послуги передбачені договором, а відповідач свої зобов'язання щодо оплати належним чином не виконав, сплативши тільки частину суми боргу у розмірі 38 228,00 грн.

Між сторонами 31.12.2013р. підписано та скріплено печатками сторін акт надання послуг.

З урахуванням викладеного заборгованість відповідача, на час розгляду справи складає 22 286,66 грн., про що не заперечується відповідачем.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 5.1 Договору, у випадку порушення Замовником строків оплати, передбачених вказаними договорами, до нього застосовується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (із розрахунку річної ставки), що діяла в період прострочення від неоплаченої суми за кожен день простроченого платежу. Пеня нараховується до моменту повного виконання Замовником своїх обов'язків з оплати.

За розрахунком позивача, відповідачу за порушення зобов'язань по сплаті на підставі п. 5.1. Договору нараховано пеню у розмірі 2 148,68 грн. за період з січня 2014 р. по серпень 2014 р.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.5. пленуму Вищого Господарського суду передбачено, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку суми пені.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 22286.66 01.01.2014 - 14.04.2014 104 6.5000 % 0.036 %* 825.52 22286.66 15.04.2014 - 01.07.2014 78 9.5000 % 0.052 %* 904.90

Відповідно до розрахунку, здійсненого судом, сума пені складає 1 730, 42 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 1 730,42 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 390,17 грн. 3 % річних, 2 577,89 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з підстав їх необґрунтованості та невідповідності фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 22 286,66 грн. заборгованості, 1 730,42 грн. пені, 2 577,89 грн. інфляційних втрат та 390,17 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позову належить відмовити.

Подане відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Підставою для розстрочення виконання рішення по справі можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (п. 2 роз'яснення ВГСУ від 12.09.96 № 02-5/333).

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника, господарський суд розглядає це питання і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, підставами задоволення клопотання про розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд, оцінивши всі надані заявником докази в їх сукупності, у задоволенні його клопотання відмовляє, оскільки документами доданими до клопотання про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2014р. у справі №910/16272/14 не підтверджується існування саме виняткових обставин, які ускладнюють виконання даного рішення або роблять його неможливим.

Жодного доказу на підтвердження існування саме виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником не надано, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва.

Також суд враховує, що обставини, на які посилається заявник в обґрунтування відстрочення рішення суду, такі як скрутне фінансове становище, не є виключними та мають негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й позивача - Товариства з обмеженою «Ок інтернет лтд» та здійснювану ним господарську діяльність.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для розстрочення виконання даного рішення, а тому клопотання про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у вказаній справі задоволенню не підлягає.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСЯТКА 10» (01014, м. Київ, бул.Лесі Українки, 27/2; код ЄДРПОУ 32110891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ок інтернет лтд» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 128, оф. 1; код ЄДРПОУ 38214542) 22 286 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 66 коп. заборгованості, 1 730 (одну тисячу сімсот тридцять) грн. 42 коп. пені, 390 (триста дев'яносто) грн. 17 коп. 3% річних, 2 577 (дві тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 89 коп. інфляційних та 1 799 (одну тисячу сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕСЯТКА 10" про розстрочення виконання рішення Господарського суду м. Києва у даній справі відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.10.2014р.

Суддя І.О.Домнічева