ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2517/14
Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденьмонтаж-02" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденьмонтаж-02" про стягнення податкового боргу,-
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2014 року Державна податкова інспекція у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденьмонтаж-02" (далі ТОВ) про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 31426,41 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що сума податкового боргу утворилась у ТОВ в результаті винесення ДПІ податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2012 року за № 0000232300, яке в судовому порядку скасовано не було та яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 26490,83 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 6622,71 гривень, з урахуванням наявної переплати в сумі 1687,13 гривень, однак, станом на квітень 2014 року спірна сума по вказаному податковому рішенню сплачена не була.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року позовні вимоги було задоволено. Суд стягнув з рахунку ТОВ податковий борг по податку на додану вартість в сумі 31426,41 грн. на користь державного бюджету України.
Не погоджуючись з постановою суду, ТОВ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 20 січня 2012 року по 26 січня 2012 року ДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Перша міська будівельна компанія" в деклараціях з ПДВ за серпень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року та грудень 2010 року.
За результатами перевірки, було складено Акт №159/23/32169133 від 02 лютого 2012 року про встановлення порушень ТОВ вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 26 490,83 грн., в тому числі за серпень 2010 року - 8 816,90 грн.; жовтень 2010 року -5 110,71 грн.; листопад 2010 року - 10223,36 грн.; грудень 2010 року - 2 339,86 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ було винесено податкове повідомлення - рішення №0000232300 від 14 лютого 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 33 113,54 грн. з яких 26490,83 грн. - за основним платежем, 6622,71 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Також, встановлено, що 03 лютого 2014 року ДПІ на адресу ТОВ направлена податкова вимога №11-25, проте, станом на час звернення ДПІ до суду, борг платником податків сплачений не був, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.
Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ДПІ обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням за № 0000232300 від 14 лютого 2012 року ТОВ оскаржило його в судовому порядку до Одеського окружного адміністративного суду, постановою якого від 17 травня 2012 року в задоволенні позовних вимог ТОВ про скасування податкового повідомлення - рішення за № 0000232300 від 14 лютого 2012 року було відмовлено. Вважаючи вищевказану постанову від 17 травня 2012 року протиправною, ТОВ було оскаржено її до Одеського апеляційного адміністративного суду, ухвалою якого від 27 вересня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ було залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року без змін.
Відповідно до абз.1, 2 п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Крім того, положеннями ч.5 ст.254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Отже, враховуючи, що податкове повідомлення-рішення за №0000232300 від 14 лютого 2012 року скасовано не було, визначене ним податкове зобов'язання набуло статусу узгодженого з моменту проголошення Одеським апеляційним адміністративним судом ухвали від 27 вересня 2012 року, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ протиправно та в порушення положень ПК України не сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання, а самі кошти у розмірі 31426,41 грн. (з урахуванням переплати ПДВ), які на час розгляду справи стали податковим боргом, підлягають стягненню з ТОВ в дохід Державного бюджету.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що адміністративна справа №1570/1412/12 про оскарження податкового повідомлення-рішення за № 0000232300 від 14 лютого 2012 року знаходиться на розгляді у Вищому адміністративному суді України, а тому наразі між сторонами триває спір по вказаній справі щодо нарахування сум грошового зобов'язання, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки з загальнодоступних джерел інформації, зокрема, Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Вищім адміністративним судом України було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі №1570/1412/12 в зв'язку з відсутністю допущеного судами невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликали необхідності перевірки матеріалів справи.
Додатково колегія суддів зазначає, що оскарження до Вищого адміністративного суду України постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року не відміняє факту узгодженості податкового зобов'язання ТОВ, оскільки, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з моменту проголошення, а відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.
Доводи, викладені у апеляційній сказі були предметом дослідження судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшли.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденьмонтаж-02" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності в порядку, встановленому КАС України, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: О.А. Шевчук Л.Є. Зуєва
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2014 |
Оприлюднено | 28.10.2014 |
Номер документу | 41046479 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Федусик А. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні