Ухвала

від 21.10.2014 по справі 814/1534/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р. Справа № 814/1534/14

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дмитрівське» на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року по справі за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дмитрівське» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за 2013 рік в сумі 9219,49 грн., -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дмитрівське» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за 2013 рік в сумі 9219,49 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дмитрівське» на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість в сумі 9219,49 грн., з яких: 9085,72 грн. - адміністративно-господарські санкції за 2013 рік, 133,77 грн. - пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за 2013 рік.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до статті 19 Закону № 875, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення», роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Формою подання зазначених адміністративних даних є форма звіту № 3 - ПН «Звіт про наявність вакансій» (затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 за № 1534/11814), а з 17.06.2013 форма звітності № 3 - ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії), зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 988/23520.

Згідно з даними Миколаївського обласного центру зайнятості, Товариство протягом 2013 року звіти за формою № 3 - ПН з вакансіями для осіб з інвалідністю не подавало (ар. с. 7).

Статтею 20 Закону № 875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації, громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами у 2013 році, відповідач до 16.04.2014 самостійно мав сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 9085,72 грн. Товариство у визначені терміни заборгованість не сплатило, тому позивач нарахував пеню в сумі - 133,77 грн. Загальна сума заборгованості складає 9219,49 грн. (ар. с. 5).

Наказом від 19.12.2005 № 420 Міністерство праці та соціальної політики України затвердило форму звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій». Вказаний звіт використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.

Товариство звіти за формою № 3-ПН протягом 2013 року до центру зайнятості не подавало. Пропозиції з відмовою інвалідів від працевлаштування, які надані відповідачем суду в якості доказів, не є підставою для звільнення Товариства від подачі звітів до центру зайнятості.

Відповідно до частини 1 статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

У постанові від 11.02.2014 (справа № 21-485-а13) Верховний Суд України дійшов висновку, що неподання щомісячно до центру зайнятості звітів форми № 3-ПН протягом року свідчить про невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дмитрівське», - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року по справі № 814/1534/14, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль