Ухвала

від 21.10.2014 по справі 916/2422/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"21" жовтня 2014 р.Справа № 916/2422/13

За позовом Дочірнього підприємства "ТЕСТ"

до відповідача Приватного підприємства "ЕКО ПАУЕР"

про розірвання договору та стягнення 333259,16грн.

та

за зустрічним позовом Приватного підприємства "ЕКО ПАУЕР"

до відповідача Дочірнього підприємства "ТЕСТ"

про стягнення 469018,64грн.

Суддя Гут С.Ф.

Представники:

Від Дочірнього підприємства "ТЕСТ": Деренько О.І., довіреність від 02.07.2014р.;

Від Приватного підприємства "ЕКО ПАУЕР": не з'явився.

Від ДВС: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст.121-2 ГПК України

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.02.2014р. по справі №916/2422/13 позов Дочірнього підприємства "ТЕСТ" задоволено частково, припинено провадження у справі №916/2422/13 в частині заявленої позовної вимоги про розірвання договору №13-07 від 13.07.2012р., укладеного між Дочірнім підприємством "ТЕСТ" та Приватним підприємством "ЕКО ПАУЕР", стягнуто з Приватного підприємства "ЕКО ПАУЕР" на користь Дочірнього підприємства "ТЕСТ" надмірно сплачені грошові кошти за виконання робіт по договору підряду №13-07 від 13.07.2012р. у розмірі 147415грн.59коп., грошову суму за виконання іншими організаціями робіт у розмірі 161548грн.56коп.; стягнуто з Приватного підприємства "ЕКО ПАУЕР" на користь Дочірнього підприємства "ТЕСТ" витрати по сплаті судового збору у розмірі 6179грн.28коп. та витрати за проведення експертизи у розмірі 2937грн.60коп.; в решті позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "ЕКО ПАУЕР"- відмовлено.

22.05.2014р. постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №916/2422/13 рішення господарського суду Одеської області від 17.02.2014р. по справі №916/2422/13 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

06.06.14р. на виконання рішення господарського суду Одеської області було видано відповідні накази, в порядку ст. 116 ГПК України.

29.07.2014р. постановою Вищого господарського суду України по справі №916/2422/13 касаційну скаргу Приватного підприємства "ЕКО ПАУЕР" залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.14р. у справі №916/2422/13 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2014р. по справі №916/2422/13 заяву Приватного підприємства "ЕКО ПАУЕР" (вх.№2-3407/14 від 15.08.204р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 17.02.2014р. по справі №916/2422/13 - задоволено частково, розстрочено виконання приватним підприємством "ЕКО ПАУЕР" рішення господарського суду Одеської області від 17.02.2014р. по справі №916/2422/13 в частині стягнення надмірно сплачених грошових коштів за виконання робіт по договору підряду №13-07 від 13.07.2012р. у розмірі 147415,59грн. та грошових сум за виконання іншими організаціями робіт у розмірі 161548,56грн. строком на 4 місяці, шляхом сплати заборгованості щомісяця, за наступним графіком: - у вересні 2014 року - 77241 (сімдесят сім тисяч двісті сорок одну) грн. 03 коп.;- у жовтні 2014 року - 77241 (сімдесят сім тисяч двісті сорок одну) грн. 03 коп.;- у листопаді 2014 року - 77241 (сімдесят сім тисяч двісті сорок одну) грн. 03 коп.;- у грудні 2014 року - 77241 (сімдесят сім тисяч двісті сорок одну) грн. 06 коп.

26.08.2014р. до господарського суду Одеської області від Дочірнього підприємства "ТЕСТ" надійшла скарга (вх№2-3553/14 від 26.08.2014р.) на дії державного виконавця, в порядку ст.121-2 ГПК України.

В обґрунтування скарги позивач зазначає про те, що у провадженні Державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Комаренко Р.А., знаходиться на виконанні (ВП№43791306) наказ господарського суду від 06.06.2014р.по справі №916/2422/13, про стягнення з ПП "ЕКО ПАУЕР" грошово суми у розмірі 308964,15грн. на користь Дочірнім підприємством "ТЕСТ". При проведенні виконавчих дій державний виконавець склав акт опису й арешту майна від 28.07.2014р., відповідно до якого описано і накладено арешт на майно у кількості 20 найменувань на загальну суму 16300грн., належне ПП "ЕКО ПАУЕР". Дочірнє підприємство "ТЕСТ" 11.08.2014р. отримало постанову державного виконавця про звільнення майна боржника з-під арешту від 05.08.2014р. У вищезазначеній постанові зазначено, що 04.08.2014р. до відділу надійшла заява представника боржника ПП "ЕКО ПАУЕР" про виключення двох одиниць майна з акту опису й арешту. До заяви було додано копію витягу про реєстрацію обтяження рухомого майна та копію акту опису №1 від 08.08.2013р. ДПІ у Суворовському районі, які підтверджують, що ноутбук НР Pavilion dv5 та перфоратор GBH 11 DE знаходяться у податковій заставі та на зазначене майно неможливо звернути стягнення. Керуючись ст. 60 ЗУ „Про виконавче провадження", державний виконавець постановив виключити з акту опису й арешту від 28.07.2014р. а звільнити з під арешту ноутбук НР Pavilion dv5 та перфоратор GBH 11 DE. Проте, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЗУ „Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Як вбачається з постанови державного виконавця, до відділу надійшла заява від представника боржника, з проханням виключити дві одиниці майна з акту опису й арешту, оскільки воно знаходиться в податковій заставі, отже особа (ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), яка вважає, що майно на яке накладено арешт належить їй, а не боржнику не звертались до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Отже, на думку Дочірнього підприємства "ТЕСТ" , жодного порушення порядку накладення арешту під час здійснення виконавчих дій виявлено не було, з підстав яких необхідно зняти арешти з майна, у зв'язку з чим постанова начальника відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець є незаконною, та прийнятою з порушенням норм ст. 60 ЗУ „Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, Дочірнє підприємство "ТЕСТ" просить суд визнати незаконними дії державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Комаренка Р.А. по винесенню постанови про звільнення майна з під арешту по виконавчому провадженню ВП№43791306 від 05.08.2014р. та скасувати постанову про звільнення майна боржника з під арешту по виконавчому провадженню ВП№43791306 від 05.08.2014р., винесену Державним виконавцем першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Комаренка Р.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2014р. прийнято скаргу Дочірнього підприємства "ТЕСТ" (вх№2-3553/14 від 26.08.2014р.) на дії державного виконавця, в порядку ст.121-2 ГПК України - до розгляду.

20.10.2014р. від Приватного підприємства "ЕКО ПАУЕР" надійшли заперечення на скаргу (Вх. ГСОО№ 27410/14 від 20.10.2014р.), відповідно до яких ПП "ЕКО ПАУЕР" вважає, що скарга ДП "ТЕСТ" на дії державного виконавця є необґрунтованою та такою, що не відповідає законодавству України, з наступних підстав: Ноутбук НР Pavilion dv5-1192er та перфоратор GBH 11 DE є майном, яке належить ПП "ЕКО ПАУЕР" та перебуває у податковій заставі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУМ в одеській області, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.08.2014р. та актом опису майна №1 від 08.08.2013р. Також, ч. 3 ст. 54 Закону України „Про виконавче провадження" встановлені виключні обставини, при наявності яких державний виконавець має право звернути стягнення на заставлене майно. Проте, в даному випадку жодної з зазначених обставин немає: податкова застава виникла 09.08.2013р., а рішення про стягнення з ПП "ЕКО ПАУЕР" грошових сум було винесено 17.02.2014р.; вартість вилученого майна не перевищує розмір заборгованості ПП "ЕКО ПАУЕР" перед ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУМ в Одеській області. Сума боргу перед ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУМ в Одеській області складає 116191,93грн., що підтверджується копією рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2014р. по справі №815/1949/14; Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції не було отримано у ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУМ в Одеській області дозволу не реалізацію заставленого майна. Отже, дії державного виконавця щодо звільнення майна, яке перебуває у заставі з-під арешту та винесення Постанови від 05.08.2014р. є законними та направлені на виправлення незаконних дій Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо вилучення у ПП "ЕКО ПАУЕР" майна, що перебуває у заставі. У зв'язку з вищевикладеним, ПП "ЕКО ПАУЕР" просить суд винести ухвалу, якою відмовити ДП "ТЕСТ" у задоволенні його скарги на дії державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо скасування Постанови від 05.08.2014р.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з поясненнями представників сторін, суд доходить до такого висновку.

У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.19 названого закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч.1 ст.25 вказаного закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Відповідно до ч.2 цієї статті державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові, постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Пунктом 1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4. ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження": особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту: У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника: майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", а саме п. 5 відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Положеннями ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

-виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; -якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Проте, державний виконавець, відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», тільки здійснив заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Крім того, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено обов'язку державного виконавця при відкритті виконавчого провадження встановити чи перебуває майно боржника в заставі. Навпаки, положеннями ст.25 Закону встановлено право державного виконавця при відкритті виконавчого провадження накласти арешт саме на все майно боржника, без конкретизації та встановлення застави такого майна.

Нормами ч.4 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно ч.4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, господарський суд Одеської області визнає доводи скаржника, щодо оскарження постанови ВП №43791306 про звільнення майна з-під арешту від 05.08.2014р. яка була винесена державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Комаренка Р.А. по справі №916/2422/13 правомірним, оскільки судом не були виявлені порушення процедури накладення арешту, та з них не вбачається того, що державним виконавцем було вчинено дії, спрямовані на встановлення ринкової вартості майна, у зв'язку з чим, суд, доходить висновку, що постанова ВП №43791306 про звільнення майна з-під арешту від 05.08.2014р. прийнята з порушенням норм чинного законодавства, оскільки у державного виконавця не було правових підстав для винесення вищезазначеної постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Дочірнього підприємства "ТЕСТ" (вх№2-3553/14 від 26.08.2014р.) на дії державного виконавця, в порядку ст.121-2 ГПК України - задовольнити.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Комаренка Р.А. по винесенню постанови про звільнення майна з під арешту по виконавчому провадженню ВП№43791306 від 05.08.2014р.

3.Скасувати постанову про звільнення майна боржника з під арешту по виконавчому провадженню ВП№43791306 від 05.08.2014р., винесену Державним виконавцем першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Комаренка Р.А.

Суддя С.Ф. Гут