Постанова

від 14.10.2014 по справі 826/14082/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2014 року 11:10 № 826/14082/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., за участю секретаря судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торф Ленд Україна» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії. за участю сторін:

представників позивача: Вежніна Л.Я., Гембара О.Ю.

представник відповідача: Пєчковська О.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14.10.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торф Ленд Україна» (далі - позивач, ТОВ «Торф Ленд Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач), у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 159-178 Т. І) просить суд:

1. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.08.2014 №0009922201.

2. Визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження права ТОВ «Торф Ленд Україна» на віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в податковій декларації з податку на прибуток у 2014 році, суму у розмірі 12 567 950,00 грн. за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Віта Строй» в січні-лютому 2014 року, викладені в акті №860/26-54-22-01-10/32979319 від 04.08.2014.

3. Зобов'язати відповідача врахувати при визначенні об'єкта оподаткування в податковій декларації з податку на прибуток, суму витрат у розмірі 12 567 950,00 грн. у 2014 році за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Віта Строй» в січні-лютому 2014 року.

4. Зобов'язати відповідача врахувати положення цієї постанови щодо господарських відносин ТОВ «Торф Ленд Україна» з ТОВ «Віта Строй» за період з 01.01.2014 по 28.02.2014.

5. Зобов'язати відповідача подати суду звіт про виконання цієї постанови не пізніше 5-ти (п'яти) робочих днів з дня набрання постановою законної сили.

6. Встановити Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві строк у п'ять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови.

7. Попередити відповідача про можливість застосування заходів, передбачених частиною другої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ «Віта Строй» не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт вказаним контрагентом у періоді, що перевірявся. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на матеріали акту перевірки ТОВ «Віта Строй», згідно якого не підтверджено реальність взаємовідносин останнього з деякими його контрагентами. На думку відповідача це свідчить про неможливість виконання ТОВ «Віта Строй» робіт на виконання договорів, укладених з позивачем. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Посадовими особами відповідача, на підставі наказу від 21.07.2014 №1444, згідно з положеннями статті 20, підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Торф Ленд Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Віта Строй» (код ЄДРПОУ 37372102) за період з 01.01.2014 по 28.02.2014, за результатами якої складено акт від 04.08.2014 №860/26-54-22-01-10/32979319 (далі - акт №860/26-54-22-01-10/32979319).

Згідно висновків вказаного акта, відповідач встановив порушення позивачем вимог законодавства, а саме:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 200.1, 200.2, статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за лютий 2014 року на суму 364 060,00 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2014 року на суму 2 149 530,00 грн.

- відповідно до вимог статті 134 Податкового кодексу України встановлено неможливість віднесення ТОВ «Торф Ленд Україна» до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, в податковій декларації з податку на прибуток суму у розмірі 12 567 950,0 грн. у 2014 році за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Віта Строй» в січні лютому 2014 року.

Позивач подав заперечення на акт перевірки №860/26-54-22-01-10/32979319, за результатом розгляду якого відповідач залишив без змін висновки акта, про позивача повідомлено листом від 26.08.2014 №17937/10/26-54-22-01-20 про розгляд заперечення на акт.

На підставі акта перевірки №860/26-54-22-01-10/32979319 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 29.08.2014 №0009922201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 513 590,00 грн. за звітний період - лютий 2014 року.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи протиправні дії відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Суд встановив, що між ТОВ «Торф Ленд Україна» (Замовник) та ТОВ «Віта Строй» (Генпідрядник) укладено договір генпідряду, №Г-01-12Т від 10.07.2012, предметом якого є роботи, пов'язані з підготовкою, організацією та здійснення підготовчих робіт для будівництва Об'єктів та будівництво Об'єктів, обов'язок щодо виконання яких покладається на Генпідрядника.

Згідно вказаного договору генпідряду та додаткової угоди №1 від 29.11.2012 до нього, роботи виконуються на чотирьох земельних ділянках, з яких одна за межами населеного пункту на території Людинської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, дві за межами населеного пункту на території Сварицевицької сільської ради Дубровицького району Рівненської області та одна ділянка за адресою: провулок Колгоспний, 14, с. Людинь, Дубровицького району Рівненської області.

Об'єктами на перших трьох ділянках є будівництво виробничої дільниці з видобування фрезерного торфу на ділянці торфородовища Морочно 1 та Морочно 2. Об'єктом та четвертій ділянці є реконструкція комплексу в торфо-переробний комплекс з виготовлення субстратів та іншої сільськогосподарської продукції.

Між ТОВ «Торф Ленд Україна» (Замовник) та ТОВ «Віта Строй» (Генеральний проектувальник) укладено договір на виконання Проектних робіт №П-12Т від 06.12.2012, предметом якого є виконання комплексу робіт: розробка проектної документації, отримання погоджень та проходження експертизи проекту.

Між ТОВ «Торф Ленд Україна» (Замовник) та ТОВ «Віта Строй» (Підрядник) укладено договір підряду, №М-2-1 від 02.12.2013, предметом якого є виконання комплексу болотно-підготовчих робіт у відповідності до проектної документації на об'єкті Марочно-ІІ, який знаходиться за межами населеного пункту на території Сварицевицької сільської ради Дубровицького району Рівненської області

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів позивач надав суду копії протоколу погодження договірної ціни, завдання на проектування, кошторису, актів приймання виконаних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт та податкових накладних.

У вказаних актах приймання виконаних будівельних робіт наведено детальний перелік робіт, які виконувались на об'єктах та кількість і вид будівельних матеріалів, які були використані.

З наявних в матеріалах справи первинних документів вбачається, що вищезазначені роботи ТОВ «Віта Строй» здійснювало у січні-лютому 2014 року.

Будівельні роботи виконувались ТОВ «Віта Строй» на підставі ліцензії на ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України строком дії з 24.05.2013 по 24.05.2018.

Позивач надав до матеріалів справи копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція комплексу в торфо-переробний комплекс з виготовлення субстратів та іншої сільськогосподарської продукції» та копії сертифікатів про відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) на підтвердження реального виконання будівельних робіт, згідно вищезазначених договорів (а.с. 30-38 Т. І).

Зі змісту акта перевірки №860/26-54-22-01-10/32979319 вбачається, що позивач надав податковому органу для перевірки усі наведені первинні документи, складені в ході здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Віта Строй».

Розрахунки з ТОВ «Віта Строй» позивач здійснював у безготівковій формі, на підтвердження чого надав копії банківських виписок (а.с. 131-132 Т. ІІ).

На підтвердження наявності у ТОВ «Торф Ленд Україна» права користування земельними ділянками, суду надано платіжні доручення про сплату орендної плати та акти податкових органів про звірення розрахунків платника з бюджетом зі сплати орендної плати за землю (а.с. 1-130 Т. ІІ).

Зазначені господарські операції були відображені позивачем у бухгалтерському та податковому обліку.

Суд встановив, що на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Віта Строй» позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 2 513 590 грн., у тому числі за січень 2014 року - 2 149 530 грн. та за лютий 2014 року - 364 060,25 грн.

Відповідач, за результатами перевірки господарських взаємовідносин ТОВ «Торф Ленд Україна» з ТОВ «Віта Строй», дійшов висновку про відсутність у позивача права на їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку.

В обґрунтування зазначених доводів відповідач зазначив, що надані позивачем акти приймання виконаних робіт не містять точних відомостей про види робіт/послуг, вартість матеріалів, виробів, транспортних, заготівельно-складських витрат, витрат щодо залучених трудових ресурсів та відповідно їх кількості, експлуатації транспортної та іншої будівельної техніки (машин і механізмів). На думку відповідача, відсутність таких відомостей не дає змогу підтвердити реальність господарських операцій, передбачених договорами, укладеними ТОВ «Торф Ленд Україна» з ТОВ «Віта Строй».

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, оскільки з наявні в матеріалах справи копії актів містять інформацію про види робіт/послуг, вартість матеріалів, чого достатньо для встановлення обсягу та виду виконаних робіт/наданих послуг.

Крім того, відповідач посилався на матеріали акта ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.06.2014 №599/26-54-22-03/37372102 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Віта Строй» з питань правильності відображення у податковому обліку податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентами ТОВ «Сібол» (код за ЄДРПОУ 37265968) та ТОВ «Гефест Альянс» (код за ЄДРПОУ 37312719) за період з 01.01.2014 по 31.01.2014».

Матеріали зазначеного акта не можуть бути доказом відсутності реального характеру господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Віта Строй», оскільки такі взаємовідносини не досліджувались податковим органом при здійсненні перевірки, результати якої оформлені зазначеним актом.

Відповідач також зазначив, що ним встановлено факт залучення ТОВ «Віта Строй» для виконання будівельно-монтажних, проектних, геодезичних та інших робіт субпідрядні організації, у тому числі ТОВ «Гефест Альянс» (код за ЄДРПОУ 37312719), ТОВ «Сібол» (код за ЄДРПОУ 37265968), ТОВ «Мегарід» (код за ЄДРПОУ 38449998), ТОВ «Iнтер-Імпекс» (код за ЄДРПОУ 38927994) та інших, по яким проведено перевірки та не підтверджено реального здійснення господарських операцій на адресу своїх покупців по ланцюгу постачання.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, оскільки позивач не може нести відповідальність за можливі порушення законодавства контрагентами ТОВ «Віта Строй». Крім того, вказані доводи відповідача не є належним доказом неможливості виконання ТОВ «Віта Строй» будівельних, проектних та інших робіт на виконання договорів, укладених з ТОВ «Торф Ленд Україна».

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для такого контрагента, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Така позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, викладеною, зокрема, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

На момент здійснення господарських операцій та станом на дату розгляду даної справи ТОВ «Віта Строй» належним чином зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Державної фіскальної служби України та з веб-сайту Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр» та на якому, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012 відображається інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про юридичних осіб, про органи державної влади і органи місцевого самоврядування як юридичних осіб та про фізичних осіб-підприємців.

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів про виконання будівельних та інших робіт, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Віта Строй», не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Суд дійшов висновку, що первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим положеннями законодавства та їхні реквізити відповідають вимогам первинних документів, які передбачено статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що господарські відносини між позивачем та його контрагентом ТОВ «Віта Строй» документально підтверджені та мали реальний характер.

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із ТОВ «Віта Строй» у спірному періоді, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, з огляду на що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2014 №0009922201 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження права ТОВ «Торф Ленд Україна» на віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в податковій декларації з податку на прибуток у 2014 році, суму у розмірі 12 567 950,00 грн. за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Віта Строй» в січні-лютому 2014 року, викладені в акті №860/26-54-22-01-10/32979319 від 04.08.2014, та про зобов'язання відповідача врахувати при визначенні об'єкта оподаткування в податковій декларації з податку на прибуток, суму витрат у розмірі 12 567 950,00 грн. у 2014 році за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Віта Строй» в січні-лютому 2014 року, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача вбачається, що оскаржуючи вищезазначені дії відповідача, позивач фактично не погоджується зі змістом акта №860/26-54-22-01-10/32979319 та його висновків по суті.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства, задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Однак, висновки податкового органу, викладені в акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Аналогічна позиція викладена в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 10.06.2014 №К/9991/41214/12, від 10.12.2013 К/800/23700/13, від 25.06.2012 у справі № К/9991/16720/12.

Суд встановив, що висновки податкового органу, викладені в акті №860/26-54-22-01-10/32979319 стосовно складу витрат ТОВ «Торф Ленд Україна», що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, в податковій декларації з податку на прибуток суму у розмірі 12 567 950,0 грн. у 2014 році за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Віта Строй» в січні лютому 2014 року, не вплинули на податкові зобов'язання позивача та не призвели до виникнення негативних наслідків.

Крім того, представник відповідача вказав на те, що податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток відповідач не приймав.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача врахувати положення цієї постанови щодо господарських відносин ТОВ «Торф Ленд Україна» з ТОВ «Віта Строй» за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 задоволенню не підлягає, оскільки спрямована на майбутнє та не відповідає меті, визначеній частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача подати суду звіт про виконання цієї постанови не пізніше 5-ти (п'яти) робочих днів з дня набрання постановою законної сили, встановлення відповідачу строку у п'ять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови та попередження відповідача про можливість застосування заходів, передбачених частиною другої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом суду та здійснюється за ініціативою суду. В даному випадку, суд не вбачає необхідності у встановленні строку для подання звіту про виконання судового рішення.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов ТОВ «Торф Ленд Україна» підлягає задоволенню частково.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торф Ленд Україна» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 29.08.2014 №0009922201.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торф Ленд Україна» (код ЄДРПОУ 32979319) судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський

Повний текст постанови складено та підписано 20.10.2014.