Ухвала

від 02.12.2014 по справі 826/14082/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14082/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Твердохліб В.А., Троян Н.М.

за участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районні ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2014 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торф Ленд Україна» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торф Ленд Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (з урахуванням уточнень) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2014 року №0009922201, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Торф Ленд Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Віта Строй» за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.08.2014 року №860/26-54-22-01-10/32979319, у якому встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 200.1, 200.2, статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за лютий 2014 року на суму 364 060,00 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2014 року на суму 2 149 530,00 грн.; ст. 134 Податкового кодексу України про неможливість віднесення ТОВ «Торф Ленд Україна» до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, в податковій декларації з податку на прибуток суму у розмірі 12 567 950,0 грн. у 2014 році за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Віта Строй» в січні лютому 2014 року.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 29.08.2014 року №0009922201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 513 590,00 грн. за звітний період - лютий 2014 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2012 року між ТОВ «Торф Ленд Україна» (замовник) та ТОВ «Віта Строй» (генпідрядник) укладено договір генпідряду №Г-01-12Т.

Предметом договору є роботи, пов'язані з підготовкою, організацією та здійснення підготовчих робіт для будівництва об'єктів та будівництво об'єктів, обов'язок щодо виконання яких покладається на генпідрядника.

Згідно договору генпідряду та додаткової угоди №1 від 29.11.2012 року, роботи виконуються на чотирьох земельних ділянках, з яких одна за межами населеного пункту на території Людинської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, дві за межами населеного пункту на території Сварицевицької сільської ради Дубровицького району Рівненської області та одна ділянка за адресою: провулок Колгоспний, 14, с. Людинь, Дубровицького району Рівненської області.

Об'єктами на перших трьох ділянках є будівництво виробничої дільниці з видобування фрезерного торфу на ділянці торфородовища Морочно 1 та Морочно 2. Об'єктом та четвертій ділянці є реконструкція комплексу в торфо-переробний комплекс з виготовлення субстратів та іншої сільськогосподарської продукції.

06 грудня 2012 року між ТОВ «Торф Ленд Україна» (замовник) та ТОВ «Віта Строй» (генеральний проектувальник) укладено договір на виконання проектних робіт №П-12Т.

Предметом укладеного договору є виконання комплексу робіт, а саме: розробка проектної документації, отримання погоджень та проходження експертизи проекту.

03 грудня 2013 року між ТОВ «Торф Ленд Україна» (замовник) та ТОВ «Віта Строй» (підрядник) було укладено договір підряду, №М-2-1. Предметом якого є виконання комплексу болотно-підготовчих робіт у відповідності до проектної документації на об'єкті Марочно-ІІ, який знаходиться за межами населеного пункту на території Сварицевицької сільської ради Дубровицького району Рівненської області

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів позивач надав первинні документи, а саме: копії протоколу погодження договірної ціни, завдання на проектування, кошторис, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт та податкові накладні.

У вказаних актах приймання виконаних будівельних робіт наведено детальний перелік робіт, які виконувались на об'єктах та кількість і вид будівельних матеріалів, які були використані.

Крім того, з первинних документів вбачається, що вищезазначені роботи ТОВ «Віта Строй» здійснювало у січні-лютому 2014 року.

Будівельні роботи виконувались ТОВ «Віта Строй» на підставі ліцензії на ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України строком дії з 24.05.2013 року по 24.05.2018 року.

Позивач надав до матеріалів справи копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція комплексу в торфо-переробний комплекс з виготовлення субстратів та іншої сільськогосподарської продукції» та копії сертифікатів про відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) на підтвердження реального виконання будівельних робіт, згідно вищезазначених договорів.

Розрахунки з ТОВ «Віта Строй» позивач здійснював у безготівковій формі, що підтверджується копіями банківських виписок.

На підтвердження наявності у ТОВ «Торф Ленд Україна» права користування земельними ділянками, позивачем надано платіжні доручення про сплату орендної плати та акти податкових органів про звірення розрахунків платника з бюджетом зі сплати орендної плати за землю.

Отже, на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Віта Строй» позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 2 513 590 грн., у тому числі за січень 2014 року - 2 149 530 грн. та за лютий 2014 року - 364 060,25 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Доводи апелянта, що надані позивачем акти приймання виконаних робіт не містять точних відомостей про види робіт/послуг, вартість матеріалів, виробів, транспортних, заготівельно-складських витрат, витрат щодо залучених трудових ресурсів та відповідно їх кількості, експлуатації транспортної та іншої будівельної техніки (машин і механізмів), що не дає змогу підтвердити реальність господарських операцій, передбачених договорами, укладеними ТОВ «Торф Ленд Україна» з ТОВ «Віта Строй», колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи наявні копії актів, які містять інформацію про види робіт/послуг, вартість матеріалів, чого достатньо для встановлення обсягу та виду виконаних робіт/наданих послуг.

Крім того, посилання відповідача на матеріали акта ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.06.2014 року №599/26-54-22-03/37372102 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Віта Строй» з питань правильності відображення у податковому обліку податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентами ТОВ «Сібол» (код за ЄДРПОУ 37265968) та ТОВ «Гефест Альянс» (код за ЄДРПОУ 37312719) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014року» не можуть бути доказом відсутності реального характеру господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Віта Строй», оскільки позивач не може нести відповідальність за можливі порушення законодавства контрагентами ТОВ «Віта Строй».

На момент здійснення господарських операцій ТОВ «Віта Строй» належним чином зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платником ПДВ.

Апелянт не надав до суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів про виконання будівельних та інших робіт, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Віта Строй», не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські відносини між позивачем та його контрагентом ТОВ «Віта Строй» документально підтверджені та мали реальний характер, а тому у відповідача відсутні підстави для донарахування позивачу суми податку на додану вартість.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 03 грудня 2014 року

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Твердохліб В.А.