Рішення

від 20.10.2014 по справі 709/2133/14-ц

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/2133/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2014 року смт.Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретарів - Миць Н.В., Нікітенко В.Г.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, суд,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він та його дружина мали намір поїхати на заробітки за межі країни, тому з метою працевлаштування за кордоном, звернувся за допомогою до своєї знайомої - відповідача по справі, з якою в 2013 році вони працювали у Фінляндії і яка обіцяла допомогти при необхідності оформити візу в Данію, де має знайомих та зібрати відповідні документи.

Він з дружиною заповнили анкети, надали відповідачу закордонні паспорти та грошові кошти у сумі 3600 Євро та 2000 грн., що підтверджується відповідною розпискою.

В разі, якщо відповідач не виконає свої зобов'язання то вона зобов'язувалася повернути отримані паспорти та грошові кошти до 24.04.2014 р.

На вимогу повернути отримані кошти відповідач повернула лише 950 Євро та надала ще одну розписку про повернення отриманих нею раніше коштів, а саме: 2650 Євро, які залишилися в строк до 20.06.2014 р. Проте, в зазначений строк їх не повернула.

Позивач ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача борг у сумі 2650 Євро та за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з травня 2014 року і по вересень 2014 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми боргу у сумі 4699 грн., а також судові витрати у сумі 5000 грн.

В судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позов, просили задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнали частково, погоджуються на стягнення боргу в сумі 2650 Євро та не погоджуються з стягненням 5000 грн. витрат на правову допомогу адвоката, а також надали свій розрахунок індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми боргу.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 та його дружина, з метою працевлаштування за кордоном, звернувся за допомогою до своєї знайомої - відповідача ОСОБА_3, з якою в 2013 році він працював у Фінляндії і яка обіцяла допомогти при необхідності оформити візу в Данію, де має знайомих та зібрати відповідні документи.

Він з дружиною заповнили анкети, надали відповідачу закордонні паспорти та грошові кошти у сумі 3600 Євро та 2000 грн., що підтверджується відповідною розпискою від 15.04.2014 р. (а.с.6) та не заперечувалося відповідачем.

Відповідач ОСОБА_3 зобов'язувалася повернути отримані паспорти та грошові кошти до 24.04.2014 р.

Факт отримання від позивача коштів в розмірі 3600 Євро та 2000 гр. за обіцяну допомоги в оформленні документів пов'язаних з працевлаштуванням за кордоном, як і факт не виконання за попередньою домовленістю своїх зобов'язань в даній частині, підтверджено показаннями відповідача та поясненнями допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

На вимогу повернути отримані кошти відповідач повернула 950 Євро та надала ще одну розписку про повернення отриманих нею раніше коштів, а саме: 2650 Євро, які залишилися, в строк до 20.06.2014 р. Проте, в зазначений строк їх не повернула. Дані обставини не заперечувалися сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як зазначено у ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно даних офіційного сайту Національного банку України, станом на день розгляду справи (13.10.2014 р.), офіційний курс гривні щодо Євро становить 16 грн. 37 коп. за 1 Євро. Отже, заборгованість відповідача ОСОБА_3 у сумі 2650 Євро, щодо гривні становить 43 380 грн. 50 коп.

За даними Міністерства Фінансів України індекс інфляції за період прострочення виконання грошового зобов'язання становить: травень 2014 р. - 103,8%; червень 2014 р. - 101,0%; липень 2014 р. - 100,4%; серпень 2014 р. - 100,8%; вересень 2014 р. - 102,9%. Сукупний індекс інфляції становить 109,18% (103,8%х101,0%х100,4%х100,8%х102,9%). Отже, втрати від інфляції становлять 3982 грн. 33 коп. (43380,5 х 109,18% - 43380,5).

Крім того, відповідач ОСОБА_3 повинна сплатити позивачу 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, що складає 614 грн. 04 коп. виходячи із наступного розрахунку: час прострочення виконання грошового зобов'язання - за період з 24.04.2014 р. по 13.10.2014 р. - 172 дні, за 1 день прострочення 3% річних становить 3 грн. 57 коп. (43380,5 : 365 дн. : 100 х 3), та за весь час прострочення 3,57 х 172 дн. = 614 грн. 04 коп.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідач ОСОБА_3 не змогла повністю повернути грошові кошти отримані нею у позивача ОСОБА_1 у обумовлений строк, а тому вона повинна повернути позивачу основну суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Щодо визначення розміру судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

При цьому необхідно враховувати, що правова допомога надається не тільки в судовому засіданні, а й пов'язана зі складанням позовної заяви, наданням усних консультацій, ознайомленням з матеріалами справи, проведенням необхідних розрахунків тощо. При обчисленні розміру компенсації необхідно врахувати всі витрати, які перебувають у причинному зв'язку із наданням правової допомоги у конкретній справі. Ці дії повинні бути необхідними для надання правової допомоги, а розрахована сума має бути справедливою.

За змістом ст. ст. 84 та 88 ЦПК України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012 р., єдиною допустимою формою отримання адвокатом за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату. При визначенні розміру компенсації слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката по конкретній справі, адресований клієнту.

З матеріалів справи вбачається, що 5000 грн. були сплачені позивачем адвокату ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 10.07.2014 р. за підготовку позовної заяви та представництво інтересів позивача у суді.

Як вбачається з журналів судових засідань, ОСОБА_2 надав правову допомогу позивачу в судових засіданнях всього 63 хвилини.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» передбачено розмір мінімальної заробітної плати, що становить 1218 грн.

З врахуванням вимог ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» та 40% мінімальної заробітної плати у 2014 році, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу позивача становить 511 грн. 56 коп. (487 грн. 20 коп./60 хвилин = 8 грн. 12 коп. х 63 хвилин), в іншій частині витрати позивача на оплату послуг адвоката не підлягають відшкодуванню, оскільки не доведені у судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору за подачу позову та заяви про забеспечення позову в сумі 616 грн. 80 коп. та 511 грн. 56 коп. витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_2, борг в розмірі 2650 Євро.

Стягнути з ОСОБА_3 за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з травня 2014 року по 13 жовтня 2014 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми боргу в сумі 4596 грн. 37 коп., судових витрат по оплаті судового збору в сумі 616 грн. 80 коп. та 511 грн. 56 коп. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 5724 (п'ять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 73 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 жовтня 2014 року.

Суддя Чорнобаївського

районного суду В.В. Левченко