Ухвала

від 14.10.2014 по справі 816/4370/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/27654/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Арзуманян В. А. Батюта З. Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову та ухвалуПолтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року у справі№ 816/4370/13-а за позовомПриватного підприємства «Полтавський ливарно-механічний завод» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року у справі № 816/4370/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 11.06.2013 року № 0000572301 та № 0000562301.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. ст. 7, 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної планової документальної перевірки ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року складено акт від 15.05.2013 року № 2711/22.2-09/31495420, яким зафіксовано порушення вимог п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, який підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет по р. 25 Податкової декларації з ПДВ на загальну суму 500 456,00 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ по р. 24 Податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року на 39 020,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0000562301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 750 684,00 грн., в тому числі 500 456,00 грн. за основним платежем, 250 228,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000572301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року в сумі 39 020,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновком судів, враховуючи наступне.

Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки про неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту сум по договору поставки № 19 та непідтверження оригіналом податкової накладної суми 19 608,40 грн., включеної до податкового кредиту, а також невідображення позивачем по ряд. 24 Податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року на підставі податкового повідомлення-рішення від 26,09.2012 року № 0000451507 суми 23 337,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 18.06.2012 року між ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» (покупець) та ТОВ «Торговельний дім ПЛМЗ» (постачальник) укладено договір поставки № 19, на виконання умов якого постачальником виписано позивачу податкові накладні 31.10.2012 року № 32 на загальну суму 950 000,00 грн., в тому числі ПДВ 158 333,33 грн. та по податковій накладній від 31.10.2012 року № 30 на загальну суму 2 500 000,00 грн., в тому числі ПДВ 416 666,67 грн.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ «Торговельний дім ПЛМЗ», яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, що не заперечується відповідачем; з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

За період з 01.10.2012 року по 31.01.2014 року на виконання умов договору від 18.06.2012 року № 19 позивачем перераховано кошти в загальній сумі 2 504 720,00 грн.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Реальність виконання операцій поставки по вказаним накладним податковим органом під сумнів не ставиться.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів про правомірне віднесення позивачем суми авансового платежу до податкового кредиту по податковим накладним від 31.10.2012 року № 32 на загальну суму 950 000,00 грн., в тому числі ПДВ 158 333,33 грн., та по податковій накладній від 31.12.2012 року № 30 на загальну суму 2 500 000,00 грн., в тому числі ПДВ 416 666,67 грн. у зв'язку із відсутністю порушень платником п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідач вважає неправомірним віднесення до складу податкового кредиту за грудень 2012 року ПДВ в сумі 19 608,40 грн. у зв'язку із непідтвердженням належним чином оформленою податковою накладною вказаної суми.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що віднесення до податкового кредиту суми 19 608,40 грн. підтверджується оригіналом податкової накладної ПАТ «Полтавгаз» від 24.12.2012 року № 3708 на загальну суму 117 650,40 грн., колегія суддів погоджується з висновками судів про відсутність порушення платником положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

В акті перевірки вказується, що платником податку не враховані результати попередньої перевірки (від 06.09.2012 року № 2663/15-3/31495420), яким ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2011 року на суму 23 337,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що сума від'ємного значення за грудень 2011 року в розмірі 23 337,00 грн. вже була включена відповідачем до податкового повідомлення-рішення від 26.09.2012 року № 0000451507, прийнятого на підставі акта перевірки від 06.09.2012 року № 2663/15-3/31495420.

Проте, станом на дату розгляду даної справи зазначене рішення визнано протиправним та скасовано. Повторне зменшення від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2011 року в розмірі 23 337,00 грн. за одне і те ж саме порушення є необґрунтованим.

У зв'язку із неправомірністю визначення позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за відповідні порушення.

Враховуючи, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості висновку акта перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року у справі № 816/4370/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак