Ухвала

від 09.10.2014 по справі 810/2328/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2328/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ейвон косметікс Юкрейн» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ДП «Ейвон косметікс Юкрейн» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000582200 та №0000612200 від 21.01.2014.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Олмакс Сістемс» за грудень 2012 та ТОВ «Статус Код» за період листопад-грудень 2011 року, січень-березень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 372/22-1/24924140 від 23.12.2013 (далі - акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем:

- п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження зобов'язань з ПДВ у сумі 67 688,20 грн, а саме: за листопад-грудень 2011 року у сумі 6 860,40 грн, січень-березень 2012 року у сумі 9 824,82 грн, за грудень 2012 року - у сумі 51 002,98 грн;

- п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження зобов'язань з податку на прибуток у сумі 82 075,00 грн, а саме: за 2-4 кв. 2011 року на суму 7 890,00 грн, за 1 кв. 2012 року на суму 10 316,00 грн, за рік 2012 на суму 122 612,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові-повідомлення рішення від 21.01.2014: № 0000582200 (форма «Р»), яким позивачу нараховані грошові зобов'язання з ПДВ у сумі 101 532,30 грн, з яких 67 688,20 грн - за основним платежем та 33 844,10 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000612200 (форма «Р»), яким позивачу нараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 100 621,25 грн, з яких 82 075,00 грн - за основним платежем та 18 546,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом першої інстанції встановлено, що у перевіряємий період ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Олмакс Сістемс» та ТОВ «Статус Код».

Так, відповідно до Договору поставки № АО-1211 від 12.10.2012 ТОВ «Олмакс Сістемс» поставляло позивачу мобільні термінали виробництва Blackberry. Здійснення операцій підтверджується видатковою накладною № 900 від 29.12.2012, податковою накладною № 1155 від 29.12.2012, рахунком на оплату № 1085 від 29.12.2012 та платіжним дорученням № 109 від 17.01.2013, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно Договору поставки № 2504/12 від 04.05.2012 ТОВ «Олмакс Сістемс» поставляло позивачу розхідні матеріали (картриджі та ремонтні вузли). Здійснення операцій підтверджується видатковою накладною № 1034 від 11.12.2012 (на поставку тонерів та картриджів), податковою накладною № 1057 від 11.12.2012, рахунком на оплату № 1186 від 05.12.2012 та платіжним дорученням № 5204 від 17.01.2013.

На підставі Договору поставку № АВ-2509 від 03.10.2012 ТОВ «Олмакс Сістемс» поставляло позивачу комп'ютерну техніку та/або витратні матеріали, що підтверджується видатковою накладною № 839 від 25.12.2012 (на поставку колонок та навушників), податковою накладною № 1105 від 25.12.2012, рахунком на оплату № 1261 від 21.12.2012 та платіжним дорученням № 5499 від 05.02.2013.

Згідно висновків податкового органу угоди, укладені між позивачем та вказаним підприємством, суперечать інтересам держави і суспільства й вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемними згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України.

Такі висновки ґрунтуються на обставинах, відображених в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 15.04.2013 № 362/22-4/37100998 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Олмакс Сістемс» (код ЄДРПОУ 37100998) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з платником податків ТОВ «СВ-ЗАП» (код ЄДРПОУ 38315438) за грудень 2012 року» (далі - Акт перевірки ТОВ «Олмакс Сістемс»), в якому вказано про відсутність об'єктів оподаткування у ТОВ «Олмакс Сістемс» по операціях з придбання робіт (послуг) в ТОВ «СВ-ЗАП» та по операціях з їх подальшого продажу контрагентам-покупцям у розумінні ст.ст. 22, 185 ПК України.

На цій підставі правочини між ТОВ «Олмакс Сістемс» та його контрагентами-покупцями були визнані нікчемними, а діяльність ТОВ «Олмакс Сістемс» такою, що спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на час укладання позивачем вказаних договорів з ТОВ «Олмакс Сістемс» та їх виконання останнє було належним чином зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та як платник ПДВ, що не заперечувалось податковим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» і ТОВ «Статус Код» мали господарські взаємовідносини, предметом яких було надання останнім охоронних послуг, а саме - послуг щодо питань забезпечення безпеки господарської діяльності, її перевірки та контролю; розробки рекомендацій щодо ефективної діяльності позивача у с. Щасливе (Київська область, Бориспільський район) за Договором про надання послуг № 186 від 04.08.2011.

Надання послуг підтверджується первинною та іншою документацією, а саме - актом виконаних робіт від 30.12.2011 за договором № 186 від 04.08.2011, податковою накладною № 28 від 30.12.2011, рахунком-фактурою № СФ-0000213 від 20.12.2011, платіжним дорученням № 6264 від 22.12.2011.

Вказаним підприємством позивачу за Договорами № 185 від 01.06.2011 та № 220 від 25.01.2012 надавались послуги з організації та забезпечення охорони будівель та приміщень, розташованих м. Донецьку, м. Одесі та м. Сімферополі.

Графік надання таких послуг на кожному з об'єктів погоджено сторонами в п. 4.1 вказаних договорів, а надання послуг підтверджується первинною та іншою документацією: актом виконаних робіт від 30.11.2011 за договором № 185 від 01.06.2011, податковою накладною № 5 від 30.11.2011, рахунком-фактурою № СФ-0000171 від 22.11.2011, платіжним дорученням № 5660 від 24.11.2011; актом виконаних робіт від 31.01.2012 за договором № 220 від 25.01.2012, податковою накладною № 18 від 31.01.2012, рахунком-фактурою № СФ-0000024 від 31.01.2012, платіжним дорученням № 500 від 07.02.2012.

Згідно висновків податкового органу угоди, укладені між позивачем та вказаним підприємством, також суперечать інтересам держави і суспільства й вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемними згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України.

Такі висновки ґрунтуються на обставинах, відображених в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 05.04.2013 № 1285/22.2/33743777 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Статус Код» (код за ЄДРПОУ 33743777) щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за листопад-грудень 2011 та січень-березень 2012 року» (далі - Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Статус Код»), в якому вказано, що операції даного підприємства не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

В зв'язку з цим ТОВ «Статус Код» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

В ході проведення перевірки не встановлено факт отримання товарів (послуг) ТОВ «Статус Код» від контрагентів-продавців у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.

На цій підставі правочини між ТОВ «Статус Код» та його контрагентами-покупцями були визнані нікчемними, а діяльність підприємства такою, що спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на час укладання позивачем вказаних договорів з ТОВ «Статус Код» та їх виконання останнє було належним чином зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та як платник ПДВ, що не заперечувалось податковим органом.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Статус Код» має відповідну Ліцензію МВС України серії АГ № 505277 про надання послуг з охорони власності та громадян.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що вище перелічені первинні документи містять повний перелік всіх обов'язкових реквізитів, визначених ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон № 996-XIV) та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення № 88).

Податковим органом не вказано жодних зауважень щодо форми, правильності заповнення чи наявності обов'язкових реквізитів зазначених документів.

Вказані господарські операції відображені і у податковій звітності позивача, що не заперечувалось податковим органом та підтверджується відомостями акту перевірки.

З правого аналізу пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України слідує, що законодавством визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця, фіктивність операцій/відсутність поставки (нездійснення оподатковуваної операції) та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів, податкових накладних або видача їх юридичною особою, яка не є платником ПДВ. У свою чергу пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037 визначено один випадок недійсності податкової накладної, а отже і неможливості формування на її підставі податкового кредиту - якщо вона заповнена юридичною особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Водночас статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 2 цієї статті та пунктів 2.4., 2.5., 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Тобто, судом першої інстанції вірно зазначено, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичну силу, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою операцією.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, у т.ч. визначених у акті перевірки, на підтвердження висновків про безтоварність вказаних господарських операцій, які покладено у основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Предмет вказаних господарських операцій позивача відповідає видам його господарської діяльності, на що вказує аналіз операцій з придбання товарів та послуг і їх подальшого використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Податковим органом підтверджено належне документальне оформлення вказаних господарських операцій та їх відображення позивачем у податковій звітності.

Контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій були належним чином зареєстрованій як юридичні особи та мали статус платників податку на додану вартість, що не заперечувалось податковим органом, отже мали право видавати податкові накладні.

Вказані податкові накладні містять належну деталізацію товарів, видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, що відповідає вимогам закону стосовно порядку їх оформлення та підстав видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів. При цьому, первинні документи відповідають наведеним вище вимогам щодо форми і змісту.

Станом на час перевірки дебіторська та кредиторська заборгованість у розрахунках між сторонами відсутні, що не заперечувалось податковим органом у ході перевірки при дослідженні платіжних документів.

Так, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку, що вказані правочин між позивачем та його контрагентами є реальним, товарним, взаємними, оплатними, такими, що відбулись та потягли за собою реальні зміни у майновому стані їх учасників.

Правочини належним чином задокументовано і оформлено з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства, що відображено у податковій звітності позивача.

Тому, позивачем виконано покладені на нього законом обов'язки з декларування та відображення у звітності (в т.ч. у розділах «Валові витрати» та «Податковий кредит» відповідних декларацій) господарських операцій з вказаними контрагентами.

Податковим органом у акті перевірки не вказано жодного об'єктивного та документально підтвердженого доказу недійсності первинних документів, складених між позивачем і його контрагентами на виконання правочинів, а саме - відповідного судового рішення, висновків судово-почеркознавчої експертизи, призначеної та проведеної у встановленому законом порядку, тощо.

Відповідачем на підтвердження висновку про нікчемність правочинів або доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку із занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності, суду ані першої, ані апеляційної інстанцій не надано.

Наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку, податкового обліку та договір містять усі дані стосовно змісту операцій. Вказані документи містять назву замовника та виконавця, перелік виконаних робіт, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції. Всі наявні в матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме товари були поставлені, за якою ціною, між якими контрагентами.

Відповідачем не доведено того факту, що зазначені правочини були укладені не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, а з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що вони спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, спрямований на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, її надрами, іншими природними ресурсами, укладені щодо відчуження викраденого майна або порушує правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

На момент укладення правочинів, які відповідач вважає нікчемними, та здійснення господарських операцій, їх сторони були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Оскільки зобов'язання за договором мали реальний характер (товар та послуги було поставлено, оплачено та використано у власній господарській діяльності), відсутність взаємних претензій свідчить про те, що укладення правочинів відповідало волі сторін.

За наведених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо не підтвердження податковим органом порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1 та 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України щодо вчинення правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 14.10.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.