Ухвала

від 29.09.2014 по справі 174/81/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6719/14 Справа № 174/81/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ілюшик І. А. Доповідач - Лаченкова О.В. Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

29 вересня 2014 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Цибук Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську за апеляційними скаргами ОСОБА_2,Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2014 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Головне управління державної Міграційної Служби у Дніпропетровській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Головне управління державної Міграційної Служби у Дніпропетровській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку.

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2014 року позовні вимоги - задоволено частково.

Звернуто стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки) за договором іпотеки

№ 22332412 від 30.11.2007 року, а саме: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) для задоволенні грошових вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором № 22332412 від 30 листопада 2007 року у сумі - 169 401, 40 (сто шістдесят дев'ять тисяч чотиреста одна гривня 40 копійок), де:

- 137 213, 67 (сто тридцять сім тисяч двісті тринадцять гривен 67 копійок) - непогашена сума кредиту,

- 12895, 19 (дванадцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривен 19 копійок) - несплачені проценти,

- 19 292, 54 (девятнадцять тисяч двісті дев'яносто дві гривні 54 копійки) - пеня за порушення строків сплати кредиту та відсотків,

шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна.

В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_4, ІНН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 ІНН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», рахунок № 29091000000002 в Дніпропетровській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201 судові витрати у розмірі 1694 (тисяча шістсот дев'яносто чотири грн.

01 коп.).

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь держави Україна судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" посилаються на незаконність та необґрунтованість рішення суду, та порушення норм матеріального права і норм процесуального права, які призвели до не правильного вирішення по справи по суті.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.11.2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 22332412, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 14 778,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00 % річних відповідно до графіку погашення кредиту, з кінцевим терміном повернення 30.11.2027 року (а.с. 13-21).

Згідно заяви на видачу готівки № 0F8T33628 та меморіального валютного ордеру

№ 0LJJ27584 від 30.11.2007 року, відповідач ОСОБА_4 отримав обумовлену кредитним договором суму в розмірі 14556, 33 доларів США (а.с. 22, 23).

09.04.2009 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладена додаткова угода № 22332412/1 до кредитного договору № 22332412 від 30.11.2007 року, якою змінено умови погашення (реструктуризацію) кредиту (кредитні канікули), 22.03.2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладена додаткова угода № 22332412/2 до кредитного договору № 22332412 від 30.11.2007 року про врегулювання заборгованості, 25.03.2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладена додаткова угода № 22332412/3 до кредитного договору № 22332412 від 30.11.2007 року, згідно з умовами якої збільшено строк кредиту (а.с. 36 - 64).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ «РайфайзенБанк Аваль» і ОСОБА_4 30.11.2007 року уклали договір іпотеки № 22332412. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_4 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,4 кв.м., житловою площею 35,2 кв.м.; житлова кімната 5 пл. -

7,6 кв. м., житлова кімната 6 пл. - 11,9 кв. м., житлова кімната 7 пл. -15,7 кв. м, кухня 4 пл. - 5, 5 кв. м., ванна 3 пл. - 2, вбиральня 2 пл. - 1, 3 кв. м., коридор 1 пл. - 5.1. кв. м., балкон 1

пл. - 2,2 кв. м. - пункті 1.2 Договору іпотеки. В подальшому до договору іпотеки були внесені зміни та доповнення (а.с. 26-29, 68, 69).

Вказана квартира є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідне рішення ухвалено Вільногірським міським судом Дніпропетровської області 30.01.2014 року та набрало законної сили, на теперішній час не змінено та не скасовано (а.с. 173-176).

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який на теперішній час розірвано та від шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 82, 177).

За відомостями адресно-довідкового підрозділу Головного управління державної міграційної служби України відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровані у спірній квартирі, а малолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 станом на 10.04.2014 року зареєстрованими або знятими з реєстрації не значаться (а.с. 108, 109, 153, 154).

Відповідно до нової редакції статуту ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 91).

У зв'язку з невиконанням зобов'язань по погашенню кредиту, утворилася заборгованість на суму 158 560 грн. 26 коп., яка була стягнута з відповідача за рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09.10.2013 року (а.с. 72, 73), яке, як стверджують учасники процесу, не виконано на теперішній час.

Відповідачу ОСОБА_4 14.03.2013 року за вих.. № 114-14-0-00-к20 позивачем направлялось повідомлення про невиконання ним умов договору кредиту, необхідності усунення таких порушень, намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки у разі не усунення порушень , пропозиція врегулювати заборгованість (а.с. 70, 71).

08.11.2013 року ОСОБА_4 подав до ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» заяву про надання дозволу на добровільну реалізацію нерухомого майна (а.с. 74).

Позивачем направлялися відповідачам за місцем реєстрації та фактичного проживання повідомлення про прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки з пропозицією добровільно звільнити приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, що підтверджується копіями письмових вимог за вих. № 137 від 22.11.2013 р., № 138 від 22.11.2013 р. копіями поштових повідомлень (а.с. 74, 75).

Задовольняючи частково позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку,що правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України, ЗУ «Про іпотеку», кредитним договором № 22332412 від 30.11.2007 року та договором іпотеки № 22332412 від 30.11.2007 року.

Статтею 610 ЦК України передбачено,що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 33, ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмету іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Виходячи з викладеного вище, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, звернувши стягнення на квартиру АДРЕСА_1 для задоволення грошових вимог ПАТ«Райфайзен Банк Аваль» за кредитним договором №22332412 від 30 листопада 2007 року.

Стосовно позовних вимог в частині виселення відповідачів та їх малолітніх дітей зі зняттям з реєстраційного обліку, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні цих вимог за нижченаведеним.

Згідно роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 30.03.21012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати, що згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39-40 ЗУ «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону № 898-IV.

Судом першої інстанції встановлено,що відповідачи та їх малолітні діти у спірній квартирі не проживають з 2013 року, крім того, позивачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження фактичного проживання відповідачів, яких суд має виселити з житла, у спірній квартирі. А також про те, що відповідачі добровільно не звільнили квартиру, на яку звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк, що є обов'язковою умовою для прийняття відповідного рішення судом.

Доводи апеляційної скарги відповідача,на те що за рішенням суду з відповідача ОСОБА_4 вже стягнута заборгованість по кредитному договору, а тому звернення стягнення на пердмет іпотеки буде протирічити положенням діючого законодавства, суд не може прийняти до уваги, оскільки чинне законодавство не встановлює будь-які умови, які б обмежували право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки в разі наявності заборгованості за зобов'язанням

Суд першої інстанції правомірно стягнув судові витрати відповідно ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь позивача у розмірі 1694,01 грн. в рівних частках.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг висновки суду не спростовують.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 304,307,308, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2,Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Райффайзен Банк Аваль" - відхилити.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С.Городнича