Ухвала

від 21.10.2014 по справі 916/3133/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"21" жовтня 2014 р.Справа № 916/3133/14

За позовом: ОСОБА_1;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Зевс";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6;

про визнання недійсними рішень загальних зборів

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_7 - довіреність № 4940 від 03.09.14,

від відповідача: Котович Г.М. - ордер серії ОД № 036923 від 03.09.2014 року, витяг з договору про надання правової допомоги № 14/09/03-1 від 03.09.2014 року

від третьої особи (ОСОБА_5): ОСОБА_7 - довіреність № 4930 від 02.09.2014 року;

від третьої особи (ОСОБА_3): ОСОБА_9 - довіреність № 931 від 14.10.14р.

від третіх осіб (ОСОБА_2,ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_6.): не з'явилися.

Суть спору: 06.08.2014р. ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Зевс" про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2014р. було порушено провадження у справі №916/3133/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні. Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

У судовому засіданні 21.10.2014р. представником відповідача було надано суду заяву про відвід судді від розгляду справи №916/3133/14 (т.2 а.с.124-125).

В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст.ст.54,56 ГПК України з огляду на відсутність належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, оскільки до позовної заяви було додано лише поштову квитанцію, при цьому опису вкладення додано не було. Однак, судом в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та зобов'язано відповідача надати суду докази відправки відповідачу та третім особам копії позовної заяви з описом вкладення.

Крім того, як наголошує представник відповідача, ухвалою суду від 12.09.2014р. судом було зобов'язано позивача ознайомитись з матеріалами справи, уточнити позовні вимоги та сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру, що можна розцінити як консультування учасника процесу як під час судового засідання, так і поза ним.

Зазначені обставини за думкою заявника, викликають сумнів у неупередженості судді та є підставою для відводу судді, згідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Розглянувши у нарадчій кімнаті заяву відповідача про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи №916/3133/14 та оцінивши доводи, приведені в її обґрунтування, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 61 ГПК України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього кодексу. Статтею 63 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав повернення позовної заяви, зокрема, згідно із п.6 ч.1 зазначеної статті, такою підставою є відсутність доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

При цьому, якщо подані позивачем докази є недостатніми, господарський суд може витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази, а їх неподання зумовлює залишення судом позову без розгляду.

Водночас, забезпечення позивачу права на доступ до суду є основоположним принципом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, а необґрунтоване повернення позовної заяви є, відповідно порушенням цього принципу.

З огляду на викладене, витребування в ухвалі про порушення провадження по справі будь-яких документів, жодним чином не може свідчити про упередженість суду та бути підставою для відводу судді в порядку ст. 20 ГПК України.

Також не може бути прийнято в якості обґрунтованих посилання відповідача на те, що викладення в ухвалі вимог про уточнення позову та сплати судового збору за кожну немайнову вимогу свідчить про упередженість суду та є консультуванням учасника процесу як під час судового засідання, так і поза ним. Так, як свідчать матеріали справи, ухвалу суду від 12.09.2014р. було винесено після обговорення в судовому засіданні, в якому брали участь обидві сторони та під час якого здійснювалась технічна фіксація, обставин, пов'язаних з надходженням до суду реєстраційної справи, у зв'язку з чим обом сторонам, зокрема відповідачу за його клопотанням, було надано можливість ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи, копія якої надійшло до суду.

Крім того, саме під час дослідження в судовому засіданні матеріалів реєстраційної справи було з'ясовано, що рішення, які позивач просив суд визнати недійсними, було оформлено трьома протоколами загальних зборів учасників товариства від одного числа, що, відповідно, і зумовило необхідність уточнення позовних вимог без зміни предмету та підстав позову.

При цьому законні вимоги суду щодо сплати судового збору в порядку, встановленому законом та згідно позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постанові пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" щодо сплати судового збору за кожну немайнову вимогу, жодним чином не може бути оцінено як доказ упередженості суду та факту "консультування" позивача.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно із ч.4 ст.20 ГПК України відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Як свідчать матеріали справи, у судовому засіданні 03.09.2014р., в якому здійснювалась технічна фіксація, судом представнику Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Зевс" Котович Г.М. було роз'яснено права та обов'язки сторони відповідно до ст. 22 ГПК України та з'ясовано питання наявності відводу згідно до вимог ст.20 ГПК України. Відводу заявлено не було.

Разом з тим, заяву про відвід, мотивовану вищевикладеними обставинами, що були та мали бути відомі представнику відповідача, який знайомився з матеріалами справи (т.1 а.с.35), зокрема із ухвалою про порушення провадження від 11.08.2014., а також був присутній у судовому засіданні 12.09.2014р. (т.2 а.с.37-41), було надано представником відповідача після початку розгляду справи, а саме: після відхилення судом клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі з огляду на його необґрунтованість, а також клопотання відповідача про зобов'язання позивача надіслати учасникам процесу копії позовної заяви з огляду на наявність у матеріалах справи доказів такого надіслання.

За таких обставин, суд вважає, що у даному випадку подання заяви про відвід має розцінюватися як неналежне користування представником відповідача своїми процесуальними правами, спрямоване на затягування розгляду справи із врахуванням закінчення процесуального строку, встановленого ст.69 ГПК України.

З огляду на викладене, враховуючи, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Зевс" про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи №916/3133/14 не містить достатніх та обґрунтованих доказів упередженості судді Щавинської Ю.М., вказана заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 20 ,86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Зевс" про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи №916/3133/14 відхилити.

Суддя Ю.М. Щавинська