Рішення

від 01.02.2007 по справі 2-48/2007

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2- 48 / 2007 p

Справа № 2- 48

/ 2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 лютого 2007

року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого -

судді Шляхова В. І. при секретарі Костюк Г. О., 

за участю позивача та представника відповідача Євган В. В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Ріпки справу за позовом ОСОБА_1до відділу

освіти Ріпкинської районної державної адміністрації про стягнення грошових

коштів,

встановив:

Звертаючись з

позовом до відповідача Углик вимоги обґрунтував 

ст.  57 Закону України „Про

освіту". Оскільки відповідач не провів виплати передбачені абз. 8 та 10 ч.

1 цієї статті,  за 1997 - 2000 роки,  то просить суд примусово стягти з відповідача

на його користь заборгованість за ці роки з виплат надбавки за вислугу років та

допомоги на оздоровлення з урахуванням індексації заробітної плати. Одночасно

просив стягти суму компенсації втрати частини доходів за 1997 - 2002 роки у

зв'язку з порушенням строків їх виплати.

В судовому

засіданні позивач уточнив позовні вимоги. Посилаючись на викладені в позові

обставини та термінову потребу лікування просить стягти з відповідача

заборгованість з надбавки за вислугу років і допомоги на оздоровлення на

загальну суму 1947 грн. 55 коп.

Представник

відповідача позов не визнала. Заперечення обґрунтовані пропуском позивачем

строку звернення до суду,  тому у

задоволенні вимог позивача просить відмовити.

З трудової

книжки позивача (а.с.  4-5)

убачається,  що з 1991 року й на час

звернення до суду сторони перебувають у трудових відносинах,  позивач є педагогом.  Лист ТДІП у Чернігівській області (а.с.  3) свідчить, 

що спірні виплати є складовою заробітної плати. Законом України „Про

реструктуризацію заборгованості з виплат, 

передбачених  ст.  57 ЗУ

„Про освіту" визначено,  що

кредиторською заборгованістю держава визнала борги з цих виплат за 2001 - 2002

роки (а.с.  16). Довідкою відповідачам 56

від 23. 01. 2007 р. (а.с.  7) визначена

загальна заборгованість позивачу зі спірних виплат за 1997 - 2002 роки (після

проведення обов'язкових відрахувань) становила до виплати 3339, 16 грн. (з них

за 2001 -2002 p.p. - 670, 18 грн.).

На 01. 01. 2007 року заборгованість становить 1947, 55 грн.

Суд,  вислухавши пояснення,  дослідивши матеріали справи виходить з

того,  що трудовий спір виник щодо

виконання відповідачем вимог абз. 8 та 10 ч. 1 

ст.  57 Закону України „Про

освіту" (педагогічним працівниками державою гарантуються виплати надбавки

за вислугу років і допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки).

Згідно ч. 7  ст.  43 Конституції України право на своєчасне

одержання винагороди за працю захищається законом.  Зокрема за 

ст.  22 Закону України „Про оплату

праці" суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому

порядку приймати рішення з питань оплати праці, 

що погіршують умови,  встановлені

законодавством,  угодами і колективними

договорами.  ст.   ст. 

97; 98 КЗпП України визначають порядок оплати праці працівників й

джерела фінансування спірних виплат.

Судом

встановлено,  що всупереч вимог закону

спірні виплати відповідачем позивачу проведені не були,  чим порушене законне право позивача на

своєчасну та повну оплату праці, 

оскільки будь - яких доказів наявності у нормативних актах підстав та умов

за яких працівник може бути позбавлений таких виплат,  здобуто не було. Твердження представника

відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду спростоване

положенням ч. 2  ст.  233 КЗпП

України,  -

працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому

заробітної плати без обмеження будь - яким строком.  Через викладене суд дійшов висновку,  що керівні роз'яснення,  наказ МОіН України з додатками та ЗУ „Про Державний бюджет

України на 2007 рік" (а.с.  8 - 17)

не регулюють спірні відносини. Цей висновок зокрема підтверджено й сумою вже

проведених відповідачем позивачу виплат.

Зважаючи,  що у судовому засіданні позивач погодився з

сумами,  що,  після встановлених законодавством

обов'язкових відрахувань,  належать йому

до виплати (довідка відповідача),  суд

дійшов висновку,  що позов підлягає задоволенню

зі стягненням на підставі  ст.  

ст.  81; 88 ЦПК

України з відповідача судових витрат, 

від сплати яких позивача під час звернення до суду законодавчо

звільнено.

На підставі ч.

2  ст. 

233 КЗпП України; абз. 8 та 10 ч. 1 

ст.  57 Закону України „Про

освіту";  ст.   ст. 

22,  98 Закону України „Про оплату

праці"; ч. 7  ст.  43 Конституції України;  ст.  

ст.  81; 88 ЦПК України керуючись  ст.  

ст.  10; 11; 58 - 60; 209,  212-215 ЦПК України,  суд -

вирішив:

Позов

задовольнити.

Стягнути на

користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1) з відділу освіти Ріпкинської районної державної

адміністрації Чернігівської області (розрахунковий рахунок 35419019002183,  код 02147517, 

МФО 853592 УДК в Чернігівській області у Ріпкинському відділенні

Ощадного банку України) 1 947 (одна тисяча дев'ятсот сорок сім) грн. 55 коп. в

рахунок погашення заборгованості з виплат надбавки за вислугу років та допомоги

на оздоровлення при наданні щорічної відпустки без урахування сум утримання

прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів; 51 грн. 00 коп.

судового збору у доход держави та 30 грн. 00 коп. на оплату витрат на

інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає

законної сили по закінченню строку на його оскарження.

Заяву про

апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду

Чернігівської області через Ріпкинський районний суд протягом десяти днів з дня

його проголошення,  а апеляційна скарга в

тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.

Апеляційна

скарга може бути подана учасниками без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження,  якщо скарга

подається у строк,  встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.