Постанова

від 15.10.2014 по справі 927/635/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р. Справа№ 927/635/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Благодіяння"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2014

у справі № 927/635/14 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради

до Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Благодіяння"

про стягнення 5 915,93 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 та від 01.10.2014 розгляд апеляційної скарги у справі № 927/635/14 відкладався на 01.10.2014 та 15.10.2014, відповідно.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 склад колегії суддів у справі № 927/635/14 змінено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2014 у справі № 927/635/14 в частині стягнення 1 110,00 грн. боргу провадження припинено; позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 632,50 грн. боргу, 135,62 грн. пені, 1 827,00 грн. судового збору; в іншій частині позову про стягнення 37,81 грн. пені відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що представниками сторін підписані та скріплені відбитками печаток акти надання послуг, які підписано представником відповідача без заперечень; понесені позивачем витрати підтверджені матеріалами справи; після порушення провадження у справі відповідачем проведено часткову оплату боргу на суму 1 110,00 грн.; за перерахунком суду розмір пені за вказаний позивачем період становить 135,62 грн.; передбачені договорами витрати на утримання майна та вартість витрат із страхування майна не відносяться до комунальних витрат, оскільки договорами між сторонами прострочення у оплаті страхового відшкодування та витрат на утримання майна не було забезпечено пенею, у решті вимог про стягнення 37,81 грн. пені необхідно відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2014 у справі № 927/635/14 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильного застосування норм законодавства і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, судом порушено норми ст.ст.33, 43 ГПК України, тому що не враховано, того, що позивач не обґрунтував позовні вимоги та не надав обґрунтованих розрахунків суми боргу; судом не враховано заперечення, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву від 28.05.2014 та від 03.07.2014.

Скаржник наполягає на тому, що підписання актів надання послуг не позбавляє його права заперечувати проти обґрунтованості розрахунків позовних вимог, а позивач не обґрунтував належним чином і не довів у судових засіданнях того, що ним дійсно понесені витрати з обслуговування приміщень і саме у таких розмірах, як зазначено у позовній заяві; позивачем, зокрема, не надано обґрунтування понесення витрат по розрахунках за теплову енергію та інші витрати з утримання приміщень, в тому числі невідомо як і на якій підставі розрахованих.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 у справі № 927/635/14 від позивача витребувані документи, які останнім надані.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з відшкодування витрат за комунальні послуги та утримання будівлі у розмірі 5 742,50 грн., суму пені за прострочення оплати витрат за комунальні послуги та утримання будівлі у розмірі 173,43 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договори оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області: від 18.01.2013 № 01/13, з додатковою угодою № 1, від 25.02.2013 № 09/13, від 07.10.2013 № 32/13, згідно із п.1.1 яких позивач, за договором орендодавець, передає, а відповідач, за договором орендар, приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення в будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою: пр.Миру, 20 у місті Чернігові та перебуває в господарському віданні позивача.

В п.1.1.1 договорів оренди №№ 01/13, 09/13, 32/13 зазначені приміщення, що передається в оренду, їх загальна площа становить, відповідно, 14,7 кв.м, 32,6 кв.м, 46,4 кв.м. та згідно із додатком № 3 -28,1 кв.м.

Зазначені приміщення передані в оренду відповідно до договорів оренди №№ 01/13, 09/13, 32/13 за актами прийому передачі в оренду нерухомого майна від 21.01.2013, від 25.02.2013, від 07.10.2013, від 28.02.2014.

В п.5.1.12 договорів №№ 01/13, 09/13, 32/13 сторонами погоджено умову про те, що страхування майна здійснює позивач; відповідач повинен відшкодувати позивачу вартість витрат із страхування майна пропорційно орендованим площам не пізніше 10 днів з моменту пред'явлення відповідної вимоги з боку позивача.

Також відповідно до укладених договорів оренди №№ 01/13, 09/13, 32/13 між сторонами укладено договори про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрати на утримання орендованого майна орендарем: від 18.01.2013 № 08-13, від 25.02.2013 № 09-13, від 07.10.2013 № 43-13.

Згідно з п.1.1 договорів №№ 08-13, 09-13, 43-13 позивач забезпечує обслуговування та експлуатацію нежитлового приміщення - приміщення, в будівлі, що знаходиться за адресою: пр.Миру, 20, загальною площею 4 689,3 кв.м, а також утримання прибудинкової території, а відповідач бере участь у витратах позивача щодо обслуговування та експлуатації пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих позивачем за договором.

В п.п.1.2, 2.1.1 договорів №№ 08-13, 09-13, 43-13 передбачено, що до витрат на утримання орендованого майна відносяться: послуги електрика та слюсаря-сантехніка; до плати за комунальні послуги входить: електрична та теплова енергія; в розрахунок вартості комунальних послуг включається сума відшкодування відповідачем земельного податку, пропорційно площі, що орендується; розмір плати за обслуговування будівлі, прибудинкової території залежить від складу послуг, які надаються позивачу житлово-експлуатаційними організаціями та іншими суб'єктами господарювання і визначаються розрахунком щомісячних платежів за обслуговування будівлі, за надані комунальні та інші послуги.

Відповідно до п.п.2.2.3, 2.2.4 договорів №№ 08-13, 09-13, 43-13 відповідач зобов'язався компенсувати позивачу у 5-денний термін відповідно до виставленого рахунку, який надається відповідачу одночасно з рахунком про сплату орендної плати, здійснені ним витрати по сплаті рахунків за надані комунальні послуги постачальною організацією згідно із показниками електролічильника та вартість експлуатаційних витрат, пов'язаних з відпуском електричної та теплової енергії згідно із договорами, укладеними між позивачем та постачальними організаціями; компенсувати позивачу у 5-денний термін відповідно виставленого рахунку, який надається відповідачу одночасно з рахунком про сплату орендної плати, здійснені ним витрати на попередню оплату: у розмірі 100% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період пропорційно орендованій площі; у розмірі 50% вартості заявленого обсягу споживання теплової енергії на розрахунковий період пропорційно орендованій площі; позивач одночасно з рахунками надає відповідачу акт наданих комунальних послуг, який останній повинен підписати та повернути позивачу не пізніше трьох днів з моменту його отримання.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури №№ СФ-0000: 831 від 31.08.2013, 944 від 30.09.2012, 1078 від 31.10.2013, 1170 від 30.11.2013, 1294 від 31.12.2013, 013 від 31.01.2014, 126 від 28.02.2014, 243 від 31.03.2014 та про надання позивачем відповідачу послуг були складені акти за №№ ОУ-0000: 767 від 31.08.2013, 873 від 30.09.2013, 999 від 31.10.2013, 1086 від 30.11.2013, 1203 від 31.12.2013, 012 від 31.01.2014, 117 від 28.02.2014, 228 від 31.03.2014, 227 від 31.03.2014, 226 від 31.03.2014, всього на загальну суму 5 742,50 грн.

Зазначені акти про надання послуг підписані представниками позивача та відповідача та скріплені відбитком печаток.

Докази оплати наданих послуг, на момент подання позовної заяви до суду першої інстанції, відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, у відповідача настав обов'язок здійснити оплату одержаних від позивача послуг згідно із вищевказаними договорами, виставленими позивачем рахунками та двосторонніми актами про надання послуг.

Доводи апеляційної скарги немає підстав визнати такими, що ґрунтуються на нормах законодавства та матеріалах справи.

У матеріалах справи наявні платіжні доручення про сплату позивачем ПАТ "Чернігівобленерго" платежів за електроенергію, КЕП "Чернігівська ТЕЦ" платежів за теплопостачання, копії витягів із рахунку про сплату за електроенергію і теплопостачання, розподіл плати за надані послуги по місяцях та по споживачах, звіти по розподілу витрат (а.с.2 - 123, 2т.).

Крім того, позивачем надано відповідно до ухвали апеляційного господарського суду копії документів: договору про постачання електричної енергії № 2771 від 19.02.2007, укладеного із Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго", рахунків Публічного акціонерного товариства "!Чернігівобленерго", виставлених позивачу, за спожиту електроенергію, договору № 96/5 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2005, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова", додаткової угоди від 01.04.2013 про зміну договору № 96, обсягів постачання теплової енергії, повного розрахунку по абонентському договору 96, договору страхування № 770121106.13 від 03.12.2013, укладеного із ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна, витягу із особового рахунку позивача про оплату за страхування майна, розподілу витрат по місяцях, акту звіряння розрахунків між КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" та позивачем, звітів по розподілу витрат за період серпень-грудень 2013р. та січень-березень 2014р.

У матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо розміру кількості, об'єму або вартості послуг, наданих позивачем відповідачу.

В п.2.3 договорів №№ 08-13, 09-13, 43-13 передбачено, що відповідач, що виявив бажання самостійно укладати договори на надання комунальних послуг, повинен сплачувати фактичні витрати за користування електроенергією, іншими комунальними послугами до дати укладених договорів з відповідними службами.

В матеріалах справи відсутні докази укладення відповідачем самостійно договорів на надання комунальних послуг.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, якщо відповідач вважає, що його заборгованість перед позивачем за спірний період становить всього суму 1 110,00 грн., яка була сплачена відповідачем за платіжним дорученням від 11.07.2014, то саме на відповідачу лежить тягар доказування саме такого розміру заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

В ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно із п.2.3 договорів №№ 08-13, 09-13, 43-13 у разі несвоєчасної або в неповному обсязі сплати вартості комунальних послуг та компенсації вартості витрат з утримання будівлі відповідно до п.2.2.3 цього договору відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог у частині стягнення пені у розмірі 135,62 грн.

Оскільки частина суми боргу в розмірі 1 110,00 грн. відповідачем була перерахована позивачу після порушення провадження у справі, провадження у справі у цій частині позовних вимог припинено відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України правомірно.

Колегією суддів не встановлено наявності порушень норм процесуального права, на які вказано скаржником.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2014 у справі № 927/635/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Благодіяння" без задоволення.

2. Справу № 927/635/14 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді В.І. Рябуха

Н.Ф. Калатай