Постанова

від 16.10.2014 по справі 816/1771/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 р. Справа № 816/1771/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Повстинагроальянс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2014р. по справі № 816/1771/14

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Повстинагроальянс"

до Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

07 травня 2014 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Повстинагроальянс", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2014 року № 0000032203, № 0000042203, № 0000052203.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.14 року по справі № 816/1771/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі № 816/1771/14 та прийняти нову постанову, якою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.01.2014 року за № 0000032203, № 0000042203, № 0000052203, прийняті Лубенською об'єднаною Державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Лолтавській області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновок Полтавського окружного адміністративного суду є невірним, так як не відповідає законодавству та дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ТОВ "Повстинагроальянс" (код ЄДРПОУ 34131667) є юридичної особою, перебуває на обліку в Гребінківському відділенні Лубенської ОДПІ та у перевіряємому періоді було зареєстровано платником податку на додану вартість як суб'єкт спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства, індивідуальний податковий номер 341316616237.

З 14.11.2013 року по 25.12.2013 року посадовими особами Лубенської ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Повстинагроальянс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 30.09.2013 року, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2012 року по 30.09.2013 року, за результатами якої складено акт від 30.12.2013 року № 1291/22-34131667.

За висновками перевірки ТОВ "Повстинагроальянс", зокрема, порушено:

- абз. 3 п. 198.6 ст. 198, п. 209.10, п.п. 209.17.4, п.п. 209.15.2 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальних деклараціях з ПДВ в сумі 274337 грн., в тому числі, у вересні 2012 року в сумі 92637 грн., у жовтні 2012 року в сумі 1013 грн., у листопаді 2012 року в сумі 979 грн., у грудні 2012 року в сумі 1204 грн., у січні 2013 року в сумі 2540 грн., у лютому 2013 року в сумі 22471 грн., у березні 2013 року в сумі 12986 грн., у квітні 2013 року в сумі 3570 грн., в травні 2013 року в сумі 45724 грн., у серпні 2013 року в сумі 91213 грн.;

- п. 209.10, п.п. 209.17.4 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість в загальній декларації з ПДВ в розмірі 62672 грн. за липень 2013 року;

- п. 209.10, п.п. 209.17.4 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість (рядок 19 загальної декларації з ПДВ) в сумі 41828 грн. за вересень 2013 року.

15.01.2014 року Лубенською ОДПІ на підставі акту перевірки від 30.12.2013 року №1291/22-34131667 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000032203, яким ТОВ "Повстинагроальянс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в загальному розмірі 342921 грн., у тому числі: за основним платежем - у сумі 274337 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 68584 грн.;

- № 0000042203, яким ТОВ "Повстинагроальянс" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 62627 грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) - у сумі 15668 грн.;

- № 0000052203, яким ТОВ "Повстинагроальянс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року на 41828 грн.

Розрахунок податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) наявний у матеріалах справи.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням про результати розгляду скарги Головного управління Мінходів у Полтавській області від 28.03.2014 року № 713/10/16-31-10-04-12 податкові повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ №0000032203, № 0000042203, № 0000052203 від 15.01.2014 року залишено без змін та скасовано податкове повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ № 0000062203 від 15.01.2014 року. Рішенням про результати розгляду скарги Міністерства доходів і зборів України від 23.04.2014 року № 7363/6/99-99-10-01-15 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ № 0000032203, № 0000042203, № 0000052203 від 15.01.2014 року та у зазначеній частині рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 15.01.2014 року № 0000032203, № 0000042203, № 0000052203, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.01.2014 року № 0000032203, № 0000042203, № 0000052203 прийняті Лубенською ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2014 року № 0000032203, № 0000042203, № 0000052203.

Колегія суддів частково не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, «Повстинагроальянс» є резидентом, який проводить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6. цієї статті та зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість органом державної податкової служби відповідно до свідоцтва № 200147058, було зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2009 року по даний час.

Згідно п. 209.6.ст.209 ПКУ «Повстинагроальянс» являється сільськогосподарським підприємством, оскільки основною діяльністю його є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

З травня 2013 року по вересень 2013 року позивачем здійснено реалізацію власновиробленої сільськогосподарської продукції, а саме молока, контрагенту ТОВ «Миргородський сироробний комбінат» (код ЄДРПОУ 31575405) згідно договору № 02-97 від 01.05.2013 року в загальній кількості 357759,607 кг на суму 294347,95 грн., в т.ч. ПДВ - 215724,65 грн., що підтверджено прийомними квитанціями на молоко переробного підприємства, які містяться в матеріалах справи:

- № 51 за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року на суму 274341,67 грн., в т.ч. ПДВ - 45723,61 грн.;

- № 59 за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року на суму 262719,77 грн., в т.ч. ПДВ - 43786,63 грн.;

- № 68 за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року на суму 252900,80 грн., в т.ч. ПДВ - 42150,13 грн.;

- № 78 за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року на суму 253418,12 грн., в т.ч. ПДВ - 42 236,35 грн.;

№ 80 за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року на суму 250 967,59 грн., в т.ч. ПДВ - 41 827,93 грн.

На здійснену реалізацію були оформлені податкові накладні:

- № 36/2від 23.05.2013 року на суму 128 502,65 грн., в т.ч. ПДВ -21 417,11 грн.;

- № 54/2 від 31.05.2013 року на суму 145 839,02 грн., в т.ч. ПДВ - 24 306,50 грн.;

- № 4/2 від 06.06.2013 року на суму 145 839,02 грн., в т.ч. ПДВ - 24 306,50 грн.;

- № 34/2 від 25.06.2013 року на суму 73 579,69 грн., в т.ч. ПДВ - 12 263,28 грн.;

- № 49/2 від 30.06.2013 року на суму 54 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.:

- № 48/2 від 30.06.2013 року на суму 54 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.

- № 50/2 від 30.06.2013 року на суму 54 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.;

- № 51/2 від 30.06.2013 року на суму 27 140,10 грн., в т.ч. ПДВ - 4523,36 грн.;

- № 19/2 від 19.07.2013 року на суму 50 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8 333,33 грн.;

- № 21/2 від 30.07.2013 року на суму 50 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8 333,33 грн.;

- № 53/2 від 31.07.2013 року на суму 44 900,82 грн., в т.ч. ПДВ - 7 483,47 грн.;

- № 51/2 від 31.07.2013 року на суму 54 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.;

- № 52/2 від 31.07.2013 року на суму 54 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн.;

- № 27/2 від 15.08.2013 року на суму 46 803,00 грн., в т.ч. ПДВ - 7 800,50 грн.;

- № 30/2 від 20.08.2013 року на суму 80 240,67 грн., в т.ч. ПДВ - 13 373,45 грн.;

- № 70/2 від 31.08.2013 року на суму 126 374,40 грн., в т.ч. ПДВ -21 062,40 грн.;

- № 7/2 від 06.09.2013 року на суму 1 15 853,08 грн., в т.ч. ПДВ - 19 308,85 грн.;

- № 43/2 від 19.09.2013 року на суму 119 852,65 грн., в т.ч. ПДВ - 19 975,44 грн.;

- № 74/2 від 30.09.2013 року на суму 15 261,26 грн., в т.ч. ПДВ - 2 543,64 грн.

Також був оформлений розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної № 4/2 від 06.06.2013 року: № 29/2 від 19.06.2013 року на суму - 145 839,02 грн., в т.ч. ПДВ - 24 306,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2013 року підприємство здійснило реалізацію власновирощеної великої рогатої худоби контрагенту ПАТ «Івано-Франківський м'ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 00451636) згідно договору № МКК-16/192 від 19.06.2013 року, живою вагою 9919 кг на суму 113313,30 грн., в т.ч. ПДВ - 18885,55 грн.

При реалізації контрагенту була оформлена видаткова накладна № ПС 000000001 від 19.06.2013 року на суму 113313,30 грн., в т.ч. ПДВ - 18885,55 грн. На здійснену реалізацію була оформлена податкова накладна № 27/2 від 19.06.2013 року на суму 113313,30 грн., в т.ч. ПДВ - 18885,55 грн.

У серпні 2013 року Позивачем здійснено реалізацію власновирощеної великої рогатої худоби контрагенту ТОВ «Будрем-1» (код ЄДРПОУ 38347061) згідно договору № 41 від 22.08.2013 року живою вагою 3312 кг на суму 40963,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6827,17 грн.

При реалізації контрагенту була оформлена видаткова накладна № ПС 000ОЈЮ002 від 22.08.2013 року на суму 40963,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6827,17 грн. На здійснену реалізацію була оформлена податкова накладна № 40/2 від 22.08.2013 року на суму 40 963,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 827,17 грн.

Платники, що зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, повинні забезпечити ведення окремого обліку операцій, пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом та іншими операціями.

Колегія суддів зазначає, що податкові зобов'язання, які виникли внаслідок реалізації молока в загальній кількості 357759,607 кг на суму 1294437,34 грн., в т.ч. ПДВ - 215724,65 грн. та великої рогатої худоби (надалі по тексту - ВРХ) живою вагою у кількості 13231 кг на суму 154276,30 грн., в т.ч. ПДВ - 25712,72 грн. були відображені підприємством у Деклараціях з ПДВ (скорочена) за відповідні місяці.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно правомірності висновку Лубенської ОДП1 ГУ Міндоходів у Полтавській області про те, що ТОВ «Повстинагроальянс» у травні-вересні 2013 року у порушення вимог п.209.10, п.п. 209.17.4 ст. 209 Податкового кодексу України включено суму ПДВ в розмірі 241437 грн. до складу податкових зобов'язань скорочених податкових декларацій з ПДВ, в результаті чого занижено податкові зобов'язання в загальних деклараціях з податку на додану вартість на суму 241437 грн.

Стосовно твердження, що у позивача у перевіряємому періоді відсутнє право в межах спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість здійснювати реалізацію ВРХ та молока, оскільки в свідоцтві платника спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відсутній вид діяльності - розведення великої худоби (код за КВЕД- 01.21.0) та не вірно розподілено суми податкових зобов'язань між Деклараціями з ПДВ загальною (бюджетною) та сільськогосподарською (скороченою), колегія суддів зазначає, що здійснюючи реалізацію власновиробленого молока та власно вирощеної ВРХ живою вагою, підприємство здійснює реалізацію сільськогосподарських товарів, які підпадають під спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПКУ сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Сільськогосподарська продукція - це продукція тваринного і рослинного походження, що підпадає під визначення груп 1-24, товарних підкатегорій 4301 10 00 00, 4301 30 00 00, 4302 11 00 00, 4302 13 00 00, 4302 19 35 00, 4302 19 80 00, 4302 30 21 00, 4302 30 25 00, 4302 30 31 00 УКТ ЗЕД, одержана в результаті відокремлення від біологічного активу (тварини або рослини) і призначена для продажу, переробки або внутрішньогосподарського використання.

Відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) молоко відноситься до товарної групи 4, ВРХ відноситься до товарної групи 1.

Як вбачається з матеріалів справи, Лубенська ОДП1 у Акті планової виїзної документальної перевірки № 1291/22-34131667 від 30.12.2013 року не заперечує той факт, що молоко та ВРХ є власно виробленими сільськогосподарськими товарами, а тому є безпідставними твердження суду 1-ї інстанції стосовно того, що позивачем не надано доказів того, що реалізовані останнім у травні-вересні 2013 року молоко коров'яче, корови, були вироблені саме ТОВ «Повстинагроальянс», адже даний факт не заперечувався.

Колегія суддів також звертає увагу на той факт, що позивач здійснює увесь цикл виробництва сільськогосподарської продукції із застосуванням власних та орендованих виробничих потужностей, а тому є сільськогосподарським товаровиробником.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких доказів того, що позивач виготовляє продукцію невласного виробництва в ході розгляду справи в суді першої інстанції не встановлено, так само, як і не встановлено коло осіб, які на думку суду першої інстанції чи відповідача, є власником такої продукції.

Актом перевірки, який міститься в матеріалах справи, підтверджено, що фактів придбання позивачем сільськогосподарської продукції у інших юридичних або фізичних осіб перевіркою не встановлено.

Також колегія суддів зазначає, що норми ст. 209 ПКУ не містять прямих вимог щодо зобов'язання платника податків здійснювати у межах спеціального режиму оподаткування лише діяльність, зазначену у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування. Крім того, ні Податковий кодекс України, ні жоден інший нормативно-правовий акт України також не містить вимог щодо зобов'язання платника податків здійснювати діяльність лише зазначену у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно здійснив реалізацію власновиробленої сільськогосподарської продукції в межах спеціального режиму оподаткування незалежно від додержання ним формальної процедури включення у свідоцтво суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість виду діяльності, а тому постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.14 року по справі № 816/1771/14 в зазначеній частині підлягає скасуванню.

Стосовно завищення податкового зобов'язання в декларації з ПДВ (скороченій) за лютий 2013 в сумі 18920 грн. та відповідно заниження суми податку на додану вартість в загальній декларації з ПДВ за лютий 2013р. на 18920 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (землекористувач) та ПАТ "Природні ресурси" (надрокористувач) укладено угоду про відшкодування збитків користувачу земельних ділянок від 15.02.2013 року, за умовами якої землекористувач надає дозвіл надрокористувачу на розміщення та будівництво резервної нитки газопроводу підключення "Тимчасово замірно-сепараційної установки для експлуатації розвідувальних свердловин при дослідно-промисловій розробці Луценківського родовища" на земельній ділянці, що знаходиться в адміністративних межах Чорнухинської селищної ради Чорнухинського району Полтавської області, а надрокористувач зобов'язується відшкодувати землекористувачу збитки, які будуть заподіяні проведенням зазначених робіт в порядку та на умовах, визначених цією угодою. Відповідно до пункту 3 цієї угоди сторони погодилися, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню надрокористувачем землекористувачу, становить 113520 грн., у тому числі ПДВ - 18920 грн.

ПАТ "Природні ресурси" перерахувало ТОВ "Повстинагроальянс" кошти сумі 113520 грн. з призначенням платежу: "відшкодування збитків користувачу зем. ділянок згідно угоди № б/н від 15.02.13 року, у т.ч. ПДВ 18920 грн.".

Позивач виписав Публічному акціонерному товариству "Природні ресурси" податкову накладну № 24/2 від 20.02.2013 року на загальну суму 113520 грн., у тому числі ПДВ - 18920 грн., у графі "Номенклатура товарів/послуг продавця" якої позивачем зазначено: "послуги с/г".

У ході перевірки встановлено та зафіксовано у акті перевірки, що в бухгалтерському обліку вказана операція відображена наступними бухгалтерськими проводками: Дт 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" Кт "Доходи від реалізації" сума - 94600 грн., Дт 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" Кт 643 "Податкові зобов'язання" сума - 18920 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем до перевірки надавалася саме податкова накладна № 24/2 від 20.02.2013 року на загальну суму 113520 грн., у тому числі ПДВ - 18920 грн., у графі "Номенклатура товарів/послуг продавця" якої позивачем зазначено: "послуги с/г", копія якої вилучена відповідачем у ході проведення перевірки, про що зафіксовано у акті та надана до суду першої інстанції відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано до суду першої інстанції копію податкової накладної за тим самим номером та датою (№ 24/2 від 20.02.2013) на ту саму суму 113520 грн., у тому числі ПДВ - 18920 грн., однак у графі "Номенклатура товарів/послуг продавця" цієї податкової накладної зазначено інші відомості: "відшкодування збитків за користування зем. ділянки".

Колегія суддів відхиляє доводи, викладені в апеляційній скарзі стосовно даної частини позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 209.15.2 ст. 209 Податкового кодексу України діяльністю у сфері сільського господарства є: а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація; б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація; в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Таким чином колегія суддів зазначає, що позивачем отримано кошти від ПАТ "Природні ресурси", у тому числі ПДВ - 18920 грн., не за вироблену продукцію рослинництва або тваринництва або не у зв'язку з наданням послуг іншому сільгосптоваровиробнику із використанням сільськогосподарської техніки.

Згідно з пунктом 6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі - декларація 0121 - 0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Оскільки отримані позивачем від ПАТ "Природні ресурси" кошти не є коштами, отриманими від здійснення діяльності у сфері сільського господарства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що сума ПДВ не може включатися до складу податкових зобов'язань податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої).

Відповідно до п. 188.1 статті 188 Податкового Кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно умов угоди від 15.02.2013 позивач надає дозвіл ПАТ "Природні ресурси" на розміщення та будівництво резервної нитки газопроводу підключення "Тимчасово замірно-сепараційної установки для експлуатації розвідувальних свердловин при дослідно-промисловій розробці Луценківського родовища" на земельній ділянці та позивачем виписано контрагенту ПАТ "Природні ресурси" податкову накладну № 24/2 від 20.02.2013 року на "послугу с/г" на суму ПДВ 18920 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення позивачем п.п. 209.15.2 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України в частині завищення податкового зобов'язання в декларації з ПДВ (скороченій) за лютий 2013 в сумі 18920 грн. та відповідно заниження суми податку на додану вартість в загальній декларації з ПДВ за лютий 2013 на 18920 грн.

Стосовно порушення позивачем абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по загальній декларації з ПДВ за вересень 2012 року на 118480 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ПАТ "Украгро НПК" (постачальник) укладено договір поставки № ПВС 3/01.08.11 від 01.08.2011 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передавати, а покупець приймати та оплачувати продукцію на умовах цього договору. Відповідно до пункту 1.1 додатку № 1 від 01.08.2011 року до договору за цим договором поставці підлягає амофос фасований (БігБег 1000 кг) в кількості 192 т на загальну суму 1297920 грн., у тому числі ПДВ - 216320 грн.

На виконання умов договору ПАТ "Украгро НПК" виписано позивачу податкову накладну № 101 від 04.08.2011 року на аммофос NP 12:52 в биг-бегах на суму 1297920 грн., в тому числі ПДВ - 216320 грн., сума ПДВ по якій включена позивачем до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість (скороченої) за серпень 2011 року.

У ході перевірки встановлено та зафіксовано у акті, що у вересні 2012 року ТОВ "Повстинагроальянс" згідно договору поставки № 21/09-ам від 21.09.2012 року здійснило реалізацію 105,18 тон амофосу СТОВ "Пальміра" (іпн 252073623131) згідно податкової накладної № 12 від 25.09.2012 року на суму 710881 грн. 18 коп., в тому числі ПДВ - 118480 грн. 20 коп.

Сума податку на додану вартість 118480 грн. 20 коп. згідно податкової накладної, складеної ПАТ "Украгро НПК" 04.08.2011 року, включена позивачем до складу податкового кредиту загальної декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Відповідно до абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином платник податків має право включити до податкового кредиту суму ПДВ протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Колегія суддів зазначає, що позивачем включено до складу податкового кредиту загальної податкової декларації з податку на додану вартість у вересні 2012 року суму податку на додану вартість згідно податкової накладної, складеної ПАТ "Украгро НПК" 04.08.2011р., тобто за межами 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, чим порушено приписи п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що у даний спосіб позивачем проведено коригування податкового кредиту у зв'язку зі зміною напрямку використання товарів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 4.5.2 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011року № 1492, у рядку 16.2 відображається коригування податкового кредиту, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів/послуг, необоротних активів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів/послуг або переробними підприємствами готової продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг. Таке коригування проводиться виходячи із балансової (залишкової) вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, відповідно до частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях (для сільськогосподарських підприємств виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, розрахованої відповідно до вимог пункту 209.15.1 статті 209 розділу V Кодексу): а) у разі зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів; б) при реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Однак суму ПДВ до складу податкового кредиту ТОВ "Повстинагроальянс" включено не шляхом коригування податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість (скороченій) (рядок 12) та загальній (рядок 16.2).

Відповідно до декларації з податку на додану вартість (скороченої) за вересень 2012 року, якою виправляються помилки за серпень 2012 року та додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ під номером 40 в розділі ІІ "Податковий кредит" позивачем зменшено податковий кредит в Декларації з податку на додану вартість (скороченій) по контрагенту ПАТ "Украгро НПК" на суму 118480 грн. 20 коп. (період виписки податкової накладної - серпень 2011 року).

До складу податкового кредиту загальної декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року (рядок 10.1, рядок 17) позивачем включено суму ПДВ 118480 грн. 20 коп. згідно податкової накладної, складеної ПАТ "Украгро НПК" 04.08.2011 року.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення позивачем абзацу 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по загальній декларації з ПДВ за вересень 2012 року на 118480 грн.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу. або

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були частково порушені норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Повстинагроальянс" задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2014р. по справі № 816/1771/14 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2014 року № 0000052203, від 15.01.2014 року № 0000042203, від 15.01.2014 року № 0000032203 в частині заниження податкового зобов'язання на суму 171171,00грн. (в т.ч. 136937,00 грн. - за основним платежем та за штрафними санкціями - у сумі 34234,00 грн.), прийнявши в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.01.2014 року № 0000052203 та від 15.01.2014 року № 0000042203.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 року № 0000032203 в частині заниження податкового зобов'язання на суму 171171,00грн. (в т.ч. 136937,00 грн. - за основним платежем та за штрафними санкціями - в сумі 34234,00 грн.).

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2014р. по справі № 816/1771/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П’янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.