Постанова

від 24.09.2014 по справі 826/9981/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2014 року 12:37 № 826/9981/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Хижняка І.О., відповідача - Вороніної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 червня 2014 року № 0000493720, № 0000503720, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 11 липня 2014 року звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (протокольною ухвалою суду від 06 серпня 2014 року замінено первинного позивача на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА», далі - ТОВ «АДМ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - МГУ Міндоходів - Центральний офіс з ОВП, відповідач) від 26 червня 2014 року № 0000493720, № 0000503720.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У ході судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив задовольнити їх з підстав, наведених у адміністративному позові.

В наданих суду запереченнях представник відповідача вказав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях на адміністративний позов.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (код ЄДРПОУ 20027449) зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 21 серпня 1999 року (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 1 074 120 0000 001481). Місцезнаходження ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»: 04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 16-А.

ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 29 липня 1997 року за № 1674, на податковий облік в Окружній ДПС - Центральному офісі з обслуговування ВПП ДПС як платника податків взято 16 березня 2011 року за № 234/29-019.

Згідно свідоцтва № 100331135 від 04 квітня 2011 року позивач станом на момент виникнення спірних правовідносин мав статус платника податку на додану вартість з 24 вересня 1999 року(індивідуальний податковий номер 200274426590).

До видів діяльності ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» за КВЕД-2010 відносяться: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 10.41 - виробництво олії та тваринних жирів; 46.18 - діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами.

09 липня 2014 року загальними зборами ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» було прийнято рішення про зміну найменування позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА».

На підставі наказу від 12 березня 2014 року № 261 та направлення від 12 березня 2014 року № 136, в період з 12 березня 2014 року по 21 березня 2014 року, МГУ Міндоходів - Центральним офісом з ОВП проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (код ЄДРПОУ 20027449) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2013 року, за результатами якої складено акт від 21 березня 2014 року № 291/28-10-37-20/20027449 (далі - Акт № 291/28-10-37-20/20027449).

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем наступних вимог:

- пункту 33.1 статті 33, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), із змінами і доповненнями, результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2013 року на суму ПДВ 590 305,00 грн., за грудень 2013 року на суму ПДВ 117 879,00 грн.;

- пункту 200.4 статті 200 ПК України, із змінами і доповненнями, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2013 року в розмірі 590 305,00 грн., яке підлягало зменшенню.

01 квітня 2014 року (вих. № 3580/1) позивач надав на адресу відповідача заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких (відповідь від 15 квітня 2014 року № 8016/10/28-10-37-20-16) висновки акту залишено без змін.

18 квітня 2014 року на підставі акту перевірки від 21 березня 2014 року № 291/28-10-37-20/20027449 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми «В1» № 0000283720, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ ПК України, із змінами і доповненнями та згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пунктом 200.11 статті 200 ПК України, із змінами та доповненнями, за порушення вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 33.1 статті 33, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 202.1 статті 202 ПК України, із змінами і доповненнями, позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 590 305,00 грн., у тому числі нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 295 152,50 грн.;

- форми «В4» № 0000293720, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ ПК України, із змінами і доповненнями та згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пунктом 200.11 статті 200 ПК України, із змінами та доповненнями, за порушення вимог пункту 33.1 статті 33, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 202.1 статті 202 ПК України, із змінами та доповненнями, позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 117 879,00 грн.

ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» 28 квітня 2014 року (вих. № 279/1) подав до Міністерства доходів і зборів України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 18 квітня 2014 року № № 0000283720, 0000293720.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 20 червня 2014 року № 11079/6/99-99-10-01-15 скаргу позивача задоволено частково, податкове повідомлення-рішення МГУ Міндоходів - Центрального офісу з ОВП від 18 квітня 2014 року № 0000283720 в частині зменшення перевіркою на 21 703,00 грн. бюджетного відшкодування ПДВ і у відповідній частині штрафну санкцію скасовано; податкове повідомлення-рішення МГУ Міндоходів - Центрального офісу з ОВП від 18 квітня 2014 року № 0000293720 в частині зменшення перевіркою від'ємного значення ПДВ на суму 115 964,78 грн. скасовано, в інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

26 червня 2014 року МГУ Міндоходів - Центральним офісом з ОВП, на підставі акту перевірки від 21 березня 2014 року № 291/28-10-37-20/20027449 та рішення Міністерства доходів і зборів України від 20 червня 2014 року № 11079/6/99-99-10-01-15, прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми «В1» № 0000493720, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ ПК України, із змінами і доповненнями та згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пунктом 200.11 статті 200 ПК України, із змінами та доповненнями, за порушення вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 33.1 статті 33, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 202.1 статті 202 ПК України, із змінами і доповненнями, позивачу зменшену суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 568 602,00 грн., у тому числі нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 284 301,00 грн.;

- форми «В4» № 0000503720, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ ПК України, із змінами і доповненнями та згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пунктом 200.11 статті 200 ПК України, із змінами та доповненнями, за порушення вимог пункту 33.1 статті 33, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 202.1 статті 202 ПК України, із змінами та доповненнями, позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 914,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами ТОВ «АДМ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 33.1 статті 33 ПК України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 ПК України).

Пунктом 200.3 статті 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 ПК України).

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Крім того, відповідно до положень пункту 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

З матеріалів справ вбачається, що в перевярємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Укрснаб-Агро» (код ЄДРПОУ 38564520).

До МГУ Міндоходів - Центрального офісу з ОВП надійшов акт перевірки Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрснаб-Агро» (код за ЄДРПОУ 38564520) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924) за період з 01 жовтня 2013 року по 30 листопада 2013 року, ТОВ «Широкі Лани» (код за ЄДРПОУ 38436397) за період з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2013 року, ТОВ «Гривіта» (код за ЄДРПОУ 38504236) за період з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2013 року» від 10 лютого 2014 року № 96/22-02/38564520.

Вказаним вище актом перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів ТОВ «Укрснаб-Агро» з постачальниками ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Широкі Лани», ТОВ «Гривіта» та підприємствами-покупцями ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)», ПАТ «Київхліб», ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 10», ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 11» за жовтень, листопад 2013 року та не встановлено факту реального здійснення господарських операцій.

Крім того, висновками того ж акту встановлено, що ТОВ «Укрснаб-Агро» неправомірно віднесено до податкових зобов'язань суми по податковим накладним, виписаним на адресу ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)», ПАТ «Київхліб», ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 10», ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 11» на загальну суму 6 398 851 грн.

Також, ТОВ «Укрснаб-Агро» неправомірно віднесено до податкового кредиту суми по податковим накладним, виписаним ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Широкі Лани», ТОВ «Гривіта» та відповідно завищено податковий кредит в розмірі 6 271 482 грн., в тому числі не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних суму податкового кредиту 2 138 239 грн. за листопад 2013 р.

Взявши до уваги висновки акту перевірки Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, відповідач в своєму акті перевірки № 291/28-10-37-20/20027449 встановив, що ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» включено до складу податкового кредиту грудня 2013 року суму ПДВ в розмірі 144 450,00 грн., по заяві зі скаргою на постачальника по податковим накладним (не отриманим та/або отриманим з порушенням), перша подія по яких сталася в жовтні 2013 року, листопаді 2013 року, з якої 117 879,00 грн. включена до складу операцій, які надають право формування податкового кредиту та 26 571,00 грн. включена до складу операцій, що не впливають на формування податкового кредиту.

Разом з тим, в ході розгляду справи судом встановлено, що 31 жовтня 2013 року між ТОВ «Укрснаб-Агро» (Постачальник) та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (Покупець) був укладений Договір поставки № 510/1-090745, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити Товар (сою українського походження урожаю 2013 року) насипом на умовах, передбачених даним Договором.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Укрснаб-Агро», позивачем надано суду:

- копію Договору поставки від 31 жовтня 2013 року № 510/1-090745;

- копію додатку № 1 від 06 листопада 2013 року до Договору поставки від 31 жовтня 2013 року № 510/1-090745;

- реєстр первинних бухгалтерських документів, що підтверджують взаємовідносини позивача з ТОВ «Укрснаб-Агро» (код за ЄДРПОУ 38564520) за період з 31 жовтня 2013 року по 06 листопада 2013 року;

- копії податкових накладних від 01 листопада 2013 року № 2, від 02 листопада 2013 року № 3, від 03 листопада 2013 року № 4, від 04 листопада 2013 року № 5, від 06 листопада 2013 року № 7 на загальну суму 3 411 610,00 грн., в тому числі ПДВ на загальну суму 568 601,65 грн.;

- копії видаткових накладних від 01 листопада 2013 року № 33, від 02 листопада 2013 року № 34, від 03 листопада 2013 року № 35, від 04 листопада 2013 року № 36, від 06 листопада 2013 року № 38 на загальну суму 3 411 610,00 грн., в тому числі ПДВ на загальну суму 568 601,65 грн.;

- копії рахунків про оплату від 01 листопада 2013 року № 34, від 02 листопада 2013 року № 35, від 03 листопада 2013 року № 36, від 04 листопада 2013 року № 37, від 06 листопада 2013 року № 39;

- копії товарно-транспортних накладних за жовтень-листопад 2013 року № 221933, № 221934, № 221939, № 221940, № 221941, № 221947, № 221948, № 236632, № 221958, № 236661, № 236662, № 236663, № 236665, № 236666, № 236667, № 236668, № 236669, № 236670, № 236671, № 247176, № 247177;

- копії карантинних сертифікатів від 08 листопада 2013 року № 75/14-019/ВМ-480285, № 75/14-019/ВМ-480286, № 75/14-019/ВМ-480287, № 75/14-019/ВМ-480288, № 75/14-019/ВМ-480289, № 75/14-019/ВМ-480290, № 75/14-019/ВМ-480291, № 75/14-019/ВМ-480292, № 75/14-019/ВМ-480293 та від 11 листопада 2013 року № 75/16-046/КК-410876, № 75/16-046/КК-410878, № 75/16-046/КК-410879, № 75/16-046/КК-410880, № 75/16-046/КК-410881, № 75/16-046/КК-410882, № 75/16-046/КК-410883, № 75/16-046/КК-410884, № 75/16-046/КК-410885, № 75/16-046/КК-410886, 75/16-046/КК-410887, № 75/16-046/КК-410888;

- копію виписки по рахунку позивача в АТ «Райффайзен Банк Аваль» № 2600816020 з 05 листопада 2013 року по 07 листопада 2013 року;

- копію реєстру прийнятого вантажу на особовий рахунок позивача з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2013 року від постачальника ТОВ «Укрснаб-Агро».

Крім того, позивачем надано копію Договору від 27 червня 2013 року № 661/06/13, укладеного між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (Замовник) та ПП «Блок Баг Системс» (Виконавець), предметом якого є організація Виконавцем проведення карантинного огляду та ветеринарного дослідження зернових та маслинних вантажів Замовника, а також оформлення та видача наступних сертифікатів на Вантаж:

- сертифікат якості Державної інспекції сільського господарства України (ДІСГ);

- карантинний сертифікат;

- ветеринарне свідоцтво (ф-2), зареєстроване в службі ПГВСКН.

На підтвердження реальності виконання зазначеного договору, позивач надав: копію додатку № 7 від 12 червня 2014 року до договору від 27 червня 2013 року № 661/06/13; реєстр первинних бухгалтерських документів за період з 31 жовтня 2013 року по 06 листопада 2013 року.

Крім того, позивачем надано суду копію Договору складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 09 липня 2013 року № 18, укладеного між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (Поклажодавець) та ТОВ «АГРАРІКО» (зерновий склад), а також документи, що були складені за наслідком реалізації вказаного договору: копію додатку № 1 до договору від 09 липня 2013 року № 18, копію додатку № 2 до договору від 09 липня 2013 року № 18, копію додаткової угоди № 3 до договору від 09 липня 2013 року № 18, копію рахунку на оплату від 31 жовтня 2013 року № 257, копію акту надання послуг від 31 жовтня 2013 року № 286, копію податкової накладної від 31 жовтня 2013 року № 47 на суму 142 424,30 грн., ПДВ на суму 28 484,86 грн., а всього на суму 170 909,16 грн.

Окрім цього, на підтвердження включення ТОВ «АДМ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» до складу податкового кредиту в грудні 2013 року суму ПДВ в розмірі 144 450,00 грн., по заяві зі скаргою на постачальника по податковим накладним (не отриманим та/або отриманим з порушенням) позивачем надано копії податкових декларацій з податку на додану вартість, копії розрахунків коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1), копії довідок про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), копії розрахунків суми бюджетного відшкодування (Д3), копії заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), копії розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), копії довідок (Д6), копії розрахунків (перерахунків) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподаткованих операціях (Д7), копії заяв про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН) (Д8) за листопад-грудень 2013 року.

Крім того, з метою з'ясування обставин фінансово-господарської діяльності позивача судом у судове засідання викликався директор ТОВ «Укрснаб-Агро» ОСОБА_7, який підтвердив, що він є керівником вказаного підприємства, яке розташоване за адресою: місто Бровари, вулиця Черняхівського, 20а/13.

Крім того, свідок ОСОБА_7 підтвердив факт укладання договору поставки між позивачем та ТОВ «Укрснаб-Агро» та підписання ним первинних фінансово-господарських документів.

Також, контрагентом позивача - ТОВ «Укрснаб-Агро» надані пояснення стосовно господарських операцій з позивачем по договору поставки від 31 жовтня 2013 року № 510/1-090745, з яких вбачається, що позивачу було поставлено 832,1 т. сої українського походження, врожаю 2013 року, загальною вартістю 3 411 610,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 568 602,00 грн.

ТОВ «Укрснаб-Агро» були виписані та видані податкові накладні на суму сплаченого в ціні товару ПДВ, які були в установленому порядку зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження своїх пояснень, представник ТОВ «Укрснаб-Агро» надав суду копії податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад-грудень 2013 року (Д1, Д5-Д7).

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, суд робить висновок про те, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Так само як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відомості податкової звітності контрагента позивача.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце з його контрагентами, позивачем було надано суду копії відповідних первинних документів, а саме: договорів, видаткових та податкових накладних, рахунків на оплату, тощо.

Наявні в матеріалах справи видаткові й податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені нормами чинного законодавства обов'язкові реквізити.

Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними на момент розгляду вказаної справи - відсутні.

Як встановлено судом та не заперечувалося відповідачем, на момент складання податкових накладних, ТОВ «Укрснаб-Агро» та ТОВ «АГРАРІКО» були зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 статті 201 ПК України.

Окрім цього, позивачем додано до податкової декларації у звітному періоді заяву (додаток 8) зі скаргою щодо відмови постачальника надати податкову накладну, що є підставою для включення сум податку до податкового кредиту, відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, за вказаних обставин, суд приходить до висновку про вчинення позивачем в перевіряємому періоді фінансово-господарської діяльності в рамках звичайної господарської діяльності.

Водночас, доводи контролюючого органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не є доведеними належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як визначено частиною другою статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський Суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського Суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Доказів вчинення таких шахрайських дій з боку позивача суду відповідачем надано не було.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 568 602,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 284 301,00 грн. та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 914,00 грн. було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення 26 червня 2014 року № 0000493720, № 0000503720 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» повністю задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 26 червня 2014 року № 0000493720, № 0000503720.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29.09.2014 р.