ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2014 р. Справа № 914/2949/14
За позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109", м.Львів
до відповідача: Львівське міське управління юстиції, м. Львів
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Житлово-комунальну контора", м. Львів
про визнання недійсним рішення.
Суддя П. Манюк
при секретарі О. Підкостельна
за участю представників:
від позивача: Павлічко О.О. - представник
від відповідача : не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.
Розглядається справа за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109" до Львівського міського управління юстиції, з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства "Житлово-комунальну контора" про визнання недійсним рішення.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2014 року. Крім того, до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Житлово-комунальну контора".
Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях.
Представник відповідача у попередніх судових засіданнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Житлово-комунальну контора" не забезпечила явки уповноваженого представника в судові засідання, причин неявки не повідомила, вимог суду зазначених в ухвалах про порушення провадження та про відкладення розгляду справи не виконала.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109" (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Львівського міського управління юстиції (надалі - відповідач) про визнання недійсним рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції від 13.05.2013 р. № 2203705 про проведення державної реєстрації права власності; форма власності: державна; на нежитлове приміщення, що розташоване - Львівська обл., м. Львів, вулиця Зелена, будинок 109, за суб'єктом: Державне підприємство «Житлово-комунальна контора», податковий номер 01275727 та відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 06.02.2014 р. у справі № 914/2501/13 за позовом ОСББ «Зелена, 109» та ТзОВ «Редакція «Галицькі контракти» до Державного підприємства «Житлово-комунальна контора» та до Львівського міського управління юстиції, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2014 р. встановлено, що 13.05.2013 р. державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ЛМУЮ Живко М.О. прийняв рішення № 2203705 про державну реєстрацію права та їх обтяжень за заявою ДП «ЖКК», оформив свідоцтво про право власності, на підставі якого здійснив державну реєстрацію права власності ДП «ЖКК» на нежитлове приміщення 17, 2 кв.м. у будинку 109 по вул. Зеленій, що у м. Львові. На момент державної реєстрації права власності ДП «ЖКК» на об'єкт реєстрації, докази про його належність на праві власності чи будь-якому іншому праві за ДП «ЖКК» були відсутні. Оформлення свідоцтва про право власності від 13.05.2013 р. за ДП «ЖКК» було проведено після набрання законної сили рішеннями Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 р. у справі № 5015/3913/11, яким було зобов'язано ДП «ЖКК» передати на баланс ОСББ «Зелена, 109» житловий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 109, а також від 02.08.2011 р. № 5015/3874/11, яким ДП «ЖКК» відмовлено у задоволенні позову про визнання за ним права власності на об'єкт реєстрації. Актом приймання-передачі житлового комплексу (гуртожитку для холостяків) або його частини з балансу на баланс від 13 серпня 2013 року ДП "ЖКК" передала, а ОСББ "Зелена, 109" прийняла (із запереченням) нежитлові приміщення у будинку по вул. Зелена, 109 у м.Львові, за винятком, зокрема, спірного нежитлового приміщення - частини вестибюлю площею 17,2 кв.м., оскільки на момент передачі за ДП "ЖКК" було оформлено право власності на зазначений об'єкт. Також, матеріалами справи № 914/2501/13 підтверджено видачу державним реєстратором свідоцтва про право власності від 13.05.2013 року на нежитлове приміщення 17,2 кв.м. у будинку 109 по вул. Зеленій у м.Львові, власником якого визначено ДП "ЖКК", внаслідок перепланування вестибюлю, що суперечить статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Зважаючи на те, що скасування рішення про державну реєстрацію права власності ДП «ЖКК» на об'єкт реєстрації в порядку ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не було предметом позову у справі № 914/2501/13, оскільки такої вимоги не було заявлено, ні при зверненні позивачів до суду, ні в порядку, передбаченому ч. 1 п. 2 ст. 83 ГПК України, тому суд при розгляді справи № 914/2501/13 визнав недійсним лише свідоцтво про право власності ДП «ЖКК» на об'єкт реєстрації, а також запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.05.2013 р. № 902638 в частині підстав виникнення права власності та зобов'язав ДП «ЖКК» звільнити об'єкт реєстрації (частину вестибюлю, позначену на плані першого поверху як приміщення 1А/17, 2 кв.м. у буд. 109 по вул. Зеленій у м. Львові) для передачі його на утримання ОСББ «Зелена, 109».
Таким чином, позивач просить суд визнати недійсним рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції від 13.05.2013 р. № 2203705 про проведення державної реєстрації права власності, так як таке рішення державного реєстратора не було визнано недійсним при розгляді справи № 914/2501/13, оскільки такої вимоги позивачами не було заявлено. Крім того, позовні вимоги позивачем заявлені саме до Львівського міського управління юстиції, оскільки у його складі діє як структурний підрозділ - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції.
В представленому відзиві та в усних пояснення, наданих в судових засіданнях, відповідач позовні вимоги заперечив з мотивів, що відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції з 01.01.2013 р. здійснює повноваження щодо реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, а тому його рішення, дії чи бездіяльність з цього приводу на підставі ст. 55 Конституції України, ч. 1 ст. 17, ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, з характеру правовідносин та складу їх учасників вбачається, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції та повинна розглядатися в порядку, визначеному КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів:
Згідно приписів ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Одним із способів захисту порушеного права, відповідно до ст. 16 ЦК України, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, пунктом 1 якого визначено, що органами державної реєстрації прав є Укрдержреєстр та структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2013 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно - Живко М.О. прийнято рішення № 2203705 «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким вирішено провести державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Зелена, буд. 109, за Державним підприємством «Житлово-комунальна контора», відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.02.2014 р. у справі 914/2501/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція "Галицькі контракти" та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109", до відповідача-1: Державного підприємства "Житлово-комунальна контора", відповідач-2: Українська державна будівельна корпорація "Укрбуд" та до відповідач-3: Львівське міське управління юстиції, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання співвласниками будинку, зняття арешту частини будівлі та звільнення приміщення, позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним свідоцтво про право власності ДП «ЖКК» на об'єкт реєстрації, а також запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.05.2013 р. № 902638 в частині підстав виникнення права власності та зобов'язано ДП «ЖКК» звільнити об'єкт реєстрації (частину вестибюлю, позначену на плані першого поверху як приміщення 1А/17,2 кв.м. у буд. 109 на вул. Зеленій у м. Львові) для передачі його на утримання ОСББ «Зелена, 109».
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 р. рішення Господарського суду Львівської області від 06.02.2014 р. у справі 914/2501/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства «Житлово-комунальна контора» - без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2014 р. касаційну скаргу Державного підприємства «Житлово-комунальна контора» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 06.02.2014 р.та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 р. у справі 914/2501/13 залишено без змін.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З врахуванням вимог ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 06.02.2013 р. у справі № 914/2501/13, яке набрало законної сили є преюдиційними і не потребують додаткового доказування.
Зважаючи на те, що судовими рішеннями у справі № 914/2501/14 встановлено неправомірність дій відповідача при реєстрації права власності та визнано недійсним свідоцтво про право власності ДП «ЖКК» на об'єкт реєстрації, а також запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.05.2013 р. № 902638 в частині підстав виникнення права власності з мотивів їх безпідставності, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції від 13.05.2013 р. № 2203705 про проведення державної реєстрації права власності є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що справа № 914/2949/14 є справою адміністративної юрисдикції та повинна розглядатися в порядку визначеному КАС України та зауважує, що правомірність розгляду питання законності дій відповідача при реєстрації права власності ДП «ЖКК» на спірний об'єкт у господарських судах підтверджується судовими рішеннями у господарській справі № 914/2501/13.
В позовній заяві позивач просить суд визнати недійсним рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції від 13.05.2013 р. № 2203705 про проведення державної реєстрації права власності; форма власності: державна; на нежитлове приміщення, що розташоване - Львівська обл., м. Львів, вулиця Зелена, будинок 109, за суб'єктом: Державне підприємство «Житлово-комунальна контора», податковий номер 01275727 та відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна. Фактично у позовній вимозі йдеться про визнання недійсним всього змісту рішення державного реєстратора.
В той же час у ст. 84 ГПК України зазначені, зокрема, вимоги до резолютивної частини судового рішення та вказано, що при задоволенні позову про визнання акта недійсним в резолютивній частині рішення вказується лише найменування акта і органу, що його видав, номер акта, дата його видання, чи визнається акт недійсним повністю або частково (в якій саме частині).
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача повністю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1, 35, 49, 82-85 ГПК України, суд,
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції від 13.05.2013 р. № 2203705 «Про державну реєстрацію прав та їх обмежень».
3. Стягнути з Львівського міського управління юстиції (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 299, код ЄДРПОУ 33252871) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109" (79035, м. Львів, вул. Зелена, 109, код ЄДРПОУ 36670314) 1 218, 00 грн. судового збору.
Повне рішення складено 23.10.2014 року.
Суддя Манюк П.Т.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2014 |
Оприлюднено | 30.10.2014 |
Номер документу | 41077242 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Манюк П.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні