Постанова

від 22.10.2014 по справі 906/504/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2014 р. Справа № 906/504/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Грязнов В.В.

суддів Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Cливінському О.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар" на рішення господарського суду Житомирської області від 17.06.14 р.

у справі № 906/504/14 (суддя Кудряшова Ю.В. )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар"

відповідач Приватне підприємство "Світ-11" (м.Житомир)

за участю третіх осіб ,які не зааявляють самоістійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Крупекс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімбуд - Житомир", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач", Публічне акціонерне товариство АБ "Укргазбанк".

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012р.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ДяковаС.М.,представника, довіреність в справі

третьої особи 1,2,4-не з"явились

третьої особи 3- Григоренко Є.Л.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженям голови Рівненського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2014 року у зв"язку з перебуванням у відпустці суддів Маціщук А.В. та Гулової А.Г. визначено колегію у складі головуюча суддя Олексюк Г.Є.судді Грязнов В.В., Розізнана І.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 17 червня 2014 року у справі №906/504/14 ( суддя Кудряшова Ю.В.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" до Приватного підприємства "Світ-11" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012 pоку (позивачем відповідачу відступлено право вимоги за рішенням суду по справі №12/5007/32/11).

Відмовляючи у позові місцевий господарський суд з огляду на ст. 202,203, 215 Цивільного кодексу України дійшов висновків, що :

- сторонами дотримано вимоги діючого законодавства при укладенні договору про відступлення права вимоги від 13.11.2011 року;

- укладення оспорюваного договору спрямовано позивачем для отримання визначених у договорі коштів, оскільки попередньо виконання наказу господарського суду Житомирської області №12/5007/32/11 від 24.06.2011 року ( по якому відступлено право вигоди) з урахуванням постанови Богунського ВДВС Житомирського МУЮ від 31.05.2012 року не було можливим.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" подано апеляційну скаргу, якою вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, безпідставно ухилився від оцінки доказів та обставин, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а висновки суду не грунтуються на відповідних доказах та не відповідають обставинам справи.

Вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про недоведеність наявності умислу сторін на ухилення Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" від виконання рішення суду у справі № 17/1918 про стягнення грошових коштів на користь ПАТ «Укргазбанк», оскільки у позовній заяві та в ході судового розгляду справи означені обставини підтверджувалися належними доказами : наявністю виконавчого провадження; поясненнями директорів ТзОВ «Оскар» та ПП «Світ-11» про те, що їм було відомо про справжню мету укладення договору (ухилення від виконання рішення суду); умовами оспорюваного договору, у якому формально приховують безоплатність правочину, а саме: ТОВ «Оскар» отримав право на винагороду за відступлення боргу в розмірі лише 80000 гривень і лише у разі стягнення новим кредитором (ПП «Світ-11») всієї суми боргу протягом року з дня задоволення вимог відповідача.

Звертає увагу, що місцевим господарським судом не взято до уваги правовий висновок, викладений в ухвалі ВСУ від 15.02.2012 року по іншій справі, де переглядаючи рішення попередніх судових інстанцій суд дійшов до висновку, що договір, укладений з метою уникнення виконання рішення суду, є таким, що не направлений на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені, а відтак є недійсним.

Наводить інші міркування, які, на думку скаржника, вказують на незаконність рішення місцевого господарського суду.

Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 року у даній справі залучені у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство «Крупекс», товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімбуд-Житомир», товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметалургторг постач» та публічне товариство акціонерний банк «Укргазбанк».

Заявою від 22.10.2014 року представник ПП «Крупекс» повідомляє, що вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим та просить розгляд справи провести без його участі.

У письмовому поясненні представник ПАТ акціонерного банку «Укргазбанк» підтримує наведені у апеляційній скарзі доводи, оскільки вважає позовні вимоги обґрунтованими .

У судовому засіданні апеляційного господарського суду 10 вересня 2014 року представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" апеляційну скаргу підтримали з мотивів, що у ній викладені та просили оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалургторгпостач апеляційну скаргу підтримав, просить рішення господарського суду Житомирської області у дані справі скасувати та прийняти нове-про задоволення позову.

Під час апеляційного перегляду справи представник Приватного підприємства "Світ-11" наводив свої міркування на спростування доводів скаржника та вказував на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у даній справі ,яке просив залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Приватне підприємство «Крупекс», товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімбуд-Житомир» та публічне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку свої представників у судове засіданні, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялися заздалегідь та належним чином, на що вказують наявні у матеріалах справи повідомлення відділень поштового зв»язку про вручення та про неможливість вручення поштових відправлень - копії ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 року ( а.с.169-171-173).

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників Приватного підприємства «Крупекс», товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімбуд-Житомир» та публічного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.11р. по справі №12/5007/32/11 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" 260000,00 грн. основного боргу; 79560,00 грн. інфляційних; 67006,59 грн. 10% річних; 4065,67 грн. витрат по сплаті державного мита; 224,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 9527,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката ( а.с.12-21).

На виконання означеного рішення господарським судом Житомирської області 24.06.2011 року видано наказ № 12/5007/32/11 ( а.с.22).

Означений наказ перебував на примусовому виконанні у Богунському відділі державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, однак, постановою державного виконавця від 31.05.2012 року наказ повернуто стягувачу, оскільки у боржника (ТОВ "Укрметалургторгпостач") відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, кошти на арештованих рахунках боржника відсутні.

В подальшому, наказ господарського суду Житомирської області від 24.06.2011 року № 12/5007/32/11 повторно пред'явлено до примусового виконання, на що вказує наявна у матеріалах справи постанова державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ від 12.11.22012 року про відкриття виконавчого провадження ( а.с.69).

Рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Оскар" від 13.11.2011 року погоджено та надано повноваження керівнику ТОВ "Оскар" Рожковій Л.О. на укладення договору уступки права вимоги зобов'язань ТОВ "Укрметалургторгпостач", визначених рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2011 року по справі № 12/5007/32/111 з ПП "Світ-11" (а.с. 118).

13.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" (первісний кредитор/позивач) та Приватним підприємством "Світ-11" (новий кредитор/відповідач) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами п.1 якого -договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, первісним кредитором новому кредиторові права вимоги, належного первісному кредиторові, в межах яких новий кредитор стає кредитором за рішенням Господарського суду Житомирської області від 06 червня 2011 року по справі № 12/5007/32/11, за яким видано наказ № 12/5007/32/11 Господарського суду Житомирської області від 24 червня 2011 року між первісним кредитором та ТОВ "Укрметалургторгпостач" (а.с.9, 119).

Зі змісту пункту 2 договору вбачається, що до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- стягнення коштів основного боргу у розмірі 260000,00 грн.;

- стягнення інфляційних втрат у розмірі 79560,00 грн.;

- стягнення 10% річних у розмірі 67006,59 грн.;

- стягнення витрат по оплаті експертного дослідження у розмірі 5000,00 грн.;

- стягнення витрат по оплаті державного мита у розмірі 4065,67 грн. та 224,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- стягнення витрат на оплату послуг адвоката.

Згідно п. 3 договору до нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора за рішенням Господарського суду Житомирської області від 06 червня 2011 року по справі №12/5007/32/11 за яким видано наказ 24 червня 2011 року, визначеним у п. 1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до пункту 4 моментом переходу права вимоги первісного кредитора за договором, визначеним у п. 1 цього договору, до нового кредитора є момент підписання сторонами даного договору та первісний кредитор зобов'язаний в строк не пізніше п'яти днів з моменту набрання чинності цим договором повідомити боржника про відступлення права вимоги .

Пунктами 6 та 7.1 сторонами погоджено, що за відступлення права вимоги новий кредитор у разі стягнення коштів з боржника, визначених предметом договору сплачує первісному кредитору 80000 гривень протягом року з дня задоволення вимог нового кредитора боржником.

У пункті 16 сторонами засвідчено, що договір відповідає їх дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається у відповідності зі справжньою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для них умовах і не є результатом впливу тяжких обставин. Договір укладено без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, всі однаково розуміють значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчать, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчать їх особисті підписи на договорі.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Актом приймання-передачі від 13.11.2012 року позивач передав відповідачу документи, що засвідчують факт заборгованості ТОВ "Укрметалургторгпостач" перед ТОВ "Оскар" (а.с. 10).

16.11.2012 року ТзОВ «Оскар» повідомило ТзОВ «Укрметалургторгпостач» про відступлення права вимоги заборгованості , визначеної рішенням господарського суду Житомирської області від 16.06.2011 року у справі № 12/5007/32/11, на користь ПП «Світ-11» ( а.с.120).

Заявою від 16.11.2012 року представник ТзОВ «Оскар» повідомило Богунський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про відступлення права вимоги та просив здійснити заміну сторони виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду № 12/5007/32/11 ( а.с.64).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.12.2012 року у справі №12/5007/32/11 було замінено стягувача ТОВ "Оскар" на ПП "Світ-11" у виконавчому провадженні по виконанню наказу господарського суду Житомирської області від 24.06.11р. у справі №12/5007/32/11 ( а.с.65).

При цьому, у судовому засіданні від 10.12.2012 року по розгляду заяви державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження ( стягувача ТОВ "Оскар" на ПП "Світ-11") були присутні уповноважені представники ТОВ "Оскар" , ТзОВ «Укрметалургторгпостач", ПП "Світ-11", Богунського ВДВС Житомирського МУЮ.

06.02.2013 року загальними зборами ТОВ "Оскар" вирішено погодити та надати повноваження керівнику товариства на укладення додаткової угоди до договору уступки права вимоги зобов'язань ТОВ "Укрметалургторгпостач" за договором безпроцентної позики від 05.06.2008 року та (або) визначених рішенням господарського суду Житомирської області по справі №12/5007/32/11 з ПП "Світ-11" з текстом, запропонованим для розгляду (а.с. 124).

07.02.2013 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору про відступлення права вимоги ( а.с.11), відповідно до якого внесено зміни у п.п. 1, 2, 3 договору та викладено їх в наступній редакції:

"1. Цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, первісним кредитором новому кредиторові права вимоги, належного первісному кредиторові, в межах яких новий кредитор стає кредитором за договором безпроцентної позики від 05 червня 2008 року та (або) рішенням Господарського суду Житомирської області від 06 червня 2011 року по справі №12/5007/32/11, за яким видано наказ №12/5007/32/11 Господарського суду Житомирської області від 24.06.11 р. між первісним кредитором та ТОВ "Укрметалургторгпостач" код ЄДРПОУ 35485703 (надалі іменується "Боржник").

2. За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- стягнення коштів основного боргу у розмірі 260000,00 грн.;

- стягнення інфляційних втрат у розмірі 79560,00 грн.;

- стягнення 10% річних у розмірі 67006,59 грн.;

- стягнення витрат по оплаті експертного дослідження у розмірі 5000,00 грн.;

- стягнення витрат по оплаті державного мита у розмірі 4065,67 грн. та 224,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- стягнення витрат на оплату послуг адвоката;

а також зобов'язань, визначених договором безпроцентної позики від 05 червня 2008 року.

3. До нового кредитора переходить право вимоги Первісного кредитора за договором безпроцентної позики від 05.06.2008 року та (або) рішення господарського суду Житомирської області від 06.06.2011 року по справі №12/5007/32/11, за яким видано наказ №12/5007/32/11 господарського суду Житомирської області від 24.06.20011 року, визначеним у п. 1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Інші пункти договору про відступлення права вимоги від 13.11.2012 року залишити без змін."

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Аналізуючи зміст оспорюваного договору, колегія суддів констатує, що укладений між сторонами договір про відступлення права вимоги від 13.11.2012 року ( з змінами та доповненнями) не суперечить наведеним нормам та погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що сторонами дотримано вимог діючого законодавства при відступленні Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" на користь відповідача права вимоги за рішенням суду по справі №12/5007/32/11.

Поряд з тим, колегія суддів не може погодитися із доводами скаржника про те, що договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки представники позивача та відповідача вживали заходів, спрямованих як на виконання рішення суду по справі №12/5007/32/11, так і з метою реалізації спірного договору : відповідні заяви ПП "Світ-11", адресовані Богунському ВДВС Житомирського МУЮ (а.с. 129-131), участь у судовому засіданні по розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, внесення змін до договору тощо.

Крім того, апеляційний суд не може погодитись з доводами скаржника про те, що оспорюваний договір суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Пунктом 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Колегія суддів звертає увагу на відсутність у матеріалах справи достовірних та допустимих доказів про те, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

За таких обставин у судової колегії відсутні правові підстави вважати оспорюваних договір таким, що порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

В силу ст.ст. 33, 38, 43,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення господарського суду Житомирської області від 17 червня 2014 року у справі № 906/504/14.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в зв»язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 17 червня 2014 року у справі № 906/504/14 залишити без змін ,а апеляційну скаргу ТзОВ" Оскар" залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.