Постанова

від 15.10.2014 по справі 815/4284/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/4284/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токмілової Л.М.,

за участю: секретаря - Мороз А.П.,

представника позивача - Гладишевої О.О.

представника відповідача - П'ятниченка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства комерційної фірми "Багіра і Ко" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства комерційної фірми "Багіра і Ко" (надалі - ПП КФ "Багіра і Ко") до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Біляївському районі або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2014 року № 0000722200 на загальну суму 10 415, 63 грн. ( з них - 6 943, 75 грн. - за основним платежем, 3 471,88 грн. - за штрафними санкціями).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити їх.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, щодо відсутності в операціях між позивачем та його контрагентом розумних економічних причин систематичного придбання та продажу товарів спростовуються тим, що між позивачем та його контрагентом насправді укладено договір та здійснювалося постачання товарів, які ПП КФ "Багіра і Ко" в використовувало у своїй господарській діяльності шляхом подальшої реалізації.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПП КФ "Багіра і Ко" зареєстровано Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області 07.04.1999р. та у зв'язку із зміною місцезнаходження юридичної особи 12.11.2007р. видане нове свідоцтво з номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підриємців №15311070004000149 (а.с.104).

09.04.1999р. ПП КФ "Багіра і Ко" взято на податковий облік у ДПІ у Біляївському районі Одеської області (а.с.105).

В період з 17.06.2014р. по 23.06.2014р. ДПІ у Біляївському районі проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка ПП КФ «Багіра і Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Союз-Кондитер» за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р. та з питань відображення результатів даних операцій в податковій звітності з ПДВ, про що складено відповідний акт від 01.07.2014р. №1136/22/30342910 (а.с.10-24).

Згідно зазначеного акту перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 6 943,75 грн., у т.ч за листопад 2011р. - 6 943,75 грн. (а.с.24).

На підставі Акту перевірки ДПІ у Біляївському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2014р. №0000722200, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10 415, 63 грн. ( з них - 6 943, 75 грн. - за основним платежем, 3 471,88 грн. - за штрафними санкціями) (а.с.9).

Судом встановлено, що відповідач під час проведення перевірки та прийняття за її результатами податкового повідомлення - рішення посилався на Акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 29.10.2012 року №1263/227/25514941 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Союз-Кондитер», код за ЄДРПОУ 25514941 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад 2011 року», згідно якого по ТОВ «Союз-Кондитер» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за листопад 2011 року, а тому останнє не могло бути постачальником кондитерських виробів для ПП КФ «Багіра і Ко» (а.с. 10-24).

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено здійснення ПП КФ «Багіра і Ко» правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого безтоварними є господарські операції по ланцюгу постачання ТОВ «ТПК «Союз-Кондитер» - ПП КФ «Багіра і Ко» на суму ПДВ 6 944 грн. в частині реалізації кондитерських виробів.

02.01.2008р. між ТОВ «Торгівельно-промислова компанія Союз-Кондитер» (Продавець) та ПП КФ "Багіра і Ко" (Покупець) укладено Договір №1 (надалі - Договір), відповідно до п.1 якого Продавець зобов'язується постачати товар в асортименті (продукти харчування, кондитерські вироби) у кількості та за цінами згідно накладних, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар, що постачається на умовах договору. Згідно з п. 4 договору ціни за кожну партію товару погоджуються представниками сторін та визначаються накладною на відпуск товару. Сума, що належить до сплати Покупцем, визначається сумою отриманого товару згідно накладних. Оплата отриманого товару повинна бути здійснена Покупцем впродовж 30 календарних днів від дати постачання. Згідно п. 6.3 договір дію до 31.12.2012р. (а.с.25).

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних непідтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно положень п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно положень п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно положень п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Виконання позивачем та його контрагентом умов Договору підтверджується матеріалами, наявними у справі. Зокрема, позивачем надані суду податкові накладні, видані ТОВ «Союз-Кондитер» від 01.11.2011р. №18 на суму 19115,8 грн. (у тому числі 3185,97 грн. ПДВ), від 15.11.2011р. №77 на суму 13 070,00 грн. (у тому числі 2 178,33 грн. ПДВ), від 22.11.2011р. №100 на суму 9476,70 грн. (у тому числі 1 579,45 грн. ПДВ) (а.с. 26-28); видаткові накладні ТОВ «Союз -Кондитер» №1381 від 01.11.11р. на суму 19 115,80 (у тому числі 3185,97 грн. ПДВ), №1441 від 15.11.11р. на суму 13 070,00 грн. (у тому числі 2 178,33 грн. ПДВ), №1463 від 22.11.11р. на суму 9476,70 грн. (у тому числі 1 579,45 грн. ПДВ) (а.с.29-31) та товарно-транспортні накладні на постачання товару згідно видаткових накладних від 01.11.2011р. №1381, №1441 від 15.11.2011р., №1463 від 22.11.2011р. (а.с.32-34).

На підтвердження факту здійснення оплати за поставлений товар позивачем надані платіжні доручення №3059 від 05.12.2011р., №3123 від 19.12.2011р., №3174 від 23.12.2011р., №3179 від 26.12.2011р. на загальну суму 41662,48 грн. у тому числі 6943,75 грн. - ПДВ) (а.с. 35-38).

Факт використання придбаних позивачем за Договором товарів у межах здійснення господарської діяльності, що дає підстави для віднесення сум ПДВ з придбання таких товарів до податкового кредиту, підтверджується наданими позивачем документами: видатковими та податковими накладними на постачання товарів покупцям (а.с.131-146).

З огляду на вище зазначене, суд не погоджується із твердженням відповідача стосовно відсутності в операціях між позивачем та його контрагентом розумних економічних причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів (надання послуг).

Також суд вважає, що посилання в Акті перевірки на дані інформаційних баз податкової служби та акти перевірок, складені ДПІ відносно контрагенту позивача, є недостатніми підставами для оцінки правомірності дій позивача, оскільки без фактичного дослідження договорів позивача з контрагентами, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх фактичного виконання, з обов'язковим посиланням на передбачені законом первинні документи, висновки про наявність чи відсутність порушень закону позивачем є необґрунтованими, й, відповідно, не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

Отже, суд вважає, що позивач надав достатні докази на підтвердження правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у 2011 році.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судові витрати призначити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства комерційної фірми "Багіра і Ко" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 14.07.2014 року № 0000722200 на загальну суму 10 415, 63 грн. ( з них - 6 943, 75 грн. - за основним платежем, 3 471,88 грн. - за штрафними санкціями).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Л.М.Токмілова

Адміністративний позов Приватного підприємства комерційної фірми "Багіра і Ко" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 14.07.2014 року № 0000722200 на загальну суму 10 415, 63 грн. ( з них - 6 943, 75 грн. - за основним платежем, 3 471,88 грн. - за штрафними санкціями).

15 жовтня 2014 року.