Рішення

від 14.10.2014 по справі 910/16001/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16001/14 14.10.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т Престиж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНСО-ЦЕНТР"

про стягнення 33 425, 03 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Павлов В. І. (дов. б\н від 04.04.2014)

Від відповідача Кучеров М.А. директор (витяг з ЄДРПОУ №19419544 від 05.08.2014)

За участю вільного ОСОБА_3

слухача

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 14.10.2014 оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.08.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Т Престиж" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНСО-ЦЕНТР" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 33 425,03 грн. основної заборгованості за договором поставки № 52/01-01 від 01.01.2014, а також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/16001/14, розгляд справи призначено на 23.09.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.09.2014 в порядку ст. 69 ГПК України продовжено процесуальний строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи № 910/16001/14 відкладено на 14.10.2014.

14.10.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі подані витребуванні документи, оформленні клопотанням.

14.10.2014 через відділ діловодства (канцелярія) Господарського суду м. Києва представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

В судове засідання 14.10.2014 представники сторін з'явились та надали усні пояснення по суті справи. Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, відповідач просив суд надати час для укладання між сторонами мирової угоди.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором поставки № 52/01-01 від 01.01.2014 в частині оплати поставленого товару.

Відповідач посилаючись на економічну кризу в країні та демпінгування цін з боку позивача просить суд надати строк для укладання між сторонами мирової угоди.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014 між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем, був укладений договір поставки №52/01-01 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупцю кондитерські вироби (надалі іменується "Продукція), а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами викладеними у видаткових накладних.

В п. 1.3. договору зазначено, що поставка продукції здійснюється окремими партіями.

Відповідно до п. 2.1. договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії продукції визначаються у відповідному замовленні покупця або узгоджується сторонами у відповідних додатках за умовами договору.

Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що право власності та всі ризики стосовно продукції переходять до покупця в момент фактичної передачі продукції постачальником покупцю.

Відповідно до п. 6.3. договору приймання-передача продукції здійснюється представниками обох сторін на складі доставки згідно наданих постачальником супроводжуючих документів на товар із підписанням відповідних накладних.

Згідно п. 7.6. договору оплата за продукцію, отриману покупцем здійснюється протягом 14 календарних днів з дати отримання покупцем відповідної партії продукції, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого постачальником до виконання замовлення покупця.

Відповідно до п. 12.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2014.

На виконання умов договору поставки №52/01-01 від 01.01.2014 позивач поставив, а відповідач прийняв у власність товар - кондитерські вироби на загальну суму 150 347, 34 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000032, №РН-00000118, №РН-00000195, № РН-0000244, №РН-00000316, №РН-00000377, №451, №РН-00000512, №580, №665, №720, №780, №879, №940, №996, №1052, №1131, №1186, №1255, №1330, №1410, №1460, №1532, №1667, №1814, №1883, №1955, №2046, №2095, №2189, №2241, №2302, №2379, №2420, №2502, №2559, №2617, №2672 в період з 04.01.2014 по 31.05.2014, які скріплені особистими підписами повноважних на те представників сторін та місять відтиски печаток позивача та відповідача, а також Генеральною довіреністю на отримання матеріальних цінностей, копії яких залучені до матеріалів справи.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково на загальну суму 117 922, 31 грн., що підтверджується банківськими виписками в період з 20.01.2014 по 14.05.2014.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки №52/01-01 від 01.01.2014 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, на виконання умов договору поставки №52/01-01 від 01.01.2014 позивач поставив, а відповідач прийняв у власність товар - кондитерські вироби на загальну суму 150 347,34 грн., що підтверджується матеріалами справи.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково на загальну суму 117 922, 31 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 20.01.2014 по 14.05.2014.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 32 425,03 грн., за видатковими накладними №2189, №2241, №2302, №2379, №2420, №2502, №2559, №2617, №2672, в період з 03.05.2014 по 31.05.2014.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 7.6. договору оплата за продукцію, отриману покупцем здійснюється протягом 14 календарних днів дати отримання покупцем відповідної партії продукції, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого постачальником до виконання замовлення покупця.

Останньою датою поставки товару позивачем відповідачу за договором є 31.05.2014, що вбачається з видаткової накладної №2672 від 31.05.2014. Таким чином, станом на момент винесення рішення по справі строк оплати поставленого товару визначений договором сплив.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 32 425,03 грн. відповідачем суду не надано. При цьому, суд зазначає, що позивачем не враховано оплату відповідачем поставленого товару до подачі позову до суду у розмірі одна тисяча гривень.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором поставки №52/01-01 від 01.01.2014 в сумі 32 425,03 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 7.6. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 32 425,03 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача за договором підлягають 32 425,03 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з огляду на часткове задоволення позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНСО-ЦЕНТР" (04074, м. Київ, вул. Брестська, буд. 21; код ЄДРПОУ 37177484; в порядку визначеному законом України "Про виконавче провадження") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т ПРЕСТИЖ" (61157, м. Харків, вул. Власенка, 16, кв. 5; код ЄДРПОУ 34955200) 32 425 (тридцять дві тисячі чотириста двадцять п'ять) грн. 03 коп. основного боргу та 1 772 (одну тисячу сімсот сімдесят дві) грн. 34 коп. судових витрат.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.10.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко