Ухвала

від 21.10.2014 по справі 806/7260/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"21" жовтня 2014 р. Справа № 806/7260/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Рожко М.М. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" серпня 2014 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Володарсько-Волинськоъ об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 000120621 від 22.10.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - за основним платежем - 32504,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8126,00 грн.; № 000122621 від 22.10.2013 року, яким донарахований податок з доходів фізичних осіб - за основним платежем - 4112,41 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2558,74 грн.; № 000123621 від 23.10.2013 року, яким збільшено податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - за основним платежем - 8910,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2737,60 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року відмовлено у позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень .

В апеляційній скарзі фізична особа- підприємець ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та постановити нове рішення , яким скасувати податкові повідомлення - рішення : № 000120621 від 22.10.2013 року, № 000122621 від 22.10.2013 року, № 000123621 від 23.10.2013 року

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 11.10.2013 року Володарсько-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну планову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої було складено акт №149-17/НОМЕР_1 від 11.10.2013 року.

На підставі вказаного акту винесено наступні податкові повідомлення-рішення: № 000120621 від 22.10.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - за основним платежем - 32504,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8126,00 грн (а.с.8,т.1); № 000122621 від 22.10.2013 року, яким донарахований податок з доходів фізичних осіб - за основним платежем - 4112,41 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 2558,74 грн (а.с.9, т.1); № 000123621 від 23.10.2013 року, яким збільшено податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - за основним платежем - 8910,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2737,60 грн (а.с.10, т.1).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що відсутні підстави для визнання протиправними податкових повідомлень-рішень №000120621 від 22.10.2013 року, №000122621 від 22.10.2013 року та №000123621 від 23.10.2013 року, а відтак і їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. виходячи з наступного.

Згідно доводів податкового органу, сума грошового зобов'язання, виставлена в податковому повідомленні-рішенні № 000120621 від 22.10.2013 року, була сформована наступними порушеннями:

1) заниження податкових зобов'язань внаслідок порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового Кодексу України на суму 29564 грн. При перевірці податкових накладних, книги доходів та витрат, вантажно-митних декларацій по кожному випадку ввезення товару на митну територію України платником при визначенні бази оподаткування всупереч п.188.1 ст.188 ПКУ взято суму нижчу митної вартості товарів, тобто фактурну вартість (а.с.32-33, т.1).

Як встановлено судом, позивачем в порядку експорту було отримано згідно митних декларацій: №101000013/2011/000438, №101000013/2011/003647, №101000013/2012/000034, №101060000/2012/002693,101060000/2012/002717,№101060000/2012/002709,№101060000/2012/009093, № 101060000/2012/009522, №101060000/2012/010889, №101060000/2012/010882, № 101060000/2012/012669, №101060000/2012/012673, №101060000/2012/021279, № 101060000/2012/021549 ряд товарів, вартість яких була ним відображена в податковій звітності за період 2012 року (база оподаткування) за фактурною вартістю товарів (графа 42 МД), натомість відповідачем зроблено відповідний розрахунок недоплаченого податку на додану вартість з урахуванням дійсної митної вартості товарів та відповідно до вимог ПКУ, а саме в додатку 1 до акту перевірки сума недоплаченого податку за період з січня 2012 року по грудень 2012 року становить 29564,93 грн (а.с.42-44).

Згідно припиів п.187.1 ст.187 ПКУ , датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно абзацу 3 пункту 188.1 ст.188 ПКУ , база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Частиною 1 статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно п.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. № 651, фактурна вартість - ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару. Також цим Порядком роз'яснено, що графа 42 митної декларації "Ціна товару" містить фактурну вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, що визначають вартість товару, а в графі 45 "Коригування" зазначається у валюті України митна вартість товару.

Крім того, відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

- витрати, понесені покупцем;

- належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

- роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

- відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на страхування цих товарів.

Будь-яких доказів оскарження встановленої митної вартості ввезених товарів позивач не надав.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо заниження позивачем податкових зобов'язань на суму 29564 грн., оскільки позивачем вартість отриманих товарів в порядку експорту помилколво була відображена в податковій звітності за період 2012 року (база оподаткування) за фактурною вартістю товарів (графа 42 МД),

Крім того, згідно доводів податкового органу позивачем занижено податкові зобов'язання у зв'язку з не відображенням в зобов'язаннях у податковій звітності по ТОВ "Житомирський м'ясокомбінат" вартості наданих послуг згідно п/н від 23.11.2012 року № 12 за листопад 2012 року на суму ПДВ 450 грн.; по ТОВ "Трансагент" на підставі рахунків №№ 125 від 27.04.2012 року та 126 від 04.05.2012 року на суму 11783 без ПДВ за травень 2012 року; по ФОП ОСОБА_4 щодо послуг шиномонтажу наданих на підставі договору надання шинного сервісу від 01.08.2011 року б/н та податкової накладної № 25 на суму 665 грн без ПДВ (ПДВ - 133 грн) (а.с.32, т.1).

Як встановлено судом ТОВ "Житомирський м'ясокомбінат" згідно податкової накладної від 23.11.2012 року № 12 (а.с.57, т.1) були надані послуги перевезення, однак їх вартість не була відображена в декларації за листопад 2012 року (а.с. 58-60,т.1).

В квітні та травні 2012 року були надані транспортні послуги ТОВ "Трансагент" на загальну суму 14140 грн., з якої сума ПДВ складає 2356,67 грн, оплата за надані послуги згідно банківської виписки була здійснена 22.05.2012 року (а.с.199, т.1), однак в податковій декларації за травень 2012 року вказана сума ПДВ 2356,67 грн. позивачем відображена не була (а.с.77-79, т.1).

На підставі договору від 01.08.2011 року ФОП ОСОБА_5 були надані послуги шиномонтажу на загальну суму 665 грн., в тому числі ПДВ 133 грн., що підтверджується звітом форми 1-ДФ за 1 кв.2012 року ОСОБА_5, який зазначив вказану суму як виплату коштів ОСОБА_3, та випискою з рахунку (а.с.211, т.1), вказаний факт позивач не спростував.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що позивачем було занижено податкові зобов'язання по вказаним контрагентам на загальну суму ПДВ 2939,67 грн. (2356,67 грн +133грн. +450 грн).

Отже, податкове повідомлення-рішення № 000120621 від 22.10.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - за основним платежем - 32504,00 грн ( 29564 грн + 450 грн + 2356,67 грн + 133 грн) в цій частині є правомірним, а відтак і штрафна (фінансова) санкція в розмірі 8126,00 грн. є обґрунтованою.

Крім того, податковим повідомленням-рішенням № 000122621 від 22.10.2013 року, позивачу донарахований податок з доходів фізичних осіб - за основним платежем - 4112,41 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2558,74 грн.

Згідно доводів податкового органу встановлено порушення пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 ПКУ, а саме невірне відображення по податковому розрахунку форми 1-ДФ ПДФО, внаслідок чого не перераховано податок з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 3285,31 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року в сумі - 672,12 грн, за 2 квартал - 1165,75 грн, за 3 квартал - 709,86 грн, за 4 квартал - 737,64 грн (а.с.28 т.1, 32 т.2);

2) встановлено порушення пп.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ, пп.168.1.5, пп.168.1.6 п.168.1 ст.168 ПКУ, п.а) пп.168.4.5 п.168.4 ст.168 ПКУ, в результаті чого платником невірно утримано податок з доходів фізичних осіб при застосуванні соціальної пільги без відповідно, передбачених законодавством заяв на застосування соціальної пільги в період 2012 року, в результаті чого донараховано 827,10 грн, в тому числі по найманим особам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - по 241,43 грн, ОСОБА_9 в сумі 102,81 грн (а.с.30 т.1, 32 т.2).

Згідно приписів пп.168.1 п.168.1 ст.168 ПКУ податковий агент (податковим агентом визнається особа, на яку покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків - п.18.1 ПКУ), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Нормами пп.168.1.2 та пп.168.4.5 ПКУ визначено, що податок з доходів фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Фізична особа, яка є податковим агентом та відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем реєстрації в органах державної податкової служби;

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа (пп.168.4.8 ПКУ).

Відтак, згідно вказаних норм позивач є податковим агентом та зобов'язаний своєчасно одночасно з нарахуванням заробітної плати сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб .

Як встановлено судом, ОСОБА_3 порушив вимоги норм податкового законодавства в частині перерахування цього податку до бюджету, що підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 1-4 квартали 2012 року, з яких видно, що сума утриманого податку за 1 квартал становить 672,12 грн, за 2 квартал - 1165,75 грн, за 3 квартал - 709,86 грн, за 4 квартал - 737,64 грн, а всього 3285,31 грн (а.с.20-23, т.2).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо правомірності донарахування податковим органом податку з доходів фізичних осіб у сумі 3285,31 грн.

Згідно приписів п.169.1 та.пп.169.2.2 ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, визначеної Кодексом, з метою чого подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Як встановлено судом, доказів наявності таких заяв від платників податку ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 позивач суду не надав.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що позивач не мав права на зменшення оподатковуваного доходу на суму соціальної пільги, а тому донарахування ПДФО в сумі 827,10 грн. є обґрунтованим.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 000122621 від 22.10.2013 року, яким донарахований податок з доходів фізичних осіб - за основним платежем - 4112,41 грн. (3285,31 грн + 827,10 грн) в цій частині є правомірним, а відтак і штрафна (фінансова) санкція в розмірі 2558,74 грн. є обґрунтованою.

Крім того, податковим рішенням № 000123621 від 23.10.2013 року збільшено податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - за основним платежем - 8910,40 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 2737,60 грн.

Згідно доводів податкового органу позивачем в порушення пп.3.3, пп.3.6, пп.3.8, пп.3.10 п.3, п.4, п.5 наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1025 "Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність" та п.177.2, п.177.3, п.177.4, п.177.10 ст.177 ПКУ не відображено у графі 3 книги обліку доходів і витрат фактично отриманої суми доходу від здійснення діяльності та заниження суми отриманого доходу по експортних операціях, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку доходів фізичних осіб за період 2012 року в сумі 8910 грн., яка виникла за рахунок:

- заниження чистого оподатковуваного доходу відбулось за рахунок заниження отриманого доходу на суму 56905 грн. без ПДВ від наступних суб'єктів господарської діяльності (а.с.20-21, т.1):

ТОВ "Євротрансекспрес", виписка банку від 07.02.2012 року на суму з ПДВ 1140 грн ( без ПДВ 950 грн) за послуги шиномонтажу; ПАТ "Житомирський маслозавод", виписка банку від 13.02.2012 року на суму з ПДВ 8960 грн. ( без ПДВ 7466,70 грн) за транспортні послуги; АПФ "Україна", виписка банку від 21.02.2012 року на суму з ПДВ 30000 грн. ( без ПДВ 25000 грн.) за напівпричіп відповідно до рахунку від 12.12.2011 року; ТОВ "Євротрансекспрес", виписка банку від 23.05.2012 року на суму з ПДВ 887 грн. ( без ПДВ 739 грн.) за послуги шиномонтажу; ПАТ "Дубно молоко", виписка банку від 08.11.2012 року на суму з ПДВ 25000 грн. ( без ПДВ 20833 грн.) за транспортні перевезення;

ОСОБА_10 виписка банку від 15.06.2012 року на суму з ПДВ 5000 грн. (ПДВ 0) експорт, (у книзі обліку доходів знято ПДВ і відображено суму доходу в розмірі 4166,67 грн. з ПДВ) за транспортні послуги закордон. Занижено отриманий дохід на суму 833,33 грн; ОСОБА_10 виписка банку від 20.06.2012 року на суму з ПДВ 6500 грн. (ПДВ 0) експорт, (у книзі обліку доходів знято ПДВ і відображено суму доходу в розмірі 5416,67 грн. з ПДВ) за транспортні послуги закордон. Занижено отриманий дохід на суму 1083,33 грн.;

- завищення понесених витрат на суму 5106 грн., яка виникла за рахунок завищення понесених витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 3714,17 грн. та завищення витрат на оплату праці та нарахування на заробітну плату на суму 1392 грн. (а.с.22-24).

Згідно приписів п.177.2 ПКУ, об'єктом оподаткування податку з доходів фізичних осіб є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Як встановлено судом, відповідними виписками по рахунку підтверджується надходження коштів від ТОВ "Євротрансекспрес", ПАТ "Житомирський маслозавод", АПФ Україна , ТОВ "Євротрансекспрес", ПАТ "Дубно молоко" ОСОБА_10.

Додатками 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад 2012 року (ПАТ "Дубно молоко") (а.с.60, т.1), за травень 2012 року (ТОВ "Євротрансекспрес") (а.с.79) підтверджується, що отримані доходи не відображались у звітності позивача, та оглянутою в судовому засіданні Книгою обліку доходів і витрат, в якій також не відображено доходи по вищезазначеним контрагентам.

Відтак. суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо правомірності доводів податкового органу щодо отримання позивачем доходу в розмірі 56905 грн. без ПДВ за 2012 рік.

Крім того, судом встановлено, що згідно податкової накладної № ВЗ-0000534 позивачем 06.06.2012 року було придбано у ТОВ фірма "Віндзор" вікно металопластикове на суму 3714,17 грн. без ПДВ, яке було використано для обладнання офісного приміщення в рахунок орендованого приміщення.

Проте, позивачем не надано доказів щодо використання даного товару в межах господарської діяльності, а саме: відсутні докази перерахунку орендної плати в рахунок поліпшення приміщення, реалізації вказаного товару та крім того, відповідно додатку 5 податкової декларації за червень 2012 року, поданої ТОВ "Віндзор", в графі покупець - ОСОБА_3 не значиться. (а.с.47, т.2).

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо правомірності доводів податкового органу про завищення позивачем витрат в розмірі 3714,17 грн. без ПДВ за період 2012 року.

Як встановлено судом, згідно відомостей 1-ДФ позивачем нараховано 63851,57 грн. зарплати за 2012 рік по 6 найманим працівникам, тому фактично понесені витрати становлять 87898,07 грн. з врахуванням того, що Фондом соціального страхування від нещасних випадків ФОП ОСОБА_3 віднесено до 33 класу професійного ризику та згідно п.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року розмір єдиного внеску (ЄСВ) для нього становить 37,66% від нарахованої заробітної плати.

Проте, у Книзі обліку доходів і витрат позивача понесені позивачем витрати зазначені в розмірі 89288,92 грн., відтак вказані витрати завищені на суму 1392 грн., а тому суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо завищення позивачем витрат за період 2012 року.

Враховуючи наведене, суду першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 000123621 від 23.10.2013 року, яким збільшено податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - за основним платежем - 8910,40 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 2737,60 грн.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновків, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, оскільки позивач жодних доказів на спростування доводів податкового органу щодо порушення норм податкового законодавства суду не надав, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" серпня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) А.В. Жизневська

(підпис) І.Г. Охрімчук

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст судового рішення виготовлено "22" жовтня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1,12022

3- відповідачу/відповідачам: Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Володарського,4,смт.Володарськ-Волинський,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12100

4-третій особі: представнику позивача : ОСОБА_12 10014, АДРЕСА_2

- ,