Ухвала

від 17.10.2014 по справі 917/1957/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua У Х В А Л А           17.10.2014р.                                                                                           Справа № 917/1957/14 Суддя Кльопов І.Г. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Таскомбанк", вул.С.Петлюри, 30, м.Київ, 01032 про забезпечення позову по справі №917/1957/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Таскомбанк", вул.С.Петлюри, 30, м.Київ, 01032 до  Приватного підприємства "Кременчуцька тарна мануфактура", провулок Героїв Бреста, 86, кімн.206, м.Кременчук, Полтавська область,39631       Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія", вул.50 років Жовтня, буд.10/30, м.Кременчук, 39617 про стягнення 104251,10грн. встановив: ПАТ "Таскомбанк" було подано позов до ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" та ТОВ "Промтехнологія" про стягнення 104251,10грн. Ухвалою  суду від 25.09.2014р. було порушено провадження у справі № 917/1957/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14.10.2014р. 15.10.2014р. через загальний суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме  майно, яке належить ПП  "Кременчуцька тарна мануфактура" та накласти арешт на все рухоме та нерухоме  майно, яке належить ТОВ "Промтехнологія". Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких воно ґрунтується, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне. Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Між тим, як вбачається із заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову від 15.10.2014р., остання не містить обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування позивача про можливу небезпеку заподіяння шкоди його права, свободам та інтересам, без надання належних доказів та без зазначення фактичних обставин, на підтвердження викладеного в заяві. Таким чином, припущення позивача про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому заява Публічного акціонерного товариства "Таскомбанк" про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,- УХВАЛИВ: Відмовити Публічному  акціонерному товариству "Таскомбанк" в задоволенні заяви про забезпечення позову.             Суддя                                                                                                 Кльопов І.Г.