Рішення

від 14.10.2014 по справі 911/3376/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа № 911/3376/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Гранд-Проджект",

02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, буд. 15, оф. 311

02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, буд. 15, оф. 711

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіно Верде",

08000, Київська обл., смт Макарів, вул. Ватутіна, буд. 65-А

про стягнення 180 000,00 грн. та визнання зобов'язання таким, що виконано

за участю представників:

позивача - Щербина М.С. (довіреність від 02.09.2014);

відповідача - Шевчук І.А. (довіреність від 29.09.2014 № 8).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Гранд-Проджект" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіно Верде" (далі - відповідач) про стягнення 180 000,00 грн. та визнання зобов'язання таким, що виконано.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати робіт, що виконані позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2014 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 02.08.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17282/14 від 29.08.2014) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 08.08.2014.

Також, у прохальній частині позовної заяви міститься заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на розрахунковий рахунок відповідача.

У судовому засіданні 02.09.2014 судом розглянуто заяву про забезпечення позову, ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2014 відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2014 розгляд справи відкладено на 30.09.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20722/14 від 30.09.2014) відповідачем подано клопотання про продовження строку розгляду справи та документи на вимогу ухвали суду від 08.08.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20764/14 від 30.09.2014) позивачем додатково подано додаткові докази до матеріалів справи.

Ухвалами господарського суду Київської області від 30.09.2014 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи до 14.10.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 21965/14 від 13.10.2014) позивачем подано додаткові докази до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22185/14 від 14.10.2014) відповідачем подано письмові пояснення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.10.2014 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представником відповідача позов заперечено повністю.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.10.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Гранд-Проджект" (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіно Верде" (далі - замовник) укладено договір підряду на виконання проектних робіт від 31.01.2013 № 3101-1 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання в установлені договором строки та на умовах, визначених Договором, виконати роботи для об'єкта і передати замовнику результати виконаних робіт (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.2. Договору, підрядник зобов'язується виконати такі роботи в рамках фази 1:

А. Отримання дозвільних документів на проектування.

В. Проектні роботи на стадії «Техніко-економічний розрахунок».

С. Уточнення вихідних даних і дозвільних документів.

D. Проектні роботи на стадії «Робочий проект». Тобто, проектування і/або необхідні технічні і архітектурні проекти, необхідні для фази 2, яка називається «Будівництво (Переобладнання)».

Строки виконання робіт, в тому числі, за етапами А-D визначаються в Додатку № 1 до Договору. Дата завершення фази № 1 в цілому являється незмінною та визначається датою - 01.07.2013 (пункт 2.4. Договору).

Згідно з пунктом 2.5. Договору, підрядник вважається таким, що виконав роботи за кожним із етапів А-D за Договором з моменту підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт.

Пунктом 2.6. Договору передбачено, що замовник приймає на себе обов'язок прийняти і своєчасно оплатити в повному обсязі роботи, відповідно до умов Договору з наданою відповідною накладною (рахунком-фактурою).

Загальна вартість всіх робіт є незмінною, не підлягає перегляду і складає - 750 000,00 грн., з ПДВ (пункт 5.1. Договору).

Відповідно до пункту 6.1. Договору, приймання виконаних належним чином робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт, який підписується сторонами.

Згідно з пунктом 6.3. Договору, підрядник готує і надає 2 екземпляра акту замовнику для огляду, підписання і оплати.

Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з моменту отримання документації за виконаними роботами: оглянути отриману документацію; прийняти і підписати акт чи в письмовому вигляді надати підряднику зауваження для доопрацювання наданої документації, у випадку непідписання замовником акту (актів) і ненадання мотивованої відмови, надані за Договором роботи вважаються прийнятими замовником з дати, що вказана в акті, і підлягають оплаті; оплатити роботи, згідно з підписаним актом (пункт 6.5. Договору).

Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним (пункт 10.1. Договору).

Зі змісту Договору вбачається, що він за своєю правовою природою є договором підряду, а, відтак, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За твердженнями позовної заяви, підрядником виконано роботи, що передбачені підпунктами А, В, С пункту 2.2. Договору, на підтвердження чого ним надано копію протоколу затвердження стадії «Техніко-економічний розрахунок» проекту «Реконструкція заводу за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, смт Макарів, вул. Ватутіна генерала, будинок 65-а», що підписаний сторонами 30.04.2013 та скріплений відбитками печаток підприємств.

Також позивачем стверджується і про виконання робіт, що передбачені підпунктом D пункту 2.2. Договору, на підтвердження чого позивачем надано накладні від 27.06.2013 № 1, від 05.08.2013 № 3, від 05.08.2013 № 3(АР), від 05.08.2013 № 3(КЗ), від 09.08.2013 № 4(КЗ), від 08.08.2013 № 6, від 20.08.2013 № 7, від 20.08.2013 № 7(АР), від 02.09.2013 № 9(ПП), від 02.09.2013 № 9(АР), від 02.09.2013 № 9(АК), від 02.09.2013 № 9(ГП), від 09.09.2013 № 9(КЗ), від 02.09.2013 № 9(ВК), від 02.09.2013 № 9(СКС), від 02.09.2013 № 10.

Акти приймання-передачі виконаних робіт, що надані позивачем до матеріалів справи, за умовами Договору є підтвердженням виконання робіт, підписані лише зі сторони позивача та скріплені відбитком його печатки.

До матеріалів справи надані копії акту здачі-приймання робіт від 05.07.2013 № 1/3101-1, за яким, за твердженнями позову, передано роботи за етапами робіт 1-3, та акт від 02.09.2013 № 2/3101-1, за яким передано роботи за етапом 4, згідно з Додатком № 3 до Договору.

Відповідачем оплачено роботи на суму 570 000,00 грн., що підтверджується довідкою від 29.08.2014 № 008-3/977 з банківської установи, в якій відкрито поточний банківський рахунок позивача, що підписана уповноваженою особою банку та скріплена відбитком його печатки.

У зв'язку з тим, що проектні роботи, згідно з умовами Договору, виконані належним чином та в повному обсязі, позивачем заявлено вимогу про визнання зобов'язань позивача за Договором такими, що виконані у повному обсязі.

За результатами розгляду вказаної позовної вимоги, суд дійшов таких висновків.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, а не встановлення судом факту, встановлення якого не призводить до поновлення порушеного права позивача, і, відповідно, не може самостійно розглядатись в господарській справі, в даному випадку - встановлення факту виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем за Договором.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання зобов'язання за Договором такими, що виконані у повному обсязі та не відповідає встановленим законом або договором способам захисту права, задоволенню не підлягає.

При розгляді цього питання судом враховано правову позицію, що викладена у підпункті 4.3. пункту 4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Відповідачем позов заперечено повністю тим, що зобов'язання за Договором у повному обсязі позивачем не виконані.

Твердження відповідача ґрунтуються на наступному.

По-перше, протокол затвердження стадії «Техніко-економічний розрахунок» від 30.04.2013, що підписаний сторонами, не свідчить про підтвердження виконання позивачем робіт за підпунктами А, В, С пункту 2.2. Договору, оскільки, відповідно до вказаного протоколу, комісія у складі представників позивача та відповідача розглянула завершену стадію проектування «Техніко-економічний розрахунок» проекту «Реконструкція заводу за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, смт Макарів, вул. Ватутіна генерала, будинок 65-а» і склала акт про те, що проект 5313-ТЕР розроблено відповідно до чинних норм, правил та стандартів, відповідає завданню замовника на проектування та погоджується для подальшого розроблення стадії проектування «Робочий проект».

Таким чином, на думку відповідача, вказаний документ не має відношення до підтвердження виконання позивачем робіт за підпунктами А-С пункту 2.2. Договору.

По-друге, акт від 05.07.2013 № 1/3101-1 позивачем відповідачу не передавався, а твердження позивача про те, що акт передано за накладною від 02.07.2013 № 2 є безпідставними, оскільки вказана накладна датована 02.07.2013, тоді як акт - 05.07.2013, тобто, акт складений пізніше, ніж, за твердженнями позивача, його передано відповідачу.

По-третє, згідно з накладними, копії яких додано до матеріалів справи, не вбачається, що вони мають відношення до виконання робіт за підпунктом D пункту 2.2. Договору.

По-четверте, акт приймання-передачі виконаних робіт від 02.09.2013 відповідачу не передавався. Твердження позивача про направлення вказаного акту не підтверджено належними та допустимими доказами.

За результатами розгляду матеріалів справи, врахувавши твердження сторін, суд дійшов наступних висновків.

Твердження відповідача про невиконання позивачем робіт за підпунктами А-С пункту 2.2. Договору є безпідставними з огляду на те, що, згідно з Графіком фінансування робіт (Додаток № 3) позивачем повністю оплачено вказані роботи у розмірі 270 000,00 грн.

Відтак, питання про виконання чи невиконання робіт, згідно з підпунктами А-С пункту 2.2. Договору, не є спірними та не підлягають дослідженню судом, оскільки заборгованість за виконання зазначених робіт у відповідача перед позивачем відсутня.

Щодо виконання робіт за підпунктом D пункту 2.2. Договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов Договору, підрядник вважається таким, що виконав роботи за кожним із етапів з моменту підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі виконаних робіт. Обов'язок підготувати 2 екземпляри акту та надати його разом із 4 паперовими копіями та 1 копією в цифровому форматі покладений на позивача.

Як доказ передачі відповідачу акту здачі-приймання виконаних робіт від 02.09.2013 № 2/3101-1, на підтвердження виконання робіт за підпунктом D пункту 2.2. Договору «Проектні роботи на стадії «Робочий проект», позивачем надано опис вкладення у цінний лист від 14.04.2014 з відтиском календарного штемпелю поштового відділення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Дослідивши вказаний доказ, суд дійшов висновку про те, що він не є належним доказом надіслання відповідачу акту здачі-приймання виконаних робіт від 02.09.2013 № 2/3101-1.

Відповідно до пункту 2. Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої, відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), а у пункті 61 вказаних правил, зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпелю. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, належними доказами надіслання того чи іншого документа засобами поштового зв'язку визнається фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист з відтиском календарного штемпелю поштового відділення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Фіскальний чек як доказ направлення вказаного листа до матеріалів справи не додано.

Опис вкладення до цінного листа від 14.04.2014 містить реквізити листа від 14.04.2014 № 1404/1-П, тоді як лист, до якого, за твердженнями позивача, було додано спірний, має інший номер - № 1404/1. Крім того, у вказаному описі вкладення не зазначено жодних реквізитів додатків на 23 аркушах, про направлення яких в ньому йдеться, або будь-яких інших ідентифікуючих ознак, що дало б можливість встановити їх зміст та співвставити із документами, про передачу яких стверджує позивач.

Суд критично ставиться до вказаного опису вкладення як до доказу направлення спірного акту, також з огляду на значний проміжок часу між складанням акту здачі-приймання виконаних робіт - 02.09.2013 та направленням вказаного акту на адресу відповідача - 14.04.2014.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не доведено належними та допустимими доказами факт передачі відповідачу зазначеного акту здачі-приймання виконаних робіт.

Копії накладних, що надані до матеріалів справи, зі сторони відповідача підписані невідомою особою, не містять відбитку печатки підприємства, а тому не можуть бути належним доказом передачі позивачем робіт за Договором.

Крім того, з накладних, що надані, суд не може дійти однозначного висновку про передачу за ними проектних робіт саме за підпунктом D пункту 2.2. Договору «Проектні роботи на стадії «Робочий проект».

До матеріалів справи додано лист від 24.07.2013 № 2407/1-ГП, який, за твердженнями позивача, направлений на адресу відповідача. Відповідно до вказаного листа позивачем зазначено про неможливість своєчасного виконання підрядником обов'язків за Договором у зв'язку з тим, що відповідачем не надано в повному обсязі вихідні дані для проектування. За твердженнями позивача, відповідач на вказаний лист не відреагував, докази протилежного відсутні в матеріалах справи.

Відтак, вказаний лист позивача суперечить твердженням позовної заяви про те, що проектні роботи виконані ним вчасно та в повному обсязі, і суд критично ставиться до зазначених тверджень позовної заяви у зв'язку тим, що у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем передана вся документація, що необхідна для виконання робіт у повному обсязі.

Також, суд звертає увагу на те, що у Графіку виконання робіт (Додаток №1 до Договору) передбачений такий етап як «Експертиза проектної документації на стадії «Робочий проект» в Київському експертно-технічному центрі».

Згідно з усними поясненнями представника позивача, що надані у судовому засіданні, йому невідомо про проведення чи не проведення вказаної експертизи проектної документації, що передбачена Договором. Жодних доказів того, що позивачем проведено експертизу проектної документації на стадії «Робочий проект» до матеріалів справи не надано.

Відтак, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що роботи за підпунктом D пункту 2.2. Договору виконано позивачем у повному обсязі та належним чином, а, отже, відсутні зобов'язання відповідача з їх повної оплати.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, з урахуванням статті 33 Господарського процесуального кодексу України, про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними на допустимими доказами передачу позивачем відповідачу акту приймання-передачі робіт за підпунктом D пункту 2.2. Договору, прийняття спірних робіт відповідачем у будь-який спосіб, так само як і фактичне виконання робіт у повному обсязі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 180 000,00 грн. основного боргу безпідставні та задоволенню не підлягають.

Судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову у розмірі 4 818,00 грн. відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 20.10.2014.

Суддя С.О. Саванчук