Постанова

від 28.08.2014 по справі 804/11426/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 р. Справа № 804/11426/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об'єднання «Нікос» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002581501 від 17.07.2014 року, -

ВСТАНОВИВ :

01.08.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об'єднання «Нікос» з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002581501 від 17.07.2014 року.

Ухвалою суду від 05.08.2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Свої позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «Нікос» (далі - ТОВ НВО «Нікос») обґрунтовує тим, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем було зроблено протиправні висновки та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0002581501, відповідно до якого податковим органом було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених і Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі - 126769,20грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 63384,60грн. ТОВ НВО «Нікос» не погоджується із винесеним податковим повідомленням-рішенням як таким, що винесене без належних на те законних підстав.

Просить суд: визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002581501 від 17.07.2014 року.

У судове засідання з'явились представники позивача Денисенко Т.М., Лук’янов О.В. Підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте надав суду письмові заперечення проти даного адміністративного позову, відповідно до яких зазначив про те, що підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало те, що у позивача відсутні належним чином оформлені первинні документи на підтвердження факту поставки інгібітору БК, що містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про їх зміст та обсяг. Внаслідок невідповідності наданих ТОВ НВО «Нікос» до перевірки ТТН, не встановлено фактичного відвантаження товарів, їх реального транспортування та зберігання, у зв'язку із відсутністю належним чином складених первинних документів, по яким відбувався рух товарів від продавця (постачальника) до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ. За твердженнями відповідача, платник податків не підтвердив факту реального придбання товару, з яким закон пов'язує право на формування податкового кредиту і в розумінні викладених вище норм не мав права на формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «Труби і метал».

У відповідності до положень ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити повністю даний адміністративний позов з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 18.06.2014 року по 24.06.2014 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ НВО «Нікос» (код ЄДРПОУ - 30740752) з питань взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Труби і Метал» (код ЄДРПОУ - 37006762) за період лютий - березень 2013 року.

Хід та результати проведеної перевірки відображені відповідачем в акті перевірки від 27.06.2014 року №284/221/30740752.

За результатами проведеної перевірки відповідачем були зроблені такі висновки щодо встановлених порушень вимог чинного законодавства, а саме: п.198.3 і п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим ним було завищено податковий кредит з ПДВ: за лютий 2013 року на суму - 58467,60грн., за березень 2013 року на суму - 68301,60грн.

З урахуванням висновків, викладених в акті перевірки від 27.06.2014 року, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0002581501, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 126769,20грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 63384,60грн.

У своєму позові ТОВ НВО «Нікос» наголошує на тому, що відповідачем було порушено порядок проведення документальної позапланової перевірки у відповідності до положень ст.ст.75, 78 Податкового кодексу України. Так, 05.06.2014 року позивачу було отримано запит Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №6287/10/04-08-22-01-18 від 07.05.2014 року щодо надання інформації та її документального підтвердження по господарським відносинам з ТОВ «Труби і метал» за лютий 2013 року. Витребувані згідно вказаного запиту документи були надані позивачем нарочно до канцелярії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у повному обсязі супровідними листами №92 від 13.06.2014 року, №94 від 20.06.2014 року. Проте, не дивлячись на надання позивачем всіх затребуваних документів у повному обсязі, податковим органом було прийнято наказ про проведення даної перевірки.

З цього приводу суд зазначає те, що предметом доказування в даній адміністративній справі є правомірність/протиправність винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0002581501.

Так, за актом перевірки та матеріалами справи підтверджується факт повного надання ТОВ НВО «Нікос» всіх необхідних первинних документів на підтвердження взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Труби і Метал» за період лютий - березень 2013 року.

У перевіряємий період позивач мав взаємовідносини із зазначеним контрагентом за договором постачання матеріалів №120312 від 05.03.2012 року, відповідно до якого постачальник - ТО «Труби і Метал» з однієї сторони та ТОВ НВО «Нікос» - покупець з іншої сторони уклали цей договір, предметом постачання за яким виступають матеріали для виробництва СОЖ. Постачальник за умовами договору зобов'язується поставити товар у власність покупця в кількості та в строки відповідно до договору, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар у власність.

На підтвердження реальності проведеної господарської операції позивачем було надано відповідачу під час проведення перевірки та суду копії таких первинних документів, а саме: копії договорів, копії податкових, видаткових накладних, банківських роздруківок, рахунків-фактур, посвідчень та ТТН, сертифікатів відповідності, журналів-ордерів, податкових декларацій, довіреностей, посвідчень якості на інгібітор БК, технічні умови, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти прийому-передачі продукції, копії посвідчень водія.

Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

За положеннями п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За умовами пунктів 200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно даних Довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №558214 видами діяльності за КВЕД-2010 є розвідувальне буріння, виробництво іншої хімічної продукції, інші спеціалізовані будівельні роботи, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, будівництво трубопроводів.

За поясненнями позивача основним видом діяльності підприємства є виробництво емульсора (мастильно-охолоджувальна рідина). Придбання продукції інгібітор БК здійснювалось у ТОВ «Труби і Метал», який є виробником даної продукції, що підтверджується сертифікатом якості та письмом даного підприємства. Доставка інгібітора БК здійснювалось транспортом ТОВ НВО «Нікос». На підприємстві є автотранспорт: ЗИЛ 5301 держ. номер 10316 АА, МАЗ 53371 держ. номер 37215 АА, DAF держ. номер АЕ 50-19 ЕО (за договором оренди).

Під час судового розгляду справи знайшли своє підтвердження твердження позивача щодо реальності проведеної господарської операції з контрагентом - ТОВ «Труби і Метал» у перевіряємий період та надані всі необхідні первинні документи.

Дослідивши під час судового засідання матеріали справи, суд прийшов до висновку, що надані для огляду первинні документи Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об'єднання «Нікос» на підтвердження реальності та фактичності проведених господарських операцій зі спірним контрагентом - ТОВ «Труби і Метал» є належним чином складеними, та спростовують посилання контролюючого органу на відсутність ознак фактичного здійснення господарської операції.

У зв'язку із цим, що висновки податкового органу є помилковими, а винесене податкове повідомлення-рішення - протиправним, тому підлягає скасуванню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Також суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат. Так, у відповідності до положень ст.ст.87, 94 КАС України та з урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об'єднання «Нікос» - суму судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 28.07.2014 року №236 у розмірі - 243,60грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об'єднання «Нікос» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002581501 від 17.07.2014 року - задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002581501 від 17.07.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об'єднання «Нікос» (код ЄДРПОУ - 30740752) суму судового збору у розмірі - 243,60грн. (двісті сорок три гривень шістдесят копійок)

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко