Ухвала

від 02.07.2015 по справі 804/11426/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2015 рокусправа № 804/11426/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі № 804/11426/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об'єднання "Нікос" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об'єднання "Нікос" (далі - Позивач) звернулося з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), у якому просили визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.07.2014 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 190 153,80 грн., в тому числі за основним платежем - 126 769,20 грн., за штрафними санкціями - 63 384,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення позапланової перевірки відповідно до приписів п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки ними надавались всі витребувані документи відповідно до запиту. Вважають неправомірним формування висновків акту перевірки їх підприємства з огляду на акт перевірки їх контрагента - ТОВ «Труби і метал», адже Позивач не несе відповідальності за дії його контрагентів і далі по ланцюгу постачання до виробника. При цьому зазначають, що ними до перевірки були надані усі первинні документи, які в повному обсязі підтверджують реальність господарських операцій. (том 1 а.с.2-11)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року позовні вимоги ТОВ НВО «Нікос» задоволено у повному обсязі.

Рішення суду обґрунтовано тим, що до перевірки Позивачем було надано належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують факт вчинення господарської операції та дозволяють підприємству формувати податковий кредит та валові витрати. (том 2 а.с.256-260)

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до акту перевірки контрагента Позивача ТОВ «Труби і Метал» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з Позивачем. Крім того, надані до перевірки ТОВ НВО «Нікос» товарно-транспортні накладні не підтверджують фактичне відвантаження товарів, їх реальне транспортування та зберігання, адже вони складені із порушенням приписів чинного законодавства. (том 3 а.с.2-4)

ТОВ НВО «Нікос» заперечувало проти задоволення апеляційної скарги та зазначали, що товарно-транспортні накладні взагалі не містять серед переліку обовязкових документів, які б визначали право на формування податкового кредиту, що також визначено і в листі Міністерства доходів та зборів України від 19.09.2013 р. № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128. При цьому, вони лише підтверджують отримання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товарів. Крім того, надані до перевірки ТТН були складені у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Послання Відповідача на акти перевірки контрагента Позивача ТОВ «Труби і Метал», як на обґрунтований доказ нереальності господарської операції, вважають безпідставними, оскільки, відповідно до ст.. 61 Конституції України, юридична відповідальність носить індивідуальний характер. Надані ними до перевірки та до суду першої інстанції первинні документи в повному обсязі підтверджують реальність здійснених ними господарських операцій. (том 3 а.с.15-19).

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ НВО «Нікос зареєстроване як юридична особа 13.03.2000р. Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради. (том 1 а.с.37-38)

Уповноваженими фахівцями Новомосковської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ НВО «Нікос» з питань взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Труби і Метал» за період лютий - березень 2013 року, за результатами якого складено акт перевірки від 27.06.2014 року №284/221/30740752. (том 1 а.с.10-28)

Перевіркою встановлено порушення п.198.3 і п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим ним було завищено податковий кредит з ПДВ: за лютий 2013 року на суму - 58467,60грн., за березень 2013 року на суму - 68301,60грн.

На підставі вищенаведеного акту Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0002581501, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 126769,20грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 63384,60грн. (том 1 а.с.31)

Скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і є предметом судового спору.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ НВО «Нікос», суд першої інстанції виходив з того, що до перевірки Позивачем було надано належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують факт вчинення господарської операції та дозволяють підприємству формувати податковий кредит та валові витрати..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог Позивача, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі -ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В той же час, згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Судом встановлено, що у перевіряємий період Позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Труби і Метал».

Між ТОВ НВО «Нікос» (Покупець) та ТОВ «Труби і Метал» (Постачальник) було укладено договір про поставки матеріалів №120312 від 05 березня 2012 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити товар (матеріали для виробництва СОЖ) у власність Покупця у кількості та у строки згідно даного Договору, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти Товар. (том 2 а.с.177-178)

Факт виконання умов вказаного договору підтверджується долученими до матеріалів справи податковими накладними, видатковими накладними, банківськими роздруківками, рахунками-фактурами, сертифікатами відповідності, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними.

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало ( окрім ТТН), суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за поставлені контрагентом Позивача - ТОВ В«Труби і МеталВ» - товари.

Висновки про нереальність угод між ТОВ НВО «Нікос» з його безпосереднім контрагентом ТОВ В«Труби і МеталВ» зроблені Відповідачем лише на підставі акту перевірок цього контрагента з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань вказаного підприємства, з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентів безпосереднього контрагента Позивача по ланцюгу постачання. При цьому матеріали перевірок містять лише припущення податкового органу про те, що у цих підприємств відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання.

При цьому Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, в силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідає принципам системи оподаткування.

Відносно посилань заявника апеляційної скарги на те, що реальність господарських відносин між Позивачем та його контрагентом не можливо підтвердити з огляду на неналежне оформлення товарно-транспортних документів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 вказаних Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Відсутність чи наявність недоліків у оформленні саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та формування податкового кредиту, оскільки у даних правовідносинах вони не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, товарно-транспортні накладні, що знаходяться в матеріалах справи, містять усі необхідні реквізити, встановлені приписами чинного законодавства. ( а.с. 119,124,126,128,134,138 т.1)

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі № 804/11426/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у строки та у порядку, визначеному статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 06 липня 2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник