Рішення

від 22.10.2014 по справі 910/16617/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16617/14 22.10.14

За позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в

інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві

державної адміністрації,

Комунального підприємства «Дирекція з управління та

обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в

м. Києві державної адміністрації

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелпол»

про стягнення заборгованості в сумі 134 608,09 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури Скакун О.М. - посвідчення №025912 від 29.04.2014р. .

Від позивача -1 не з'явився

Від позивача -2 Дмитренко В.А. - по дов. №24 від 20.01.2014р.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелпол» про стягнення 134 608,09 грн. заборгованості по орендній платі та компенсації плати за землю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2014р. порушено провадження у справі №910/16617/14, розгляд справи призначено на 10.09.2014р.

В судовому засіданні 10.09.2014р. представники прокуратури та позивачів позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор вказує на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесенню орендної плати, та компенсації за землю, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 134 608,09 грн., що і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. Заперечення мотивовані тим, що відповідно до п. 9.7.1 договору, договір припиняє свою дію у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Отже починаючи з01 квітня 2-12 року вказаний договір припинив свою дію, а тому в силу ст.. 1, 509 Цивільного кодексу України вимоги позивача щодо оплати відповідачем вартості орендних платежів за період з червня 2013 року по травень 2014 року є безпідставними.

В судовому засіданні 10.09.2014р. оголошувалась перерва до 22.10.2014р., відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.10.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

12.08.2008р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації (надалі позивач -2) (Орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелпол» (надалі відповідач) (Орендар) (з урахуванням додаткової угоди від 01.10.10. до Договору) укладено Договір № 653/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець та Орендар на підставі розпоряджень Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.07., № 1389 від 12.08.08. передає, а Орендар приймає в орендну нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, б. 19.

Згідно з п. 2.1 Договору (з врахуванням додаткової угоди від 01.09.08. до Договору) об'єктом оренди є: нежиле приміщення, загальною площею 177,2 кв.м., у тому числі підвал - 177,2 кв.м.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору оренди та законодавства України, відповідачем не було в повному обсязі та вчасно проведено розрахунки перед позивачем по сплаті орендної плати за фактичне користування приміщенням за період з червня 2013 р. по 31 травня 2014 р. в розмірі 128 011,32 грн.; та по сплаті компенсації плати за землю за період з з червня 2013 р. по 31 травня 2014 р. в розмірі 6 596,77 грн., в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 134 608,09 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3.9 Договору сторонами погоджено, що орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується Орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Орендна плата нараховується до:

- дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві;

- дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що Орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а Орендар прийняти по акту прийому-передачі об'єкт оренди. У разі не підписання акту прийому-передачі (додаток № 2 Договору) Договір вважається не укладеним.

В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі від 12.08.08., складений на виконання умов п. 4.1 Договору.

Згідно з ч. 2 ст. 284 Господарського кодексу України, оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Відповідно до п. 2.2 Договору визначено, що вартість об'єкту оренди згідно із звітом про експертну оцінку станом на 30.06.08. становить 590 741,00 грн.

Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Приписами ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 3.1 Договору (з врахуванням додаткової угоди від 01.09.08. до Договору), за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом'янської районної в м. Києві радою від 20.12.06. № 101, або за результатами конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності. Орендна плата на момент укладання Договору встановлюється у розмірі 12%; 15% від вартості майна і становить 6 447,87 грн. на місяць.

Згідно з п. 3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою (п. 3.3 Договору).

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно п. 3.8 Договору, Орендар повинен сплачувати орендну плату (п. п. 3.1, 3.7) та інші платежі (п. п. 3.5, 3.6) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця за звітнім, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Приписами ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Строк дії Договору (з врахуванням додаткової угоди № 653/Ч від 10.10.11. до Договору) сторонами погоджено п. 9.1 та встановлено з 12.08.08. до 31.03.12.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди (ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що Орендар, після закінчення терміну дії Договору, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження Договору оренди на новий термін.

Згідно п. 9.2 Договору він припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку Договору оренди та його умови, вирішуються на підставі письмового звернення Орендаря до органу виконавчої влади ( в копії орендодавцю), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну Договору, оформлюється письмовою угодою сторін, яка є додатком до цього Договору оренди, або укладанням нового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних заяв на продовження строку дії Договору відповідачем не було направлено відповідним органам, згідно п. 9.2 вищезазначеного Договору .

При цьому, позивач звертався до відповідача з листом № 1455/57 від 25.04.12. (направлено відповідачу 26.04.12. у відповідності до наявного в матеріалах справи переліку поштових цінних відправлень та фіскальних чеків) з пропозицією продовжити строк дії Договору. Вказаний лист відповідачем був залишений без відповіді.

Оскільки акту прийому-передачі відповідач об'єкт оренди не повернув, тому позивачем на підставі п. 3.9 Договору здійснювались відповідні нарахування з орендної плати.

Проте відповідач свого обов'язку по сплаті орендної плати не виконав, доказів оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" в порушення покладеного на нього обов'язку по сплаті орендної плати за фактичне користування приміщенням не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 134 608,09 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації" про стягнення 134 608,09 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позові.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, відповідно до приписів ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" (03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, б. 19; ідентифікаційний код 21504182) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації" (13086, м. Київ, вул. Соціалістична, б. 6; ідентифікаційний код 35756919) 134 608 грн. 09 коп основного боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" (03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, б. 19; ідентифікаційний код 21504182) в доход спеціального фонду Державно16 бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору 2 692 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.10.2014р.

СуддяТрофименко Т.Ю.