Ухвала

від 23.10.2014 по справі 810/3964/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3964/14 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.С. Центр-Захисту» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Броварської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області № № 0005672202, 0005682202 від 12 червня 2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Броварська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу № 505 від 26 травня 2014 року, виданого Броварською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області, згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2, 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 78.4 ст. 78 ПК України, проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Л.С. Центр-Захисту» (код за ЄДРПОУ 34838089) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Гефест Альянс» (код за ЄДРПОУ 37312719) за період з 01 травня 2013 року по 31 січня 2014 року, за результатами якої складено акт № 294/10-06-22-02/34838089 від 28 травня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 481 971, 00 грн.; п. п. 1.2 п. 1, п. п. 2.1, п. п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року; п. п. 139.1.1, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 426 172, 00 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що ТОВ «Л.С. Центр-Захисту» (код за ЄДРПОУ 34838089) здійснювало безтоварні операції з придбання монтажних та пусконалагоджувальних робіт від ТОВ «Гефест Альянс» (код за ЄДРПОУ 37312719) за період з 01 травня 2013 року по 31 січня 2014 року, які в дійсності не реалізовувалися вказаним підприємством, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів, з приводу чого було порушено кримінальне провадження № 32014100000000036.

12 червня 2014 року Броварська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі вказаного акту перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» № 0005672202, яким збільшила ТОВ «Л.С. Центр-Захисту» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 722 957, 00 грн., у тому числі: 481 971, 00 грн. - за основним платежем, 240 986, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

- форми «Р» № 0005682202, яким збільшила ТОВ «Л.С. Центр-Захисту» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на 639 258, 00 грн., у тому числі: 426 172, 00 грн. - за основним платежем, 213 086, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Між тим, колегія суддів з висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

09 березня 2007 року позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 203 - 205).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: електромонтажні роботи; інші будівельно-монтажні роботи; надання інших допоміжних комерційних послуг; діяльність у сфері права; консультування з питань комерційної діяльності й керування; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії; надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 04 січня 2013 року, 04 травня 2013 року та 09 січня 2014 року між позивачем (замовником) та ТОВ «Гефест Альянс» (підрядником) було укладені три договори підряду № 0113, № 0513 та № 141 відповідно (далі - договори № 0113, № 0513, № 141) (т. 1 а. с. 68 - 71, а. с. 72 - 75, а. с. 76 - 79 ).

Згідно до п. п. 1.1 п. 1 названих договорів підрядник взяв на себе зобов'язання виконати роботи (надати послуги), а замовник - прийняти та своєчасно оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. п. 4.1 п. 4 названих договорів оплата робіт (послуг) здійснювалася щомісячно за фактично виконані роботи (послуги) на підставі рахунків-фактур з вказаними обсягами виконаних робіт.

Викоання умов вищезазначених договорів підтверджується рахунками - фактури від 23 травня, 27 червня, 30 серпня, 30 вересня, 31 жовтня, 18 листопада, 30 листопада, 16 грудня, 31 грудня 2013 р., 31 січня 2014 року № № ГА-0513, ГА-0619, ГФ-0004642, ГА-0913, ГФ-005014, ГФ-005363, ГФ-005922, ГФ-005982, 6011, ГФ-6073, 123 відповідно (т. 1 а. с. 80 - 92); довідками про вартість виконаних робіт від 23, 31 травня, 27 червня, 30 серпня, 30 вересня, 30 листопада, 31 грудня 2013 року, 31 січня 2014 року (т. 1 а. с. 93, 98, 102, 107, 112, 125, 126, 133, 140, 147, 150); актами приймання виконаних будівельних робіт від 23, 31 травня, 27 червня, 30 серпня, 30 вересня, 31 жовтня, 18, 30 листопада, 16, 31 грудня 2013 року, 31 січня 2014 року (т. 1 а. с. 94 - 97, 99 - 101, 103 - 106, 108 - 111, 113 - 124, 127 - 132, 134 - 136, 137 - 139, 141 - 143, 144 - 146, 148 - 149); податковими накладними.

Перелічені документи були підписані посадовою особою ТОВ «Гефест Альянс» та завірені печаткою цього товариства.

Оплата позивачем за виконані ТОВ «Гефест Альянс» роботи підтверджується банківськими виписками, які завірені печаткою Броварського центрального відділення публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи вищезазначені договори були укладені позивачем на виконання раніше укладених договорів між ТОВ «Гефест Альянс» та ТОВ «ВП «Євротехнології», «МЖК - 1», ДП «Кюне і Нагель», всеукраїнською Асоціацією громадських організацій «АЛЬРАІД», діяльність по яким входить до основних видів діяльності позивача за КВЕД-2010.

Вищезазначене підтверджується наданими позивачем копіями документів, а саме: договорів; додаткових угод до договорів; довідок про вартість виконаних робіт; актів звірки; специфікаціями; актами здачі - прийняття робіт.

Також, на підтвердження оплати за виконані за вказаними договорами роботи позивачем надано довідку про відсутність заборгованості № 70 від 18 липня 2014 року.

Крім того, TOB «БК «Гефест Альянс» надало ТОВ «Л.С. Центр-Захисту» Дозвіл № 2978.12.32-41.20 Територіального управління ДКУ з Промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києву на виконання робіт з підвищеною небезпеко (дод №.27), а у жовтні 2013 року TOB «БК «Гефест Альянс» надало копію ліцензії Серія АЕ №279599, видану 02 жовтня 2013 року (дод. №28).

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України - база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ТОВ «Л.С. Центр-Захисту» в повному обсязі довів реальність господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарських операцій та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації як позивача, так і його контрагента ТОВ «Гефест Альянс» були чинні. Крім того, ТОВ «Гефест Альянс» було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Також, податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.

В зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, угода, яка укладена між позивачем та ТОВ «Гефест Альянс», не визнана судом недійсною, її недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаного правочину, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

З приводу доводів апелянта на наявність кримінального провадження порушеного за фактом скоєння невстановленими особами фіктивного підприємництва, зокрема, створення і ТОВ «Гефест Альянс», передбаченого ст. 205 КК України, в якому встановлено, що підписи в наданих на дослідження документах виконані невстановленими особами, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки останній не є належним доказом у справі відповідно до ст. 62 Конституції України якою передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Тобто, вказані обставини можуть бути підтверджені у сукупності з іншими доказами лише вироком суду, чого апелянтом зроблено не було.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 28 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.