Ухвала

від 22.10.2014 по справі 826/10345/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10345/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М., При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Співдружність Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК Співдружність Україна» пред'явило позов до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2014 № 0010150226.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку достовірності декларування ТОВ «АПК Співдружність Україна» бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 3 021 566,00 грн., відображеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданій за грудень 2012 року (вх. № 9018244798 від 05.04.2013 р.), за результатом якої складено акт перевірки від 14.02.2014 № 34/26-5915-02-27 (Т. 1, арк. 18-32).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства: п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.4, ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року на суму 255 532,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки від 14.02.2014 № 34/26-5915-02-27ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесене податкове повідомлення-рішення від 04.03.2014 № 0010150226, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 255 532,00 грн. (Т. 1, арк. 33).

Позивач не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, TOB «АПК Співдружність Україна» (код ЄДРПОУ 37817784) зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 10741020000040142 від 20.07.2011 (арк. 2 акту).

Фактичним видом діяльності за КВЕД є 46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

Між TOB «АПК Співдружність Україна», в особі генерального директора Гуйвана Олексія Михайловича (Покупець) та TOB «Сільгосп - Центр», в особі директора Монарьової Олени Геннадіївни(Постачальник або продавець) було укладено договір поставки № 10-10-12 U від 12.10.2012 (Т. 1, арк. 102).

Згідно даного договору, продавець зобов'язується продати та поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар «соя» урожаю 2012 року, насипом.

Вимоги до якості товару зазначені в розділі 2 договору, згідно яких товар мас відповідати відповідним показникам та ДСТУ 4964:2008, крім цього визначені положення проведення аналізу товару, оплата послуг лабораторії.

Кількість товару та ціна визначені розділами 3, 4 договору.

П. 5.1 договору визначено, що продавець зобов'язується своїми силами та за власний рахунок здійснити поставку товару автомобільним" транспортом на умовах, згідно з правилами Інкотермс - 2000, СРТ (доставлено до ПАТ ДПЗКУ «Миколаївський портовий елеватор» (для TOB «ЭКА - ТРАНС»), реквізити поставки 54034, м. Миколаїв, вул. 1-я Слобідська, 122/1.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: копії додаткових угод № 01, 02 до договору (Т. 1, арк. 106-107 . копії видаткових накладних з копіями товарно-транспортних накладних (Т. 1, арк. 117- 135. 145-154), копію із журналу обліку довіреностей (Т. 1, арк. 158), копії податкових накладних (Т. 1, арк. 108-116, 140-154), копії платіжних доручень з відміткою, що операція проведені банком (Т. 1, арк. 136-139, 155-157).

Крім того, позивач надав копію договору № 17 НЕ від 25.09.2012 «на оказание услуг по перевалке, хранению и отгрузке зерновых, зернобобовых и масличных культур» (мовою оригіналу) укладений з ПАТ ДПЗКУ «Миколаївський портовий елеватор» (Т. 1, арк. 159 - 175), копію договору № 55-1212НД від 06.12.2012 «поручение на декларирование» (мовою оригіналу) укладений з TOB «ЭКА - ТРАНС» з підтверджуючими доказами (Т. 1, арк.. 176- 193).

Позиція відповідача ґрунтується на акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.02.2013 р. № 568/22-1/34527595 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Браво CPЛ» (код ЄДРПОУ 34527595)», оскільки контрагент позивача - TOB «Сільгосп- Центр» задекларувало податковий кредит по господарським взаємовідносинам з TOB «Браво СРЛ», а TOB «АПК Співдружність Україна» задекларувало податковий кредит по господарським взаємовідносинам з TOB «Сільгосп-Центр», податковий орган дійшов висновку, що податкові зобов'язання отриманих по ланцюгу постачання TOB «Браво CPЛ» - TOB «Сільгосп-Центр» - TOB «АПК Співдружність Україна» є нікчемними.

Крім цього, позивач надав суду копію статуту TOB «Сільгосп-Центр», копії фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва разом з копіями податкових декларацій з ПДВ, копію довідки про взяття на облік платника податків TOB «Сільгосп-Центр», копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних TOB «Сільгосп-Центр» та копію виписки з ЄДР, відповідно до якої, Монарьова Олена Геннадіївна являється керівником TOB «Сільгосп-Центр», а тому мала право підписувати договір поставки № 10-10-12 U від 12.10.2012 та первинні документи по здійсненню господарських операцій від імені TOB «Сільгосп-Центр» (Т. 2, арк. 2-74).

Згідно акту перевірки від 14.02.2014 № 34/26-5915-02-27, судом було встановлено, що висновки інспектора про податкові порушення TOB «АПК Співдружність Україна» ґрунтуються на актах Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області від 14.06.2013 № 95/22- 2/37502704 та ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.02.2013 р. № 568/22-1/34527595, в той час як докази надані позивачем не були прийняті до уваги.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від TOB «Сільгосп-Центр», що містяться в матеріалах справи.

Крім цього, з акту перевірки від 14.02.2014 № 34/26-5915-02-27 вбачається, що зауважень до податкових накладних, виданих TOB «Сільгосп-Центр» позивачу у перевіряючого не було, натомість висновок податкового органу про відсутність правочинів між TOB «АПК Співдружність Україна» та TOB «Сільгосп-Центр» ґрунтується на тому, що згідно висновків податкового органу, TOB «Браво CPЛ» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, оскільки у товариства відсутні об'єкти оподаткування, який був контрагентом TOB «Сільгосп-Центр» та не мав жодного відношення до позивача.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з контрагентом здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин, позивач та контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи останніх не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб суб'єктів господарювання, правовідносини відбувалися на підставі договорів, виконання яких та сплата коштів за якими підтверджується відповідними первинними документами, згідно до чого контрагентом на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.