Ухвала

від 21.10.2014 по справі 2а-4689/10/1770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р. Справа № 8976/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Старунського Д.М., Гінди О.М.,

при секретарі судового засідання Андрушківа І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій" до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції в Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА :

Позивач звернувся 30.09.2010 року до адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення Кузецовської об'єднаної державної податкової інспекції форми "Р" про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.09.2010 року № 0000362350/0-4954, № 0000372350/0-4955.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі акту позапланової виїзної перевірки № 364/23-34580926 від 10.09.2010 року, яким встановлено порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідачем донараховано податок на прибуток за I, II квартали 2008 року в загальній сумі 176517 грн. та податок на додану вартість за січень, лютий, березень, травень, липень 2008 року в загальній сумі 141214 грн. за операціями з контрагентом ПОГ "Інвабуд". Вважає спірні податкові повідомлення-рішення незаконними. Щодо обставин укладення та виконання договору з ПОГ "Інвабуд" пояснив, що на початку 2008 року на підприємстві були відсутні кошти на закупівлю цементу, необхідного для використання в господарській діяльності, а постачальники, в тому числі й ВАТ "Волинь-Цемент", згідні були поставити цемент лише на умовах попередньої оплати. В телефонному режимі з позивачем зв'язалися незнайомі особи, які запропонували поставити цемент на умовах післяплати, по вигідній ціні. Позивач таку пропозицію прийняв, в подальшому всі податкові та видаткові накладні, видані ПОГ "Інвабуд", одержував поштою, представника такого підприємства не бачив. Зазначає, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з контрагентом ПОГ "Інвабуд" є безпідставними. Вказує, що цемент поставлявся реально, був використаний позивачем в господарській діяльності, а саме з нього виготовлено бетон та конструкції, які оплатно реалізовані замовникам, а з одержаних коштів оплачено цемент для ПОГ "Інвабуд". Порушення закону були допущені ПОГ "Інвабуд", відтак відсутні підстави для донарахування податкових зобов'язань позивачу. Просить позов задовольнити.

Оскаржуваною постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року з задоволенні позовної заяви ТзОВ "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій" до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції в Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень- відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що на початку 2008 року на підприємстві були відсутні кошти на закупівлю цементу, необхідного для використання в господарській діяльності, а постачальники, в тому числі й ВАТ "Волинь-Цемент", згідні були поставити цемент лише на умовах попередньої оплати. В телефонному режимі з позивачем зв'язалися незнайомі особи, які запропонували поставити цемент на умовах післяплати, по вигідній ціні. Позивач таку пропозицію прийняв, в подальшому всі податкові та видаткові накладні, видані ПОГ "Інвабуд", одержував поштою, представника такого підприємства не бачив. Зазначає, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з контрагентом ПОГ "Інвабуд" є безпідставними. Вказує, що цемент поставлявся реально, був використаний позивачем в господарській діяльності, а саме з нього виготовлено бетон та конструкції, які оплатно реалізовані замовникам, а з одержаних коштів оплачено цемент для ПОГ "Інвабуд". Порушення закону були допущені ПОГ "Інвабуд", відтак відсутні підстави для донарахування податкових зобов'язань позивачу. Просить позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом при прийнятті спірних рішень було вичерпно з'ясовано відсутність належних доказів реального вчинення операції з поставки товару позивачеві з боку ПОГ "Інвабуд" через відсутність в останнього можливостей на виконання господарського зобов'язання. За таких обставин суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат на придбання цього товару, а відповідно і щодо необґрунтованості включення сум ПДВ за названими операціями поставки до податкового кредиту.

Адже згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак, фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення саме контрагентом платника виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, що з 30.08.2010 року по 07.09.2010 року Кузнецовською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів по взаємовідносинах з ПОГ "Інвабуд", код за ЄДРПОУ 33723876, за період з 01.09.2007 року по 27.08.2010 року. За результатами перевірки складено акт від 10.09.2010 року № 364/23-34580926 .

В ході перевірки встановлено, що ТзОВ «Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ПОГ "Інвабуд". Стан розрахунків між позивачем та ПОГ "Інвабуд" проведено суцільним методом. Для перевірки було надано документи, що підтверджують такі взаємовідносини.

У перевіряємому періоді позивач придбавав цемент у ПОГ "Інвабуд" на підставі усного договору на загальну суму 847 283 грн. 42 коп., в тому числі ПДВ 141 213 грн. 90 коп. Вартість придбаного цементу включено до складу валових витрат в загальній сумі 706 069 грн. 52 коп., що підтверджується бухгалтерською проводкою Дт.20 - Кт.631, в тому числі: I квартал 2008 року в сумі 563819 грн. 98 коп.; II квартал 2008 року в сумі 142 249 грн. 54 коп.

На підтвердження придбання цементу від ПОГ "Інвабуд" та формування валових витрат позивачем для долучення до справи надано документи, які досліджувалися податковим органом при проведенні перевірки, а саме: податкові накладні, видані ПОГ "Інвабуд" для ТзОВ "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій": № 25 від 31.01.2008 року, № 48 від 22.02.2008 року, № 191 від 31.03.2008 року, № 157 від 29.02.2008 року, № 365 від 22.05.2008 року, № 344.1 від 30.04.2008 року ; видаткові накладні, видані ПОГ "Інвабуд" для ТзОВ "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій": № 25 від 31.01.2008 року, № 48 від 22.02.2008 року, № 157 від 29.02.2008 року, № 191 від 31.03.2008 року, № 365 від 22.05.2008 року .

Оригінали документів судом оглянуто. Вказані податкові та видаткові накладні скріплені печатками та підписані. Зі сторони постачальника ПОГ "Інвабуд" документи підписані директором ОСОБА_1 На підтвердження оплати за цемент позивачем для долучення до справи надано платіжні доручення: № 556 від 31.01.2008 року; № 587 від 19.02.2008 року; № 597 від 20.02.2008 року; № 599 від 22.02.2008 року; № 627 від 13.03.2008 року; № 680 від 18.04.2008 року; № 723 від 29.05.2008 року; № 724 від 30.05.2008 року; № 726 від 05.06.2008 року; № 732 від 09.06.2008 року; № 735 від 11.06.2008 року; № 737 від 13.06.2008 року ).

Дослідженими судом платіжними дорученнями стверджується, що позивачем було перераховано кошти для ПОГ "Інвабуд" з призначенням платежу "Оплата за цемент" на рахунок № 2600401300255 в Рівненській філії ТзОВ "Укрпромбанк".

Дослідженими судом залізничними накладними, актами по надання послуг по зважуванню вагонів, наданими позивачем на підтвердження фактичного одержання від ПОГ "Інвабуд" цементу, підтверджується доставка цементу зі станції відправлення Здолбунів до станції призначення Рафалівка, відправник - Відкрите акціонерне товариство "Волинь-Цемент", одержувач ТзОВ "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій". Будь-яких відомостей стосовно ПОГ "Інвабуд" вказані залізничні накладні не містять .

Дослідженими судом видатковими документами підтверджується використання цементу в господарській діяльності позивача .

Всі вказані документи були представлені платником податковому органу під час проведення перевірки.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення платником податкового законодавства, а саме п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97 ВР, та пп. 7.4.1. п.7.4. пп. 7.4.4 п. 7.4. пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р.

Підставою для такого висновку слугував вирок Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року в кримінальній справі № 1-386/10 про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ст.200, ч. 2 ст.205 Кримінального Кодексу України за створення та діяльність фіктивних підприємств з метою прикриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів у готівку та мінімізації податкових зобов'язань для різних суб'єктів підприємницької діяльності.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 21 вересня 2010 року № 0000362350/0-4954, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" всього 264776,00 грн., в тому числі за основним платежем 176517,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 88259,00 грн. (а.с. 77); а також податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 21 вересня 2010 року № 0000372350/0-4955, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" всього 211821,00 грн., в тому числі за основним платежем 141214,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 70607,00 грн..

Дослідженим в судовому засіданні вироком Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року в кримінальній справі № 1-386/10 встановлено наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в липні 2005 року, діючи як керівники створеної та очоленої спільно організованої злочинної групи, до складу якої увійшли Особа-1, ОСОБА_4, з відома решти учасників, переслідуючи спільну злочинну мету щодо отримання незаконних доходів на постійній основі шляхом створення фіктивних підприємств, з метою прикриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів у готівку та мінімізації податкових зобов'язань для різних суб'єктів підприємницької діяльності, переконали та залучили ОСОБА_1 до створення підприємства об'єднання громадян «Інвабуд» (ПОГ «Інвабуд»). При цьому, вказавши ОСОБА_1 залучити в якості засновників даного підприємства Рівненське міське товариство інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату. ОСОБА_1, виконуючи вказівку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернувся до голови вказаного товариства Буткевича П.Ф. з пропозицією створити підприємство об'єднання громадян «Інвабуд», на що останній 26.07.2005р. провів засідання ради Рівненського міського товариства інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату, на якому члени ради товариства прийняли рішення про створення ПОГ «Інвабуд», затвердили його статут та призначили директором ОСОБА_1

В серпні 2005 року ПОГ «Інвабуд» було зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради та взято на податковий облік до ДПІ у м. Рівне.

Протягом лютого-травня 2007 року, з метою досягнення злочинного результату, ОСОБА_2 вмовив ОСОБА_1 відкрити розрахункові рахунки ПОГ «Інвабуд» в різних установах банків, не повідомляючи останньому про наміри організованої злочинної групи вчинити фіктивне підприємництво.

В лютому 2007 року в Рівненській філії ТзОВ "Укрпромбанк" для ПОГ "Інвабуд" було відкрито розрахунковий рахунок № 2600401300255, який в подальшому використовувався членами організованої злочинної групи для конвертації безготівкових грошових коштів у готівку.

За період з 22.02.2007 року по 14.11.2009 року на розрахунковий рахунок ПОГ "Інвабуд" Рівненській філії ТзОВ "Укрпромбанк" " 2600401300255 з метою конвертації у готівку незаконно надійшли, начебто як оплата за товарно-матерільні цінності, надані послуги від різних суб'єктів підприємницької діяльності грошові кошти в сумі 22 592 618 грн. 68 коп.

Члени організованої злочинної групи, а саме Особа-1 здійснювали безпосереднє складання бухгалтерських документів щодо фіктивних господарських операцій, проводили податковий облік ПОГ «Інвабуд» та використовуючи встановлений програмно-технічний комплекс «Клієнт-Банк» вказані кошти під виглядом проведення легальних господарських операцій, перераховували на розрахункові рахунки інших членів організованої злочинної групи, а саме: приватних підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, якими грошові кошти знімалися по грошових чеках з призначенням платежу "На закупку товару", а в подальшому розподілялися між членами організованої злочинної групи та замовниками конвертації.

Таким чином, членами організованої злочинної групи в складі Особа-1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 під керівництвом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в результаті злочинної діяльності, пов'язаної з конвертацією коштів та мінімізацією податкових зобов'язань для інших суб'єктів підприємницької діяльності, було завдано шкоди у великому розмірі державним інтересам.

В ході здійснення злочинної діяльності, Особа-1 та ОСОБА_8, який не входив до складу організованої злочинної групи, з відома інших її учасників, маючи досвід бухгалтерської роботи, на підставі фіктивних договорів, товарних та податкових накладних, які оформлялися для різних суб'єктів підприємницької діяльності, упродовж 2007-2008 років проводили податковий та бухгалтерський облік для ПОГ «Інвабуд», створюючи вигляд легальної фінансово-господарської діяльності та маскування безтоварних операцій.

Згідно з актом про результати планової виїзної перевірки ПОГ "Інвабуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.07.2007 р. по 31.10.2008 року встановлено порушення абз. 4 підпункту 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ПОГ "Інвабуд" за вказаний період занижено податок на прибуток на суму 11 518 121 грн., пп. 7.4.5, п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено заниження податкових зобов'язань всього у сумі 5 876 457 грн.

У ході вказаної перевірки ДПІ у м. Рівному було встановлено, що ПП «Інвабуд» не здійснювало будь-яких нарахувань та не виплачувало заробітну плату. На підприємстві рахується одна посадова особа, інформація про найманих працівників відсутня. Під час перевірки ПОГ «Інвабуд» не було надано підтверджуючих документів, табелів обліку робочого часу, відомостей нарахування заробітної плати, трудових угод у спростування такого висновку ДПІ м. Рівне. Операції із придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. ПОГ «Інвабуд» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності. В ході проведення перевірки не встановлено фактів передачі товарів від продавця до покупця. Перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, встановлено здійснення фінансового (грошового) обліку для цілей оподаткування тільки тих операцій, які безпосередньо пов'язані з виконанням податкової вигоди третіх осіб. ПП «Інвабуд» здійснювало супроводження грошових потоків з ймовірним товаром, що не вироблявся і не міг бути вироблений в обсязі, вартості та обсягах кількості через відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу. Основні засоби та нематеріальні активи на підприємстві відсутні.

Із змісту аналітичної довідки ДПА в Рівненській області встановлено, що за період з 22.02.2007р. по 31.10.2008р. ПОГ «Інвабуд» на розрахунковий рахунок було отримано грошові кошти за товари (роботи, послуги) в загальній сумі 43 478 208 грн., в подальшому конвертовані у готівку. В результаті чого контрагенти отримали право віднесення до складу податкового кредиту грошових коштів на загальну суму 7 246 368 грн. та валових витрат на загальну суму 36 231 840 грн. (податок на прибуток 9 057 960 грн.).

Згідно з висновком експерта № 426 від 11.06.08 року, економічною експертизою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. На підприємстві відсутні будь-які основні засоби (офісні, складські, виробничі приміщення, автомобілі, обладнання) та необхідний виробничий персонал (на підприємстві працює лише 1 працівник) згідно відомості ДПІ у м. Рівне від 03.06.2009 року вих. №. 24575/17-233, щодо кількості найманих працівників згідно поданих до ДПІ у м. Рівне податкових розрахунків форми № 1-ДФ «Про суми доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» по ПОГ «Інвабуд». За період з 01.07.2007р. по 31.10.2008р. ПОГ "Інвабуд" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 9 224 953 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2007р. по 31.10.2008р. встановлено його завищення у сумі 9 224 953 грн.

Аналізуючи викладені докази в сукупності, суд прийшов до висновку про їх належність, допустимість, достовірність та достатність для підтвердження скоєння підсудними інкримінованих їм досудовим слідством злочинів. Зокрема, суд вважає доведеним те, що внаслідок діяльності ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Юнісеф», ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон», ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП "Парітет", ПП «Західлісбуд», ПП «Форестер Гроуп» в результаті задекларованих господарських операцій на досудовому слідстві та в суді не було встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) виробничої або господарської необхідності систематичного придбання та продажу товарів. Встановлено також неможливість реального виконання зобов'язань з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувались одночасно протягом одного календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у вказаних суб'єктів господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань. Отже, суд вважає доведеним те, що така діяльність наведених суб'єктів підприємницької діяльності носила фіктивний характер.

Вирок Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року в кримінальній справі № 1-386/10 набрав законної сили. Оригінал вироку досліджено в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи (а.с. 189-223).

Згідно ч.4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду в справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, вирок Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року є обов'язковим для адміністративного суду в даній справі, оскільки вона стосується правових наслідків дій осіб, засуджених за вчинення фіктивного підприємництва, в тому числі й підприємства ПОГ "Інвабуд". Таким чином, здійснення ПОГ "Інвабуд" фіктивного підприємництва за період 2007-2009 років підтверджене належними й допустими доказами, сумнівів у суду не викликає.

В тому числі, суд вважає доведеним, що задекларовані господарські операції щодо поставки цементу ПОГ "Інвабуд" для позивача не відповідають вимогам закону, оскільки діяльність ПОГ "Інвабуд" носила фіктивний характер, в названого підприємства були відсутні господарські можливості на виконання господарських зобов'язань, а ОСОБА_1 підписував документи фінансово-господарської діяльності без наміру реального проведення операцій, що в них зазначені.

На думку суду, фактичне одержання позивачем цементу та його використання в господарській діяльності, не спростовують вказаного вище висновку, оскільки відсутні будь-які передбачені законом підстави для ідентифікації суб'єкта господарювання ПОГ "Інвабуд" як реального постачальника (продавця) названого товару.

Відповідно до статті 5 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Пунктом 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємтв" в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями, визначено поняття "продажу товарів" як будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно статті 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

ПОГ "Інвабуд" не був власником (виробником) поставленого цементу і не перебував в господарських взаємовідносинах з іншими суб'єктами господарювання для його придбання та подальшої реалізації, не декларував та не виконував в зв'язку з цим своїх податкових зобов'язань.

Суд критично оцінює твердження позивача, що видаткові та податкові накладні ПОГ "Інвабуд" були належним чином оформлені, не викликали сумніву в своїй достовірності, відтак були належною підставою для бухгалтерського обліку.

Даючи правову оцінку спірним право відношенням, суд виходить з того, що статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Суд вважає, що оскільки вироком суду в кримінальній справі встановлено, що діяльність ПОГ "Інвабуд" була фіктивною, а бухгалтерські та податкові документи складалися без наміру підтвердження реального факту здійснення господарських операцій, то такі документи ПОГ "Інвабуд" є протиправними по суті, а тому не є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують господарські операції в розумінні закону.

Таким чином, у результаті порушення контрагентом ПОГ «Інвабуд» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з позивачем, мають протиправний характер. Правочин, внаслідок якого витрати неправомірно включено до складу валових витрат та віднесено податок на додану вартість до складу податкового кредиту ТзОВ «Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій», по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пункту 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За приписом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд вважає, що контролюючим органом при прийнятті спірних рішень було вичерпно з'ясовано відсутність належних доказів реального вчинення операції з поставки товару позивачеві з боку ПОГ "Інвабуд" через відсутність в останнього можливостей на виконання господарського зобов'язання. За таких обставин суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат на придбання цього товару, а відповідно і щодо необґрунтованості включення сум ПДВ за названими операціями поставки до податкового кредиту.

Адже згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак, фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення саме контрагентом платника виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

З врахуванням викладеного, суд вважає підставним висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, та пп.7.4.1., пп.7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Кузнецовської ОДПІ від 21 вересня 2010 року № 0000362350/0-4954 та № 0000372350/0-4955 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного визначення податкового зобов'язання.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч 3 ст. 160 ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів та конструкцій" - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року у справі № 2а-4689/10/1770 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді Д.М. Старунський

О.М. Гінда