Постанова

від 23.10.2014 по справі 810/3648/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3648/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.А.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Дім» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Дім» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 15.04.2014 по 08.05.2014 посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Марко Дім» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за лютий 2014 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 08.05.2014 № 1280/15-1/37083014 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зафіксовані наступні порушення норм податкового законодавства:

- безпідставно завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів по декларації з ПДВ за лютий 2014 року у розмірі 596932 гривень у зв'язку з порушенням пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач подав заперечення. Листом від 28.05.2014 № 4467/10/15-1 висновки Акта перевірки залишені без змін.

30.05.2014 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004711501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 596932 гривень та накладено штрафні санкції у розмірі 149233 гривні.

Судом встановлено, що 17.03.2014 року TOB «Марко Дім» склало і подало до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області податкову декларацію з ПДВ за лютий 2014 року, де зазначило:

- показник рядка 9 (усього податкових зобов'язань) в розмірі 245 460 грн.,

- показник рядка 17 (усього податкового кредиту) в розмірі 221 527 грн.,

- показник рядка 18 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) в розмірі 23 933 грн.,

- показник рядка 21 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду) в розмірі 978 480 грн.,

- показник рядка 23.2 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів) в розмірі 954 547 грн.

До вказаної декларації позивачем було долучено, додаток № 2 (довідка про затишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), згідно з яким заявлена до бюджетного відшкодування сума ПДВ в розмірі 954 547 грн., виникла як від'ємне значення з ПДВ у січні 2014 року, додаток № 3 (розрахунок суми бюджетного відшкодування), згідно з яким сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 954 547 грн.

05.02.2014 року, ТОВ «Марко Дім», склало і подало до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області податкову декларацію з ПДВ за січень 2014 року, де значило:

- показник рядка 9 (усього податкових зобов'язань) в розмірі 260 243 грн.,

- показник рядка 17 (усього податкового кредиту) в розмірі 1 238 723 грн.,

- показник рядка 19 (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду) в розмірі 978 480 грн.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами звірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та

звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного

бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -

сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за

отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного

відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту

наступного податкового періоду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не було враховано первинні документи позивача, що підтверджують оплату податку на додану вартість в ціні товару/послуги у період з жовтня по грудень 2013 року.

Стосовно неможливості включення до податкового кредиту у відповідному звітному періоді сум податку на додану вартість, згідно отриманих TOB «Марко Дім» податкових накладних, складених раніше відповідного звітного періоду, колегія суддів зазначае, що за приписами абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 16.02.2010 року № 127, з дати набрання чинності Податковим кодексом України платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду, на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, у випадку, якщо з дати виписки податкових накладних, взятих на облік у звітному періоді, не минуло 365 календарних днів.

Разом з тим, вищевказаною податковою консультацією закріплено, що у такому випадку не вимагається документального підтвердження причин отримання податкових накладних у періодах, наступних за періодом, в якому вони були виписані, а суми податку відображаються у реєстрі отриманих податкових накладних поточного звітного періоду та у складі податкового кредиту звітного періоду.

При цьому згідно п. 53.1 ст. 53 ПК України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв, відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

У відповідності до п. 200.6. ст. 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Пунктами 200.7-200.10 статі 200 ПК України, визначено, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті, у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування

над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає

платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення

та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник

податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку

податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган, здійснюючи контроль за достовірністю сум ПДВ, які підлягають відшкодуванню з державного бюджету, за наслідками перевірки зобов'язаний або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення, в якому вказати суму перевищення бюджетного відшкодування із зазначенням підстав для її вирахування або підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з Акту від 08.05.2014 року № 1280/15-1/37083014, податковим органом встановлено завищення суми заявленого до відшкодування ПДВ на 596 932 грн., сума підтвердженого податковим органом бюджетного відшкодування за лютий 2014 року склала 357 615,23 грн., в тому числі за січень 2014 року в розмірі 179 475,17 грн., за лютий 2014 року в розмірі 178 140,06 грн.

Однак, відповідач прийняв до відшкодування тільки сплату податку на додану вартість у січні та лютому 2014 року, проігнорувавши сплати у жовтні-грудні 2013 року, що суперечить вимогам Закону, що не було враховано судом першої інстанції.

Підтвердженням права на бюджетне відшкодування позивача у розмірі 954 547 грн., є копії декларацій з ПДВ з додатками за січень-лютий 2014, року, копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за січень-лютий 2014 року, копії платіжних доручень TOB «Марко Дім» та банківських виписок за період з жовтня 2013 року по лютий 2014 року, копії господарських договорів.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції та твердження відповідача про ненадання документів за жовтень-грудень 2014 року в період перевірки є безпідставним, оскільки вищевказані документи були надані відповідачу, згідно листа TOB «Марко Дім» від 24.04.2014 року №24/04-14.

А тому, податкове повідомлення-рішення № 0004711501 від 30.05.2014 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 596932 гривень та накладено штрафні санкції у розмірі 149233 гривні винесено Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області з порушенням вимог чинного законодавства.

Постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для скасування постанови, з постановленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Дім» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 року скасувати та постановити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Дім» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004711501 від 30.05.2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: А.Ю.Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст постанови виготовлений 27.10.2014 року.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.